Відмова від готівки в Україні: наскільки це реально і чи є в цьому хоч якийсь сенс
Про те, що країна відмовляється від готівки, здивовані українці дізналися у вихідні. Такий оригінальний спосіб боротьби з корупцією на нещодавній лондонській конференції Ukraine Recovery Conference запропонував заступник глави Офісу президента України Ростислав Шурма. Наші чиновники взагалі люблять вирішувати питання просто і радикально: візьмемо та перейдемо всією країною на безготівку – що тут складного?
Але наскільки реально відмовитися від звичних купюр і чи справді це дієвий спосіб боротьби з корупцією? Про це KP.UA поговорила із економістами.
«Дивна ідея»
Як з'ясувалося в Лондоні, Ростислав Шурма сповнений цікавих ідей. Раніше він висував ініціативу перевести на безготівку розрахунки за підакцизні товари, а тепер бачить у відмові від кешу прямий шлях до зниження корупційних ризиків. Щоправда, економісти цю позицію не поділяють. Більше того: наші спікери згадали відому рекламу з минулого та констатували: іноді справді краще жувати, ніж говорити.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко без жодних "еківоків" у коментарі KP.UA зазначив, що Шурма, займаючись порожнім піаром, просто сказав дурість.
- У нас давно хабарі дають через офшори, тож готівка ніяк не впливає на корупцію, - каже Охріменко.
З колегою повністю погоджується аналітик Данило Монін. За його словами, це дуже дивна ідея з огляду на те, що «корупційний кеш» є доларовим. Крім того, продовжує експерт, корупціонери досить винахідливі та знайдуть інші способи, як отримати гроші. Було б дуже наївно сподіватися, що відмова від готівки може стати на заваді таким «профі».
- Щодо реалізації, то взагалі незрозуміло, як можна це зробити, враховуючи, наприклад, що далеко не всі пенсії переведені на карти, - каже Монін. - До того ж дуже багато наших співгромадян просто звикли і вважають за краще платити готівкою, навіть отримуючи гроші на карту. За статистикою, ми знімаємо з карток понад 2 трлн грн на рік.
«Це рівень студента першого курсу»
У порох розкритикувала не лише пропозицію Шурми, а й самого спікера ексглава ради реформ Марія Барабаш. З її слів, вона навіть не знає, сміятися зараз чи плакати. «Золотий хлопчик» із команди президента, який має образ економіста-інтелектуала, виявився «звичайним популістом із розумінням економіки на рівні студента першого курсу, причому не економічного вишу».
«Завдяки Ростиславу Шурмі світове економічне співтовариство збагатилося знаннями, про які раніше поняття не мало, - зазначила Марія Барабаш на своїй сторінці у фейсбуці. – Шурма всерйоз стверджує, що для подолання корупції потрібно повністю ліквідувати готівку в Україні. Після таких слів шановні британські пери і гідні представники лондонської бізнес-еліти ще довго чухали потилицю і розмірковували, що насправді мав на увазі український чиновник і як це можна реалізувати, а також чому саме наявність готівки є причиною української корупції?».
Молодий Шурма, який вільно володіє англійською, повинен був переконати світ виділити Україні фантастичні гроші, а натомість почав з «ліквідуємо готівку» і «дайте $40 млрд на металургію», підсумувала Барабаш. За її словами, обидва прохання є показниками архаїчного мислення, за яким чітко видно хитрі вушка наших олігархів-металургів.
Ростислав Шурма (у центрі) представляє проривні економічні ідеї на конференції з питань відновлення України у Лондоні. Фото: ФБ Ростислав Шурма
Знижувати треба, але ж не до нуля!
Повну ліквідацію готівки Марія Барабаш порівняла з «економічним термоядерним вибухом». І нагадала: навіть тотально технологічні держави із супершвидкісним інтернетом не змогли повністю відмовитися від готівки.
Тож чи треба знижувати обсяги готівки? Економісти кажуть, що це не завадило б, але ж не до нуля!
Олександр Охріменко наводить цифри: зараз в Україні близько 40% розрахунків здійснює у готівковій формі, тоді як у 2010 році цей показник становив 90%. Сьогодні навіть багато дрібних торгових точок дають можливість покупцям здійснювати розрахунки карткою. Тож покращення є, хоча, звичайно, до Швеції чи Данії нам ще далеко.
– Частка готівкових розрахунків зменшується і без Шурми, і це добре, – каже Охріменко. - Для економіки країни вигідно, щоб більшість розрахунків була безготівковою, але це ніяк не впливає на рівень корупції. Просто, якщо люди використовують лише безготівкові розрахунки, ці гроші не виходять із банківської системи, внаслідок чого ставки за кредитами знижуються. Тобто простежується такий зв'язок: чим більше безготівкових розрахунків, тим дешевші гроші в банках і тим дешевші кредити. Тож певне зниження частки готівки справді вигідно.
