Атака РФ на українські ТЕС: які наслідки чекають на Україну та Європу
Після масованого ворожого обстрілу на всій території України понад 1,3 тис. населених пунктів у п'яти областях залишилися без електропостачання. Українців закликали економити електроенергію та попередили про віялові відключення.
Чим загрожують наслідки обстрілів у масштабах країни і як кожен з нас може допомогти пережити Україні непрості часи? Про це ми поговорили із експертами.
1. Що сталося?
Вранці 10 жовтня по всій Україні пролунали десятки вибухів. Терористи завдали масованих ракетних та авіаційних ударів, внаслідок чого п'ять областей України залишилися без електропостачання, у низці регіонів відбулися часткові відключення. За словами українського прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, знеструмлено частину українських областей. У восьми регіонах України та Києві було пошкоджено 11 важливих об'єктів інфраструктури. Станом на 21.00 10 жовтня знеструмленими залишалися 1307 населених пунктів країни.
– Після масованого удару ворога виникли великі проблеми: тепер Україні не вистачає потужностей і щодо розподілу електроенергії, і з її виробництва, – каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. – Удари були завдані як підстанціям, так і самим ТЕС. Вже сьогодні вранці (11 жовтня. – Авт.) вдарили дронами по Ладижинській ТЕС, пошкодили обладнання.
Українців закликали бути готовими до перебоїв із водопостачанням, зв'язком та електрикою.
2. Як довго триватимуть віялові відключення?
Віялові відключення електрики в Україні триватимуть кілька днів. Про це заявив голова "Укренерго" Володимир Кудрицький в ефірі всеукраїнського телемарафону новин у понеділок, 10 жовтня.
- Сьогодні і, можливо, кілька наступних днів все ж таки знадобиться додаткове обмеження споживання, щоб дати можливість нашим ремонтним бригадам, які працюють 24/7, відновити електромережу та якнайшвидше забезпечити надійне електропостачання, - пояснив Кудрицький, додавши, що це контрольовані тимчасові. обмеження споживання.
Пізніше це підтвердили в «Укренерго», нагадавши, що графік аварійних обмежень у регіоні можна дізнатися в обленерго.
Щоправда, експерти до заяв чиновників поставилися з певною часткою скепсису, зауваживши, що ніхто не може гарантувати, що сьогодні чи завтра по розподільчому центру не вдарить чергова ракета.
Все, що може робити «Укренерго» за таких умов – це створити солідний запас обладнання на підстанціях і для «Укренерго», і для обленерго, щоб у разі потреби все можна було швидко та якісно відремонтувати, каже Олег Попенко. Усі обленерго мають бути забезпечені ремкомплектами для ремонту трансформаторних підстанцій.
3. Як ми всі можемо допомогти?
Українці вже вкотре за цю війну самоорганізувалися, виявивши небачену свідомість. Як повідомили в « Укренерго », після прохання влади по можливості відключити електроприлади, жителі Києва та області у вечірні години 10 жовтня знизили споживання електроенергії більш ніж на чверть, ніж у звичайний осінній день. Це допомогло не перевантажувати працюючі електромережі та дозволило диспетчерському центру «Укренерго» збалансувати енергосистему у найкритичніший час.
В «Укренерго» подякували за підтримку та попросили й надалі зменшити споживання електрики з 17.00 до 23.00. Потужні електроприлади, такі як пральні машини, бойлери, обігрівачі, кондиціонери та ін., краще використовувати в інший час – наприклад, уночі, коли рівень споживання в енергосистемі найнижчий.
У зв'язку з цим багатьох споживачів турбує питання: чому нас не просять знижувати споживання в піковий ранковий час?
– Українці мимоволі стали енергоменеджерами і готові оптимізувати електроспоживання у піковий час навантаження, – каже експерт з енергоефективності Ігор Черкашин. – Ранковий пік згладжений через зменшення споживання промисловістю та за потреби може керуватися за рахунок кількох споживачів.
При цьому експерт нагадує: після закінчення «блекауту» о 23.00 не треба включати одночасно всі прилади – робіть це поступово та за потреби.
Олег Попенко додає: можна зробити ще дещо.
