Тільки після закінчення війни ми зможемо підрахувати повністю збитки, завдані Україні окупантом. І жахнемося цифрам не лише людських жертв та руйнувань, але й показникам екологічної шкоди. Зрозуміти, наскільки ця війна вбиває нашу країну, «КП" в Україні» допомогла президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок.
- Чи можемо ми говорити про екологічну катастрофу в Україні, спричинену воєнними діями на її території? Хто може оцінити вже завдані збитки довкіллю?
- Давайте не оперуватимемо панічними словами «екологічна катастрофа», наразі не час, а паніка - тільки на руку ворогові. Можемо сказати, що, на жаль, екологічна ситуація в Україні нині є вкрай неблагополучною. Наскільки неблагополучна – ніхто не скаже. Багато моніторингових об'єктів, які передавали показники, наприклад, радіаційного фону на Чорнобильській АЕС, зруйновано. Є громадські станції моніторингу, вони відстежують радіаційне тло, але без чітких лабораторних вимірів сказати нічого не можна. Унікальної радіологічної лабораторії «Екоцентр» більше не існує як єдиного та функціонального комплексу. Значну частину обладнання викрадено або знищено окупантами. Обладнання вартістю 6 млн гривень, яке підприємство отримало від Фукусімського університету під час реалізації японсько-українського проекту за програмою SATREPS, знищено. Мобільна лабораторія радіаційної розвідки на базі автомобіля «Фольксваген» вартістю 2,5 млн гривень викрадена.
Система фізичного захисту комплексу виробництв з дезактивації, транспортування, переробки та захоронення радіоактивних відходів КВ «Вектор» отримала низку пошкоджень. На цьому об'єкті повністю розбиті офісні та побутові приміщення.
Навколишнє середовище – це невидима жертва війни. В Україні наразі говорять про те, скільки коштів потрібно на відновлення будинків та інфраструктури.
А скільки потребує відновлення нормального стану довкілля? Адже це наше здоров'я та майбутнє наших дітей.
Є розуміння, що на 47-му добу війни в Україні дуже багато зруйновано, пошкоджено, знищено. Той же земельний фонд вимагатиме суттєвої рекультивації. І я кажу не лише про замінування територій. Через вибухи руйнується та забруднюється ґрунтовий покрив, що безпосередньо впливає на воду, яку ми п'ємо.
- Невже нічого не робиться, щоб запобігти погіршенню екологічної ситуації?
- Багато очисних споруд зруйновано обстрілами. Наприклад, у разі руйнувань систем водоочищення водоканали оперативно реагують на всі ці проблеми та намагаються максимально швидко їх усунути. На самому початку війни було зруйновано очисні споруди на сході України, на Сумщині. Критичні споруди поновлюються оперативно, але глобальне відновлення – це мільйони євро. Потрібно віддати належне і співробітникам ДСНС, і будівельникам, які на межі можливостей швидко ліквідовують негативні наслідки руйнувань.
Нещодавно ми всі побачили наслідки вибуху цистерни з азотною кислотою у Луганській області. Якоюсь мірою нам пощастило: вітер був на допомогу Україні і поніс отруєну та небезпечну хмару у бік ворога. Ми можемо лише здогадуватись, які там будуть наслідки. Але ґрунт забруднений на нашій території, прорахувати збитки для екології поки що неможливо. І тому, що тривають активні бойові дії, і тому, що фахівці та лабораторії просто поїхали в безпечніше місце.
- Чи можна порівнювати екологічну ситуацію наразі і ту, що склалася після Другої світової війни, коли величезні території також були усіяні рештками вибухівки, військової техніки, останками людей?
- Це порівняння буде некоректним хоча б тому, що 70 років тому не було такої кількості промислових підприємств, які працюють із різними хімічними речовинами, зокрема й інноваційними. Не було в ті часи проблеми Чорнобильської АЕС та інших ядерних загроз… Вибухи під час Другої світової війни, звичайно, несли загрозу життю та здоров'ю населення, але не так, як зараз, коли людство придумало багато нових небезпечних елементів та речовин. У нас працюють підприємства з хімічним фенолом, є сховища відходів, і руйнування таких об'єктів загрожує не лише Україні, але й сусіднім країнам. Ефект доміно. Приклад – та сама Чорнобильська катастрофа.
У світі це розуміють, але говорити про проблему треба постійно та голосно. Наша річка Дністер несе свої води до Європи. Цю воду п'ють сьогодні мільйони людей. А біля Дністра є хімічні об'єкти, на берегах річки розміщені сховища залишків сірчаної руди. Якщо на таких об'єктах трапиться аварія, то небезпека загрожуватиме здоров'ю усієї Європи. Якщо буде зруйновано енергетичні об'єкти в Україні та з'явиться загроза навколишньому середовищу, то дуже швидко ця загроза перейде до Європи.
В Україні 465 хвостових та осадових сховищ. Це об'єкти підвищеної небезпеки, що зберігають 6 млрд тонн відходів, частина з яких містять високотоксичні речовини.
У разі знищення захисту частина об'єктів може стати джерелами транскордонного забруднення. У разі руйнування даних об'єктів ліквідація аварій неможлива.
Особливе занепокоєння викликають підприємства хімічного фенолу та сховища відходів з високим вмістом фенолів. Ефект доміно може бути створений через вибухи (послідовне знищення прилеглих небезпечних об'єктів).
У небезпеці також є металургійні об'єкти. Біля Дністра розташовані сховища відходів із залишками сірчаної руди. Це пряма небезпека не лише для України.
