21 листопада
Завантажити ще

Платитимемо більше. Які податки хочуть збільшити, наскільки і до чого це призведе

Платитимемо більше. Які податки хочуть збільшити, наскільки і до чого це призведе
Фото: pro-news.org

Про те, що уряд підготував законопроєкт про підвищення податків на загальну суму 140 млрд грн, країна дізналася з тлеграм-каналу народного депутата Ярослава Железняка. Заплановані настільки резонансні зміни, що нардеп, перед тим як їх озвучити, попередньо від них «відхрестився», кілька разів наголосивши, що «уряд - це не Рада».

Редакція Коротко про вивчила, які зміни підготував Кабмін.

Взялися за військовий збір

За даними Ярослава Железняка, у разі ухвалення законопроєкту, запропонованого Кабміном, очікуються такі нововведення:

  • підвищення ставки військового збору з 1,5 до 5%;
  • встановлення обов'язкової сплати військового збору юридичними особами у розмірі 1% доходу від будь-якої діяльності для платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку 3 та 4 груп;
  • встановлення обов'язкової сплати військового збору у розмірі 5% у розрахунку двох мінімальних зарплат фізособами-підприємцями платниками єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
  • встановлення обов'язкової сплати військового збору у розмірі 1% від доходу ФОП платниками єдиного податку третьої групи;
  • встановлення обов'язкової сплати військового збору у розмірі 5% від вартості придбаних банківських металів;
  • встановлення обов'язкової сплати військового збору у розмірі 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів із золота, платини та дорогоцінного каміння;
  • встановлення обов'язкової сплати військового збору у розмірі 15% від вартості придбаного легкового автомобіля, що підлягає першій держреєстрації в Україні, крім випадків забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю відповідно до законодавства;
  • встановлення обов'язкової сплати військового збору у розмірі 5% від доходу з продажу нерухомого майна фізособами, якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного об'єкта нерухомості;
  • встановлення обов'язкової сплати військового збору у розмірі 5% постачальниками електронних комунікаційних послуг, що надають послуги мобільного зв'язку;
  • встановлення обов'язкової щомісячної сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним у розмірі 0,5 мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного року, для 1 куб. метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива і зрідженого газу, розміщених на місці роздрібної торгівлі пальним, внесеним до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального;
  • встановлення специфічної ставки акцизного податку в розмірі 0,1 євро за 1 літр солодких газованих напоїв.

Підвищення "з коліс і назавжди"

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що уряд зрозуміти можна: аж надто велику суму потрібно зібрати.

- Ми зараз збираємо 1,5 трлн грн, хочуть ще пів трильйона, але не факт, що їх вдасться зібрати, - зазначив економіст у бесіді з Коротко про. - МВФ та міжнародні партнери вже зараз кажуть, що вічно фінансувати не можуть. Тому ставлять умови: для збереження фінансування Україна і сама має збільшувати доходну частину бюджету.

За словами експерта, війна коштує нам дуже дорого – понад 2 трлн грн на рік. Тож не виключено, що це не останнє підвищення податків, оскільки грошей катастрофічно не вистачає.

- Зрозуміло, що це нікому не подобається, але іншого виходу немає, - продовжує Олександр Охріменко. - У мирний час зробити це було б більш проблематично, а під час війни простіше: обурюються, але платитимуть. До речі, це підвищення податків призведе до ліквідації "спрощенки". Відразу це зробити складно, а такими дрібними кроками ми поступово прийдемо до того, що спрощена система оподаткування зникне.

В той же час аналітик Данило Монін назвав ініціативи уряду «жахливим підвищенням податків». Все це можна було б списати на війну, але, каже аналітик, таке підвищення зовсім не поточна потреба, уряд планував це давно. А найсумніше, що це підвищення «з коліс та назавжди».

- Це не ті заходи, які діятимуть до кінця війни - це заходи назавжди. Як і військовий збір із намірами «до закінчення реформування ЗСУ» вже діє 10 років, – зазначив Данило Монін. – Якщо проголосують до 31 липня, нові податки на нас чекають з 1 серпня. Якщо проголосують у серпні – з 1 вересня. За решту року планують зібрати додаткових податків на 138 млрд гривень.

1% - це багато чи мало?

Олександр Охріменко вважає, що в принципі все не так вже й погано – могло бути і гірше. За його словами, спочатку хотіли підняти ПДВ до 22-23%, а зараз ПДВ вирішили не чіпати, обмежившись зростанням військового збору.

В той же час Данило Монін каже, що 1% податку на дохід можна порівняти з підвищенням ставки ПДВ на 5%. А, наприклад, зростання військового збору із зарплат до 5% зменшить дохід всіх працюючих українців на 3,5%.

Аналітик Олексій Кущ у розмові з Коротко про відзначив, що податок на оборот разом з податком на працю належить до найтоксичніших, але такі податки найлегше зібрати. А найбільше від цього податку постраждають "складні" товари з високою доданою вартістю.

- Справа в тому, що на кожному етапі ланцюжка виробництва продукції з високою доданою вартістю від виробника до покупця стягуватиметься 1%, і в результаті кумулятивний ефект призведе до того, що з технологічно складного товару тільки у вигляді військового збору доведеться сплатити 10%, – пояснив Олексій Кущ. – Тобто основним ефектом від запровадження цього податку буде зростання цін, і за все заплатить покупець.

На думку Олексія Куща, уряду слід було б пошукати «правильні податки». Наприклад, запровадити експортне мито на експорт сировини, скоротити відшкодування ПДВ, запровадити високий ПДВ на лакшері-товари. Також можна запровадити прогресивний податок на великі доходи фізосіб (крім військових) та податок на великі активи. Причому, уточнює експерт, податок на великі активи – це не те саме, що податок на розкіш. Наприклад, людина може купити десять цілком звичайних нерозкішних квартир, і це є великим активом, з якого потрібно платити більше, ніж власнику однієї квартири.

Наслідки: зростання цін і відхід у тінь

Як наслідки податкових нововведень експерти одностайно називають зростання цін, зменшення «чистих» зарплат та зростання тіньової зайнятості.

- На нас чекає інфляція на рівні 15%, падіння споживчого попиту, перехід економіки в тінь, від'їзд підприємців за кордон, - каже Монін. – І, в принципі, відсутність перспектив як інвестицій у країну, так і її розвитку.

Також не забуватимемо про додаткові витрати громадян, які, наприклад, продають нерухомість або купують новий автомобіль. Як уже говорилося вище, законопроєкт передбачає 5%-й військовий збір із доходу від продажу нерухомого майна фізособами. Тобто якщо людина, наприклад, продала свою квартиру за 2 млн, сума військового збору становитиме 100 тис. грн. А новий військовий збір на купівлю нового автомобіля взагалі становитиме 15%. Можна припустити, що таке «шалене» підвищення податків стане стимулом до появи нових схем, які занижують суми в договорах купівлі-продажу, що може спричинити додаткові проблеми як для продавців, так і для покупців. 

- Якщо основне завдання уряду - прискорене "охолодження" економіки, то все правильно, - підсумував у бесіді з Коротко про економіст Владислав Банків . – Тому що очевидно, що запропоновані ставки будуть вести до подальшого скорочення споживання та тінізації цілих секторів. Крім того, такі заходи призведуть до повного згортання малого та середнього бізнесу. У таких умовах зростання податкових зборів буде мінімальним.