У Києві «затягують пояси»: чи обійдеться столиця без військового податку
14 грудня депутати Київради затвердили бюджет столиці на 2024 рік із пристойним дефіцитом. Чи справді у столиці закінчуються гроші та наскільки правильним було рішення забрати у місцевих бюджетів військовий ПДФО? Ці питання KP.UA обговорила із економістами.
Доходи і витрати
Доходи київського бюджету на майбутній рік заплановано у сумі понад 72,6 млрд грн, видатки – понад 85,3 млрд грн, повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Основними джерелами фінансування у 2024 році будуть:
- податок на прибуток фізичних осіб (ПДФО) – 32 млрд грн;
- податок на прибуток підприємств – 7,5 млрд грн;
- місцеві податки – 16,8 млрд грн;
- кошти від продажу землі – 2,8 млрд грн.
Щодо витрат, то найбільше грошей планують витратити на сферу освіти - 27,2 млрд грн, що становить майже третину витрат міського бюджету.
Співрозмовники KP.UA кажуть, що така сума на освіту загалом сумнівів не викликає. У Києві сотні загальноосвітніх установ, і всі їх потрібно утримувати, опалювати, ремонтувати. Плюс до витрат на сферу освіти входять доплати вчителям.
Основні витрати столичного бюджету-2024:
- сфера освіти – 27,2 млрд грн;
- транспорт, дорожнє господарство та зв'язок – 23,8 млрд грн;
- житлово-комунальне господарство – 8,2 млрд грн;
- соціальний захист – 7,8 млрд грн;
- охорона здоров'я – близько 6 млрд грн;
- культура та мистецтво – 1,7 млрд грн;
- фізкультура та спорт – 1,5 млрд грн.
Аналітик Данило Монін зізнається, що здивований таким великим дефіцитом київського бюджету.
– Мені ці витрати здаються просто величезними, – зазначив аналітик у коментарі KP.UA. - 2022 року витрати Києва були близько 60 млрд гривень. Виходить, що апетити чиновників зросли фактично на 40% порівняно з 2022-м, що вкрай дивує.
Без «воєнного ПДФО»
Крім того, у кошторисі столиці передбачено виділити 1 млрд грн на міську цільову програму «Захисник Києва» - тобто трохи більше ніж 1%. Спочатку не планували і цього, але акції протесту біля будівлі КМДА, які останнім часом практично стали звичайним явищем, стимулювали чиновників бути щедрішими.
Мешканців столиці «дістали» новини про барабани та електросковорідки на сотні тисяч гривень «для бомбосховищ», чергове перекладання бруківки та інші «благоустрої». Протестувальники вимагають збільшити фінансову підтримку українських військових із міської скарбниці. Учасники акцій обурені тим, що в той час, як мешканці міста фактично віддають останні гроші на допомогу армії, міська влада стурбована зовсім іншими речами.
Кличко виправдовується: грошей немає, оскільки військовий ПДФО «пішов» з місцевих бюджетів. Нагадаємо, що 8 листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт №10037, яким військовий ПДФО (податки із зарплат військових) перейшов із місцевих бюджетів на користь державного. В уряді розраховують таким чином отримати понад 95 млрд грн і направити ці гроші на виробництво дронів та озброєння. Але якщо десь прибуває, то десь вибуває: саме ці 95 мільярдів підуть наступного року з місцевих бюджетів.
Із зрозумілих причин великі міста чинили опір цьому законопроєкту як могли. Адже чим більше місто, тим більше військовослужбовців у ньому зареєстровано, відповідно, тим більше був отримуваний раніше військовий ПДФО. А після того як закон все ж таки був прийнятий, місцева влада дружним хором почала плакатися, що грошей немає. Надії на повернення цих грошей небагато, але спробувати можна!
Втім, економісти стверджують, що, прибідняючись, міська влада сильно загралася, і сьогодні багато хто серйозно перебільшує своє тяжке становище. Зокрема, під час дискусії щодо законопроєкту №10037 експерти зазначили, що бюджети Києва, Київської області, Одеси, Маріуполя та Харкова залишаються суттєво профіцитними навіть після вилучення військового ПДФО.
– Профіцит київського бюджету становить 16 млрд гривень за 9 місяців, тож грошей у них чимало, – зазначив у розмові з KP.UA аналітик Данило Монін.
З тим, що гроші на допомогу армії у столичного бюджету є, безумовно, згоден і аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ. А економіст Владислав Банков упевнений, що зараз централізація просто необхідна.
– Ці регіональні «пильщики бюджету» по всій країні щодня «освоюють» близько 2 млрд грн, – каже експерт. – На ці гроші можна було б з нуля організувати виробництво боєприпасів чи дронів.
Скільки експертів – стільки думок
Цікаво, що думок щодо того, потрібно чи не потрібно було забирати гроші у місцевих бюджетів, не дві, а набагато більше. Скільки експертів – стільки й думок.
Наприклад, Данило Монін вважає рішення забрати військовий ПДФО до держбюджету під час війни цілком правильним.
- Місцеві бюджети, отримавши до жовтня-листопада профіцит близько 100 млрд гривень, просто витрачали ресурси через бруківку та інші такі ж «потрібні» витрати, - каже аналітик. – Таке враження, що війна для них – це привід не «стискатися», а «заробляти».
Водночас Олександр Охріменко впевнений, що податок у місцевих бюджетів забирати було не можна, оскільки це ламає Бюджетний кодекс і створює поганий прецедент для того, щоб у майбутньому місцеві бюджети забирали податки, але при цьому продовжувати вимагати фінансування завдяки своїм грошам.
- Місцеві бюджети переважно витрачали гроші на ремонт того, що було знищено обстрілами, а бруківка – це лише мала частина, - вважає експерт. – Але ЗМІ вхопилися за цей інформаційний привід і роздмухали подію до величезних масштабів.
У свою чергу, Владислав Банков вважає, що ПДФО з військових взагалі не варто утримувати.
– Я думаю, що це просто аморально, – зазначив експерт у розмові з KP.UA. – Тих, хто безпосередньо на фронті, потрібно звільнити від сплати всіх податків.
Олексій Кущ є прихильником четвертого, принципово іншого шляху. За його словами, місцеві бюджети витрачали військовий ПДФО неефективно, але й центральний бюджет також взірцем ефективності не стане. Місцеві закопували гроші у бруківку, центральний – у «велике будівництво», і питання, що з цього краще, навіть не варте уваги.
- Військовий ПДФО має накопичуватися у спеціальних військових фондах, - розповів про свій погляд на це питання Олексій Кущ. - На час війни ці гроші можна було б вкласти у військові облігації, а після війни використати для соціалізації військових. Після війни грошей на це не буде, зате у нас буде 2 мільйони ветеранів, яких потрібно лікувати, вчити, допомагати адаптуватися і відкривати бізнеси тощо. Словом, я вважаю, що податки військових треба для них і зберегти.