- Про останки хотілося б поговорити трохи більше, адже це теж екологічна проблема, пов'язана із забрудненням нашої території…
– Це дуже важливе питання! Людське тіло має бути поховано за всіма нормами не лише за морально-етичними аспектами, але й за санітарно-гігієнічними. Наприклад, всі цвинтарі в Україні мають санітарно-захисні зони, щоб вода, яку вживають люди, що живуть неподалік цвинтаря, не забруднювалася. Але коли тривають активні бойові дії і тіла не поховні за існуючими правилами, ми повинні говорити про проведення коректної екологічної утилізації останків.
Процеси руйнування складних органічних сполук тканин людини, насамперед білків, у непохованих тілах під впливом мікроорганізмів починаються вже за добу-дві.
Внаслідок таких процесів в атмосферне повітря виділяється значна кількість газоподібних продуктів розпаду, таких як аміак, сірководень та метан, а також починають утворюватися рідинні продукти руйнування тканин (діаміни: кадаверин, путресцин та ін.).
Здатність зовнішнього середовища «переробити» таку кількість трупів природним шляхом не вивчена, проте не викликає сумніву значний вплив таких процесів на функціонування природних екосистем та ноосфери загалом. Тому неприпустимо залишати тіла та останки загиблих військовослужбовців держави-агресора просто так, на землі чи у водоймах.
Кинуті своїми тіла російських окупантів можуть створити великі проблеми для екології. Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua
- До початку активної фази війни в Україні на сході країни вісім років тривали бойові дії із застосуванням різних озброєнь та хімречовин. Чи можна говорити про екологічний катаклізм там і чи він може вплинути на загальну ситуацію з екологією в Україні?
- Україна, за даними ООН, вже визнана однією з найзамінованіших країн у світі, зокрема й «завдяки» Донбасу. Також до екобід там додаються забруднені шахтні води, які загрожують вийти на поверхню через те, що шахтні виробки не законсервовані правильно, а кинуті і безконтрольно затоплюються. Там є радіоактивний об'єкт «Кліваж», розташований на глибині 900 м у колишній шахті «Юнком». Як мені здається, коли у нас з'явиться доступ до тих регіонів, ми побачимо дуже сумні результати моніторингу стану довкілля.
- Ми поговорили про воду, землю і повітря, але є ще й флора і фауна, що страждають від війни, - рослини і тварини. Що можна сказати про це?
- Як і в іншому, підрахувати збитки, завдані флорі та фауні України війною, поки що точно неможливо. Щогодини протягом усіх цих днів з 24 лютого ситуація погіршується. Ми точно знаємо, що до Росії вивозиться український ліс. Ми знаємо, що на окупованих територіях місцеві жителі практично не бачать перелітних птахів. Через постріли та вибухи птахи не можуть облаштувати гнізда, відкласти яйця та дати потомство. Втім, це стосується не лише птахів, але й тварин. Взагалі від війни страждає «смарагдова мережа» України – території особливого значення, що охороняються, призначення яких – збереження флори і фауни в їхньому природному середовищі.
Головне - щоб ще й українці не виступали помічниками ворога і не підпалювали траву та сухостій. Тому що, замість того щоб займатися важливими справами, пов'язаними з воєнними діями та ліквідацією їх наслідків, Держслужба з надзвичайних ситуацій змушена рятувати нас від дурних дій паліїв трави.
Олень із глибокими опіками, якого врятували на Київщині після обстрілу рашистів. Фото: instagram.com/uanimals.official/
- Наразі, коли нерви у всіх на межі, багато українців готові вживати заходів щодо порятунку життя та здоров'я дуже заздалегідь. Наприклад, готові кип'ятити воду навіть для миття посуду, приймати для профілактики йодні та інші препарати. Наскільки виправдані такі «превентивні заходи»?
- Лиха, на жаль, трапляються різні, і універсального рецепту, як уникнути їхніх наслідків, немає. Немає одного рішення для очищення води в річці: якщо хімічна речовина, що потрапила у воду, осіла на дні - один спосіб його нейтралізації, розлилася на поверхні, як нафта, - інший спосіб. Ступінь небезпеки того чи іншого явища можуть оцінити лише фахівці. Тому для всіх випадків можна порадити одне: слухайте інформацію лише від офіційних осіб та джерел – державної влади, ДСНС, санітарно-епідеміологічної служби, МОЗ тощо.
Якщо йдеться про воду, то першими відреагують водоканали – вони відповідають за якість води. Навіть там, де точаться активні бойові дії, на водоканалах працюють лабораторії. Вони щодня беруть проби води на аналіз та несуть кримінальну відповідальність за те, щоб люди не пили непридатну воду.
Жителям, які беруть воду із колодязів, пощастило значно менше. Небезпечні речовини через ґрунт потрапляють у підземні води – і ризик отруїтися ними зростає. У мирний час ми акцентували увагу на тому, що у воду не повинні потрапляти аміак чи зливи з удобрених полів, сьогодні необхідно бути уважними до того, щоб не було критичних аварій та вибухів небезпечних речовин поблизу водоносних горизонтів, звідки потрапляє вода у колодязі.
Щодо повітря, на випадок техногенних аварій можуть знадобитися протигази, які не лежать у квартирах українців. Тому варто звертати увагу на інформацію з офіційних сайтів ДСНС та МОЗ – там є рекомендації на випадок викиду різних хімічних речовин.
Просто так, для «профілактики», пити розчини йоду, вино та молоко у великій кількості не треба. Додатково йод приймається лише у разі підтвердженої аварії, якої у нас, дякувати Богові, не було. Не треба ковтати якісь додаткові пігулки – потрібно просто бути максимально врівноваженим та стежити за ситуацією, яка може змінитися будь-якої хвилини.
Через вибух цистерни з азотною кислотою у Луганській області забруднено ґрунт. Фото: facebook.com/sergey.gaidai.loga