Плюси і мінуси
Експерти зазначають, що повністю відмовитися від готівки не змогла жодна країна світу, адже такий перехід має не лише плюси, а й мінуси.
До плюсів загального безготівкового розрахунку його прихильники відносять зручність для фінустанов, адже готівку потрібно зберігати, охороняти, возити, рахувати, захищати від підробок, замінювати старі купюри. Крім того, до позитивних сторін можна віднести зниження кількості вуличних пограбувань, а також складнощі з ухиленням від сплати податків. Відсутність готівки автоматично призвела б до зникнення зарплат у конвертах, з якими українська влада безуспішно бореться десятиліттями.
У свою чергу противники «безготівкової економіки» мають свої не менш вагомі аргументи.
По-перше, при тотальному безготівковому розрахунку всі операції стануть занадто прозорими. Держава отримає можливість стежити за кожним, і не виключено, що це призведе до серйозних зловживань.
По-друге, монетам та паперовим купюрам, на відміну від електронних грошей, не потрібні ні електрика, ні інтернет, ні заряджена батарея. І перші дні війни нас переконали в тому, що принаймні в період форс-мажору найвірніше рішення – це мати при собі і карту, і кеш.
По-третє, система безпеки фінансових установ має бути на найвищому рівні, оскільки кібератаки можуть завдати незрівнянно більших збитків, ніж банальне пограбування банку.
І, нарешті, треба просто вийти зі своєї паралельної реальності та визнати: відмова від готівки в Україні сьогодні нереальна технічно, адже для цього немає ні економічної, ні інфраструктурної готовності.
– Для того, щоб вся країна перейшла на безготівкові розрахунки, у нас має бути інтернет 4G у найвіддаленішому селі, айфони у кожного та поголовне підключення до інтернету, – зазначив аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ у коментарі KP.UA. – А це не так просто. Не дивно, що сьогодні готівка залишається навіть у набагато цифровизованіших економіках світу.
Як відомо, найбезготівковішою країною у світі є Швеція, де навіть вуличні жебраки озброєні терміналами – інакше вони взагалі залишилися б без копійки. Але й там розрахунки готівкою залишилися і становлять близько 1% від усіх платежів. Докладно про це ми писали тут.
Інвестори знову в шоці
Ідею, яку поспішили озвучити деякі ЗМІ – мовляв, повний перехід на безготівку сприятиме нестримному зростанню економіки, – експерти взагалі підняли на сміх.
– Сприяти зростанню економіки може не заборона готівки, а нова економічна політика, – каже Данило Монін. – А запровадження нових заборон лише погіршує економічні процеси.
Олексій Кущ додає: якщо відставити убік технологічну нереальність такого переходу і припустити, що Україна якимось чином все ж таки відмовилася від готівки, ми б побачили, наскільки це шкідливо для країни. Справа в тому, пояснює експерт, що в цьому випадку корупція збереглася б, але пішла в «сурогатні інструменти» - долари, криптовалюти, цифрові гаманці. Виграли б від цього спеціальні майданчики, які конвертували б безготівкову гривню в біткоїн або готівковий долар. Люди, які контролюють цю схему, братимуть за послуги 5-10%, що виллється у мільярди доларів ренти. А Україна перетвориться просто на величезний майданчик для переведення безготівки в готівку.
Плюс, каже експерт, тотальний відхід у долари призведе до того, що попит на валюту зросте, і близько 20-30 млрд доларів виявляться просто вилученими з офіційної фінансової системи. Це, у свою чергу, спустошить золотовалютні резерви і підніме курс.
Підсумовуючи, можна сказати, що чергові нереальні нью-васюки ніяк не йдуть на користь Україні. Залишається лише здогадуватись, про що думали учасники конференції, слухаючи виступ Ростислава Шурми.
Марія Барабаш констатує: на жаль, із Лондонської конференції світова спільнота про нас нічого нового не дізналася, а єдиними підсумками стали сором та анекдоти про українських чиновників-економістів. Відповідно, не варто очікувати, що нам дадуть те фінансування, яке нам потрібне.
– Подібні меседжі шокують іноземних інвесторів, – каже Олексій Кущ. - Але не тому, що вони так сильно люблять готівку, а тому, що чудово бачать: із набором смислів в Україні є певні проблеми. Замість реальних способів боротьби з корупцією, українські чиновники пропонують дивні схеми. Усередині країни це взагалі призводить до колосальної напруги, а разом із посиленням фіскалізації є великим стимулом для релокації українського бізнесу до інших країн. Це украй токсичні заяви, в яких взагалі немає жодного плюсу.
