Обстріли, окупація, заміновані землі – війна змушує українського фермера шукати нові рішення. І баштанництва це теж стосується. Що відбувається зараз з вирощуванням кавунів, де їх вирощують і яку ціну очікувати, Коротко про розповіли Вікторія Рудь, провідний науковий співробітник лабораторії інноваційно-інвестиційного розвитку овочевого ринку та інтелектуальної власності Інституту овочівництва і баштанництва НААН, та Володимир Книш - завідувач відділу овочівництва і баштанництва Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН.
За прогнозом наших експертів, цього року ціни не повинні перевищити торішні, коли в червні 2023 року кавуни коштували в Києві від 60 гривень за кілограм.
- Ближче до осені ціни коливалися в межах 40-30 гривень. Експерти сходяться на думці, що цього року баштанні будуть коштувати 20-40 гривень за кілограм. А в найпопулярніших торгових мережах наразі встановлені ціни за кавун від 30 до 40 грн/кг. Диню ж продають від 30 до 89 грн, залежно від сорту та торгової мережі, - каже Вікторія Рудь.
На українських прилавках вже зараз з’явились кавуни з Туреччини за 55-70 грн/кг, тож дефіциту не буде, а також подекуди продають і українські кавуни по ціні 30-45 грн. А коли кавуни дозріють в різних регіонах України, а це буде в серпні, ціни ще знизяться.
Вже зовсім скоро на ринку з'явиться повністю українська продукція.
До повномасштабного вторгнення лідером у виробництві баштанних культур був Південний регіон, частка якого у загальному виробництві складала понад 50%.
- Найбільшим виробником була Херсонська область з показниками 168 тис. тонн, що складало майже 70% від виробництва на півдні і 33% до загалу по країні. До лідерів відносились Полтавська і Запорізька області – 48,1 тис. і 37,5 тис. тонн відповідно. Далі Дніпропетровська – 37,0 тис. т, Миколаївська та Одеська області з виробництвом 31,4 тис. та 26,0 тис. тонн відповідно, - говорить Володимир Книш.
Його колега Вікторія Рудь каже, що у 2023-му був значний спад виробництв овочів в областях, де тривають бойові дії.
- Проте загальнодержавного падіння виробництва вдалось уникнути завдяки ініціативі аграріїв, які в умовах прогнозованого дефіциту на внутрішньому ринку зуміли вчасно переорієнтуватись на вирощування овочів. Також до підприємств, які займаються реалізацією баштанних, торік доєдналися господарства, які реалізовували кавуни прямо з поля через торговельну мережу на території громади. Тобто задумка спрацювала, і сільгоспвиробники змогли перекрити втрачені обсяги баштанних з південних областей, зокрема Херсонщини.
Тож у 2023-му виробництво баштанних вдалося збільшити на 4,1%. У поточному ж 2024 році ми очікуємо покращення ситуації на не менше 6%, - каже Вікторія Рудь.
З огляду на попит, фермери навіть в більш холодних регіонах зацікавились баштанними культурами.
- У 2024 році аграрії вже масово вирощують кавуни на Дніпропетровщині, Полтавщині, Одещині, Кіровоградщині, Вінниччині, Черкащині, Миколаївщині, Київщині і навіть на Поліссі та Прикарпатті. Для прикладу, торік на Рівненщині вперше почали вирощувати кавуни в промислових об’ємах відразу близько десяти агропідприємств. На Кіровоградщині під культуру виділили понад 3 тис. га, - зазначає Вікторія Рудь. – Приміром, у ФГ «Родюче» на Кіровоградщині площу під кавунами збільшили з минулорічних 20 га до 30 га у цьому році. У господарстві кавуни почали вирощувати після повномасштабного вторгнення. Тобто спостерігається поступове просування промислових плантацій кавуна на північ.
До основних факторів, що вплинули на формування «зон заміщення», слід віднести також сприятливі погодно-кліматичні умови. Аграрії орієнтуються на сучасне виробництво, обирають високопродуктивні сорти і гібриди, багато уваги приділяють ефективним хімічним засобам захисту рослин. Сюди ж можна віднести використання сучасних ресурсозберігаючих систем зрошення, розвиток переробки урожаю, зберігання та ефективну логістику.
Але якщо внутрішній попит вдається задовольнити, з експортом сьогодні значно складніше.
- Україна до великої війни експортувала кавуни на ринок ЄС. Вона посідала 6-е місце серед найбільших постачальників (у 2019-2021 рр.) з експортом в обсязі 14,9 тис. тонн вартістю 2,81 млн євро (середня ціна складає 0,19 євро/кг), - зазначає Володимир Книш. – Порівняймо нашу частку в загальному обсязі виробництва, яке в ЄС складає у середньому 3,1 мільйона тонн на рік. Близько 38% виробництва припадає на Іспанію, 20% - на Італію, на Румунію та Грецію припадає ще відповідно по 16 % і 15 %.
В ЄС для України, а також найбільших постачальників свіжих кавунів, діє пільговий тариф 0%. Але є умова: свіжі кавуни повинні дотримуватись правила походження. Тобто бути «повністю виробленими» (вирощеними) в країні-виробнику, у нашому випадку – в Україні.
Також нашим аграріям щоб уникнути псування продукції, варто замислюватись і над її переробкою, кажуть наші експерти.
- Перспективним напрямком може стати переробка кавуна. Так, необхідно розширити виробництво пастили та лікувального кондитерського продукту - бекмесу шляхом випарювання соку кавуна без додавання цукру (на 1 тонну продукту необхідно 25 тонн товарної продукції). За такого підходу стають цікавими можливості фермерських господарств щодо переробки нестандартної продукції, що дозволить отримати додатковий прибуток і досягти беззбитковості виробництва,- зазначає Володимир Книш.
У 2022 році найбільшими виробниками баштанної продукції були Полтавська (46,4 тис. т), Дніпропетровська (35,1 тис. т), Вінницька (29,5 тис. т), Одеська (22,6 тис. т) та Кіровоградська (20,7 тис. т) області.
У 2023 році було вироблено 283,4 тис. тонн баштанної продукції, що на 11,1 тис. більше, ніж у попередньому році (у 2022 році – 272,3 тис. т).
- До 2025 року планується збільшити площу вирощування овочів борщового набору, малопоширених і зелених овочів у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Закарпатській, Чернігівській, Одеській, Полтавській та інших областях до 37-40 тис. га (у т. ч. капусти – на 8,28-9,0 тис. га, моркви – на 5,2-9,5 тис. га, буряка столового – на 4,8-5,5 тис. га, цибулі ріпчастої - на 11,4-12,5 тис. га), - говорить Володимир Книш.
Стосовно теплолюбних культур - перця, баклажанів, томатів і тих же кавунів та динь - то площу їх вирощування збільшать до 25,0-26,5 тис. га у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській областях.