Велику дискусію викликав у соцмережах пост адвоката Володимира Рисенка, який відсилає нас до першої кримінальної справи малолітнього організатора смертельної ДТП у Харкові. Тоді Микола Харківський у ході конфлікту вистрілив із пневматичного пістолета в обличчя жінці та отримав умовний термін. Нехай це справедливо до малолітки, але є й інший момент.
Для постраждалої інцидент обернувся серйозною травмою носа. За перенесену операцію та пов'язане з цим потрясіння вона отримала від сім'ї кривдника по суду лише 15 000 гривень. Це із заявлених самою потерпілою 250 000 гривень компенсації.
А через два роки трапилося те, про що наразі говорить вся Україна: хлопчик, який трохи подорослішав, на маминій Infiniti жене на червоне світло, вбиває людину і калічить ще трьох. Сталося б це, якби батьки заплатили 250 000 замість 15 000 за «пустощі» сина? І чи була б така поблажлива до сім'ї дитини суддя, якби пневматична куля влетіла їй в обличчя?
«КП" в Україні» поцікавилася підставами, за якими українські суди визначають розмір нематеріальної шкоди.
Після пострілу, хвацько зробленого Колею на ескалаторі супермаркету, жінка більше тижня провела у лікарні, перенесла кілька наркозів. Щоб виправити травму, довелося вставляти титанову пластину, яку тепер доведеться все життя носити. Потрясіння спричинило й інші наслідки для здоров'я, про які ми нині не можемо говорити.
- За увесь цей час до нас ніхто не звертався, не лише не пропонували компенсувати шкоду, а й навіть не поцікавилися станом здоров'я постраждалої. Коли нарешті ми зустрілися з батьками стрільця, його тато сказав: «Говори правду - і отримаєш гроші», - згадує адвокат Ганна Куляшова. – Але моя клієнтка казала лише правду. Коли я побачила, як поводить себе хлопчик на суді, і зрозуміла позицію його батьків, подумала, що цій дитині не уникнути в'язниці. Тільки ніхто припустити не міг, що це станеться так швидко.
Адвокат каже, що сума збитків з їхнього боку була повністю обґрунтована. Але суддя вирішила, що 15 тисяч гривень буде достатньо. Такий розмір компенсації нібито відповідає «основам розумності, виваженості та справедливості», йдеться у рішенні суду.
– Для моєї клієнтки сам суд був моральним потрясінням. Вона хотіла, щоб усе це швидше закінчилося, тож не захотіла подавати апеляцію, щоб переживати все це знову, – зазначила адвокат Куляшова.
Переглянувши судову практику, «КП" в Україні» виявила, що за одними й тими ж самими статтями Кримінального кодексу можуть виноситися зовсім різні рішення. Наприклад, "Хуліганство". Зламаний при ударі ніс в одному випадку «коштував» кривдникові 20 000 гривень за заподіяні моральні страждання, в іншому – 60 000.
І кожного разу судді посилалися на розумність, виваженість та справедливість, а також на пленум Верховного суду, де зазначені ці розпливчасті орієнтири.
- Суд має виходити із глибини та тривалості страждань, наслідків, зусиль, які необхідні людині для відновлення звичного способу життя. Наприклад, внаслідок перелому потрібно купувати ліки, оплачувати медичну допомогу, їздити до лікарні. Травмований не може займатися улюбленим спортом чи працювати у городі на дачі. Мислячий суддя завжди братиме до уваги всі нюанси, – каже екс-суддя Харківського апеляційного суду Володимир Протасов. - Але найчастіше сума береться зі стелі. "Я так бачу", - скаже суддя, якщо ви попросите пояснити.
Експерт зазначає, що при визначенні моральної шкоди можуть враховуватися прибутки обох сторін конфлікту. А можуть і не враховуватись.
– Для людини з доходом у 100 000 на місяць три тисячі – це не відшкодування. Не та сума, яку йому важко виплатити і яка тим більше не матиме виховного ефекту. З іншого боку, винною може бути людина без доходів, без певного місця проживання. Потерпілий просить за свої страждання мільйон. Чи є сенс сперечатися, багато це чи мало? – каже Володимир Протасов. – Все одно засуджений не зможе дати.
