Як судді стягують з держави сотні мільйонів за неіснуючі борги чи послуги
Суддя Оксана Грєхова з 2008 працює суддею у Господарського суду м. Києва. На час старту суддівської кар’єри, батько Грєхової – Анатолій Грєхов очолював Господарський суд Київської області.
Будучи представниці суддівської родини, Грєхова не нехтує елітними автівками і купую їх буквально у розпал війни в Україні.
Так, декларація судді свідчить про те, що у 2023 році вона стала власницею LEXUS RX 450H. А у 2022 році в її чоловіка з’явилася SKODA KODIAQ, вартість якої прихована.
Дві квартири в Києві, дві великі земельні ділянки у Київській області, півтора мільйона гривень готівкою вдома – на додаток до нових автомобілів тільки підтверджують, що майновий стан судді не зовсім відповідає її офіційним заробіткам.
Річ у тому, що буквально від початку своєї суддівської кар’єри Грєхова помічена в лобіюванні бізнес-інтересів компаній різних іноземців.
Зокрема, ще у 2010 році Грєхова під час розгляду позову про стягнення з бюджету КМДА 38 млн грн. діяла в інтересах дочірнього підприємства зі 100% іноземною інвестицією «СОЮЗКОНТРАКТ ІНВЕСТМЕНТ». Коли ця фірма не змогла стягнути кошти з Головного управління економіки та інвестицій КМДА, в якого їх просто не було, суддя Грєхова винесла тоді одну з найгучніших своїх корупційних ухвал.
Вона “змінила спосіб та порядок виконання судового рішення” і в такий спосіб стягнула грошові кошти на користь «СОЮЗКОНТРАКТ ІНВЕСТМЕНТ» із зовсім з іншої юридичної особи – Головного фінансового управління КМДА. Найцікавіше, що це стягнення у розмірі 21 млн грн з бюджету столиці було зроблено за не існуючи проєктні роботи. З того часу розпочався власне період заробітку Грєхової на державних коштах, які вона присуджувала то одним то іншим сумнівним іноземним компаніям.
Ще одна не менш гучна історія з аналогічним змістом триває й досі. Вже 13 років сумнівна іноземна компанія «Укрелектроват» намагається буквально “доїти” державний “Енергоатом” вимагаючи погасити неіснуючі “борги” у сотні мільйонів гривень. За цим фактом є кримінальні провадження, афера з офшорами «Укрелектроват» була викрити низкою журналістських розслідувань. Але й досі роль саме Грєхової в цій історії залишається недооціненою.
Адже саме ця суддя присудила свого часу державі виплатити «Укрелектроват» понад 120 млн. грн., в той час, як сума основного боргу була всього два з половиною мільйони. Наближені до суддівських органів юристи пояснюють, що отримувати відкати від фейково-іноземних компаній (адже їх контролюють часто цілком українські бенефіціари), залишається досить безпечним шляхом корупційних заробітків суддів. Адже сам статус нібито компанії з “іноземними інвестиціями” гарантує їм відсутність надто прискіпливої уваги збоку наших правоохоронців.
Відповідно суддівський лобізм інтересів “іноземців”, який по факту є тою самою корупцією, продовжує й зараз активно процвітати в Україні.