– Насамперед українці мають перевірити стан щитових, причому це треба було зробити ще влітку, – радить Попенко. - Якщо вони в поганому стані – викликати електрика та все відремонтувати. Крім того, важливе значення мають комунікації між сусідами. По-перше, непогано було б об'єднатися по під'їздах і домовитися: наприклад, з 18.00 до 20.00 електронагрівальними приладами користуються парні квартири, з 20.00 до 22.00 – непарні. Таким чином буде знижено навантаження на мережі та мінімізовано ризик виникнення пожежі. Крім того, дізнавшись про якісь новини – наприклад, про зміну графіка віялових відключень, – потрібно доносити інформацію до сусідів, скажімо, через домовий чат. Не всі можуть постійно відстежувати новини.
4. Як позначаться обмеження експорту у Європі?
Крім іншого, чотири російські ракети потрапили до Бурштинської ТЕС (див. фото) – єдиної в Україні, яка може генерувати електроенергію за європейськими стандартами. Олег Попенко пояснює: українську енергосистему побудовано таким чином, що тільки з Бурштинського енергоострова електроенергія може експортуватися до Європи через Польщу. Все це призвело до того, що Україна оголосила про зупинення експорту електроенергії до Європи.
На думку Олега Попенка, критично європейські країни не постраждають.
– Раніше Європа дешевою українською електроенергією заміняла власну дорогу, – каже експерт. – Тепер вони просто перейдуть на свою електрику.
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак додає: завдяки українській електроенергії, яку Київ експортував після синхронізації енергосистем, країни ЄС мали пережити зиму без постачання газу з Росії в рази дешевше, ніж без нас.
– Одночасно з окремими лініями до Молдови та Польщі ми допомагали Європі зберегти стабільність її енергосистеми, – зазначив експерт у коментарі «КП в Україні». – Навіть після припинення роботи Запорізької АЕС це було можливим. За даними середини вересня, загалом Україна експортувала до сусідніх країн – Польщі, Молдови, Румунії та Словаччини – понад 600 МВт електроенергії. А тепер нам не вдасться покрити цей обсяг, оскільки потрібно забезпечити власні потреби.
Щоправда, каже Орищак, говорити про тотальну залежність Європи не доводиться, але вартість електроенергії знову висока. Для порівняння: спотова ціна в Україні 30 липня становила 71 євро за МВтч, а в Румунії – 494 євро за МВтч.
Аналітик Олексій Кущ погоджується: загалом Європа від призупинення експорту електроенергії не постраждає, оскільки обсяги наших постачань були невеликими.
– Найбільше незручностей буде у Молдови, – каже Кущ. – Вона й раніше залежала від Придністров'я з проросійським урядом, але досі Молдова зберігала можливість диверсифікувати постачання електроенергії, купуючи частину електрики в Україні. Наразі такої можливості немає.
Щодо України, то для нас зараз важливо налагодити перетікання через енергоміст у зворотному напрямку, щоб у разі потреби купувати електрику в Європі. Тепер, каже Олексій Кущ, Європа виконуватиме для нас роль, яку до 24 лютого виконувала Білорусь: бути на підстраховці, допомагати компенсувати пікові навантаження.
Експерт звертає увагу, що ворог б'є саме пл маневровим потужностям. Росіяни знищують ТЕС, які дозволяють збільшувати генерацію у періоди пікового споживання електроенергії. Є надія, що за базовими потужностями – АЕС – у них все ж таки вистачить мізків не бити, але навіть при цьому пережити пікові навантаження без Європи нам буде важко.
5. Скільки втратить Україна, відмовившись від експорту?
Будь-який експорт – це гроші, які нам сьогодні дуже потрібні.
– Нам також було вигідно експортувати електроенергію, – каже Орищак. - Так, від експорту до Румунії та Словаччини Україна отримувала прибуток у розмірі 40 млн євро за кожною гілкою. Тепер виходить, що ні заробити не зможемо, ні покрити домовленості із Заходом.
За словами Олега Попенка, у вересні на експорті електроенергії Україна заробила 150 млн доларів. Але, правда, каже експерт, це не означає, що тепер ми втрачатимемо 150 млн щомісяця.
– У жовтні ми в жодному разі не вийшли б на такі цифри, оскільки з настанням холодів споживання електрики всередині країни зростає, відповідно, експорт знижується, – зазначив експерт у коментарі «КП в Україні». - А у листопаді ми взагалі з цих причин відмовилися б від експорту. Але російські обстріли призвели до того, що ми зробили це раніше, оскільки зараз немає вільних потужностей для виробництва та розподілення електроенергії. Тобто йдеться про втрату десятків мільйонів доларів.