З іншого боку, зазначає служитель Феміди, стягувати космічні розміри компенсацій неправильно.
- Зауважте, що у рішеннях Європейського суду з прав людини часто фігурують невеликі, за мірками Європи, суми: 3000-5000 євро. В ЄСПЛ їх ставлять спеціально, щоб люди не використовували свої скарги як вид заробітку. Загальний висновок такий, що сумлінний суддя має достатній життєвий досвід, щоб визначити моральну шкоду у справедливій сумі грошей. Несумлінний може вигадати будь-що, але такі випадки, думаю, не часто трапляються.
Суддя, яка призначила дуже щадну суму сім'ї хлопчика-стрільця, могла виходити з бажання не псувати життя дитині, про що просили її батьки. Або з їхніх скарг на важке матеріальне становище. А тепер громадськість покладає відповідальність і на суддю за трагічну аварію з Infiniti. Хоча за фактом жодної відповідальності за те чи інше рішення суд не несе.
– Мені теж часто доводилося стикатися з неадекватною оцінкою судом фізичних та моральних страждань, – каже адвокат Олександр Сирота. – Суди зазвичай занижують суми, керуючись «внутрішнім переконанням», тому під час подання клопотань постраждала сторона їх намагається завищувати. Відносну чіткість може дати лише судова психолого-психіатрична експертиза, судді дослухаються до її висновків. Але з такими експертизами завжди проблема.
За словами юриста, експертизу для визначення моральних збитків мають призначати на етапі слідства. Але слідчі всіма правдами та неправдами ухиляються від цього завдання, оскільки платитиме держава. Те саме відбувається в судах.
Клопотання про експертизу подається на етапі підготовчого засідання, днем пізніше. А суд може це клопотання не ухвалити, вирішивши керуватися тим самим «внутрішнім переконанням».
- Людина має право замовити експертизу власним коштом, але це значно затягне процес, оскільки процедура довга. І дорога – від 17 000 до 20 000 гривень, – каже Олександр Сирота. – Сім'я, яка розтратилася на лікування чи похорон близької людини, далеко не завжди має ці гроші у вільному розпорядженні. І не хоче брати кредит, бо немає стовідсоткової впевненості у результаті.
У психолога, як і в судді, суб'єктивний підхід. Спокійну поведінку він може вважати мінімальною шкодою, хоча в людини просто міцні нерви. І прийняти за чисту монету навмисне награну істерику.
– В Україні немає єдиного критерію та так званого коридору для призначення компенсації моральної шкоди, – резюмує адвокат Іван Ліберман. – І це я вважаю великим недоглядом законодавства. У різних інстанціях, у різних судах вважають по-своєму. Людині бідного статку можуть присудити меншу суму, ніж багатій. Бо йому цього вистачить на заспокоєння, а багатієві не вистачить. Є різниця щодо публічних людей, про НП з якими стає відомо усьому світові, та приватних осіб, про біду яких знають кілька десятків людей у соцмережах.
У різних країнах, за словами адвоката, є різна практика. І наводить як приклад Ізраїль.
- У нас є лише матеріальні та моральні збитки. Перший треба доводити чеками, документами. Моральний зводиться до ступеня страждання. А в Ізраїлі шість критеріїв його оцінки. Перший – перенесений фізичний біль. Суми дуже великі, особливо якщо образа завдана чоловіком жінці. Другий – це приниження: людина ходить із травмою, йому ніяково перед оточуючими. Третій – втрата повноцінної працездатності. Четвертий – приниження та страх перед кривдником, пригнічений моральний стан. Є ще два критерії, а загалом підхід всебічний та комплексний.
На думку адвоката, в Україні слід запровадити хоча б нижню планку, наприклад, компенсація жертві злочину по суду не може бути меншою за 50 000 гривень. Але поки що у нас інші ініціативи: обкласти відшкодовані моральні збитки податком.
- Згвалтована жінка, яка отримала, умовно кажучи, 100 000 гривень, 20 000 має віддати державі. І навіть якщо не отримала у повній сумі ці гроші, а отримує маленькими порціями на місяць, має звітувати як за непрямі доходи, - пояснює наш консультант.
Добре, що така ідея ще не отримала оформлення у вигляді законопроекту.