Мінус 10% на рік: за планом Кабміну українці біднішатимуть, натомість податки зростуть
Про те, що Кабмін схвалив Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, у своєму телеграм-каналі написав народний депутат Ярослав Железняк. Відповідно до документа, в Україні не планують підвищувати ні мінімальну зарплату, ні прожитковий мінімум у найближчі 3,5 роки. При цьому інфляція в середньому зростатиме на 10% на рік, а доходи бюджету планують збільшувати на 340 млрд грн щороку.
Що у документі
У Бюджетній декларації на 2025-2027 роки Кабмін пропонує відмовитися від збільшення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Згідно з документом, у 2025-2027 роках мінімальна заробітна плата залишиться на сьогоднішньому рівні – 8000 грн.
«У 2025-2027 роках розмір мінімальної заробітної плати становитиме 8000 грн, що забезпечить досягнутий рівень гарантії з урахуванням значного підвищення у 2024 році», - йдеться у документі.
Прогнозні розміри прожиткового мінімуму та рівня забезпечення прожиткового мінімуму на 2025-2027 роки також встановлені на рівні 2024 року.
Згідно з декларацією, у 2025-2027 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме:
- для дітей віком до шести років – 2563 грн;
- для дітей віком від шести до 18 років – 3196 грн;
- для працездатних осіб – 3028 грн;
- для осіб, які втратили працездатність, – 2361 грн.
Можна було б заспокоїти себе, що це формальні цифри, і до 2025-го, а тим більше до 2027 року вони ще можуть помінятися. Але експерти радять не тішити себе цією думкою. За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзіна, цифри у бюджетній декларації – це реальний макропрогноз, який буде закладено до бюджету.
"За" та "проти"
Нагадаємо, коли з 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 гривень, економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи: грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини і, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.
Крім того, зазначали експерти, внаслідок того, що в сьогоднішніх умовах мало який бізнес може похвалитися зростанням прибутку, зростання мінімалки стає своєрідним сигналом підвищення цін на товари та послуги. Тобто підприємці легко перекладають збільшені витрати на ціни.
То, можливо, враховуючи вищесказане, у заморожуванні соціальних стандартів більш ніж на три роки немає нічого страшного?
Економіст Владислав Банков і сьогодні каже, що це «єдине нормальне рішення нинішнього уряду».
- Це заморожування за допомогою інфляції, як основного інструменту, може допомогти трохи приспустити надутий бюджетний міхур, - вважає економіст. - Бізнесу від цього не стане легше, оскільки податкове навантаження зросте за іншими позиціями. Можливо, непросто доведеться деяким категоріям бюджетників. Але я все ж таки думаю, що більшості чиновників запропонують як компенсацію доплати або преміальні.
Водночас Олег Пензін вважає, що нічого хорошого від заморозки мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму середньостатистичному українцю чекати не варто.
Справа в тому, що мінімальна зарплата та прожитковий мінімум є основою для розрахунку соціальних стандартів, пояснив експерт у коментарі Коротко про. Зокрема, від прожиткового мінімуму залежать субсидії, допомога з безробіття (його максимальний розмір становить 4 розміри прожиткового мінімуму), мінімальний розмір аліментів на дитину (не менше половини прожиткового мінімуму), допомога особам з інвалідністю, мінімальна пенсія та ще десятки показників. Тобто зростання прожиткового мінімуму справді збільшує доходи людей, насамперед найбідніших і незахищених. Але тепер, мабуть, на кілька років про це доведеться забути.
– Сьогодні весь соціальний пакет фінансується завдяки макрофінансовій допомозі наших західних партнерів, – роз'яснює Олег Пендзін. - Якщо завтра вони скажуть, що грошей більше не дадуть, виплачувати соціальні платежі просто буде нічим, тим більше їх підвищувати. Тому що всі податки та збори сьогодні йдуть на війну. Тож іншого виходу, окрім заморожування соціалки, просто немає.
Реальні доходи – вниз, податки – вгору
Щодо податків, то, звертає увагу Олег Пендзін, тією ж бюджетною декларацією заплановано, що щороку доходи скарбниці зростатимуть на 340 млрд грн. Причому всі податкові новації ляжуть не на бізнес, а на простого споживача, тобто на нас з вами.
– Акцизи, ПДВ, військовий збір – все це платить не бізнес, а ми з вами, – зазначив експерт у розмові з Коротко про. – І прогресивна шкала оподаткування – це також для нас. При цьому, наприклад, про збільшення податків на прибуток підприємств ніхто навіть не заїкається. Усі податкові новації – це додатковий податковий вантаж кінцевого споживача.
Виходячи з усього сказаного вище, заморожування соціальних стандартів - це об'єктивна необхідність, яка реально вплине на доходи населення, підсумував Пендзін. Тим більше, якщо бути до кінця точним, найближчими роками, враховуючи інфляцію, на нас чекає не заморожування, а погіршення соцстандартів.
– Якщо інфляція становить 10%, а зростання реальних доходів – 20%, люди починають жити краще, – наводить Олег Пендзін конкретні цифри. - Якщо зростання реальних доходів немає, але при цьому в країні дефляція, населення також стає багатшим. А ось інфляція під час заморожування соціальних стандартів означає зниження реальних доходів населення.
Бюджетною декларацією у 2025 році (грудень до грудня) передбачено інфляцію у 9,5%, у 2026-му – 10,4%. Це означає, що на українців лише у 2025-2026 роках чекає падіння реальних доходів на 20%.
