Затримання судді Князєва: чому гранти та високі зарплати не врятували від корупції
Мегаскандал у Верховному суді порушив одразу кілька гострих питань: чи можна вважати судову владу скомпрометованою, коли її голова підозрюється у підготовці рекомендованих рішень? Чи потрібні поради доброчесності про гранти, якщо через їх сито просто просочуються рвачі та хабарники? Чи вірити твердженню, що високі зарплати депутатів, чиновників, суддів та що з ними можуть утримати від корупції? Вперше в історії України на хабарі майже у 3 мільйони доларів нібито було спіймано головного суддю країни, під підозрою членів Великої палати Верховного суду – органу, який розглядає найскладніші, найважливіші справи, що мають державне значення.
Нічого сенсаційного
На брифінгу 16 травня керівники Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підтвердили, що стосовно голови Верховного суду Всеволода Князєва проводилася спецоперація за участю агента під прикриттям. Керівник бюро Семен Кривоніс назвав це «вищим пілотажем» та «найрезонанснішою справою за період діяльності НАБУ та САП».
Гроші передавалися у два етапи через адвокатське об'єднання. Останній транш суддя отримав 15 травня, тривіально сховавши хабар у дивані свого робочого кабінету.
Якщо прості люди, які збирали останні гривні на допомогу армії, переживали шок, побачивши цю купу доларів, юристи єхидничали та вигадували гостроти.
– Для нас нічого сенсаційного немає. Багато суддів цим живе, як повітрям дихають. Верховний суд аж ніяк не виняток. Від хабарів можуть уберегти лише дві речі – внутрішній моральний закон та страх перед покаранням, – каже адвокат Олег Леонтьєв. - А у суддів страху немає, бо у нас створено міцну систему елітарної корупції. На хабарі беруть старост сільрад, землемірів, дрібних чиновників. А ті, хто на небесах, упевнені, що бога тримають за бороду. Я особисто дуже радий, що це починають ламати.
Частину грошей було знайдено під час обшуку у головного фігуранта справи. Фото: nabu.gov.ua
Поганого та доброго порівну
Є думка, що корупцію не можна перемогти, бо система не містить чесних людей. Якщо ти не береш хабара і не «вирішуєш питання», то просто не протримаєшся в оточенні приголосних та негідливих. Грубо кажучи, опиратимешся течії - потонеш.
- Я з цим не згоден, як мінімум, щодо суддів. Ось тут їхній імунітет відіграє позитивну роль. Я багато років пропрацював у прокуратурі та добре знаю, що ті, хто не хоче – гроші не беруть. Змусити до хабара неможливо. Я також знаю багато суддів, які працюють чесно та справедливо. Більше того – опираються системі, - продовжує Олег Леонтьєв.
І наводить приклад:
– Зараз я їду до Франківського суду у Львові. До нього багато претензій, про що можна почитати і у відкритих джерелах. А нещодавно я дізнався, що один суддя обурився порядками, що там панують, і зараз за його заявами зареєстровано 12 кримінальних проваджень. Просто такі факти зазвичай не виносяться до публічної площини. Позитивного та негативного в судах, як і скрізь, приблизно порівну, - упевнений експерт.
Крити поганими словами всю судову систему інші юристи також відмовляються. Але й погоджуватися з тим, що у Верховному суді один Князєв – погана людина, теж не хочуть.
– Голова ВС нічого не вирішує одноосібно. Рішення, за яке давали 2,7 мільйона, мала приймати Велика палата Верховного суду, - зазначає адвокат Олексій Сиротін. – Далеко не факт, що всі її представники висловили б одностайність, але якщо інформація про хабар відповідає дійсності, більшість голосів Князєв мав забезпечити.
Відомо, що паралельно з обшуками у Князєва НАБУ та САП провели обшуки у 18 суддів Великої палати. Але про результати правоохоронці поки що не говорять, посилаючись на таємницю слідства. На брифінгу повідомили лише, що разом із Князєвим було затримано ще одну людину. Можливо той, хто передавав гроші.
Чому не спрацював контроль
Нині мало хто звертає увагу, що ми маємо Конституційний суд України, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а вищий орган судової влади як би позбавлений громадянства. Офіційна назва – Верховний суд.
- Реформа 2016 року відбулася з нехтуванням законів та Конституції, - каже правозахисниця Тетяна Яблонська. – Чинний Верховний суд України просто скасували, замінивши його на Верховний суд з новим складом. Для цього навіть знехтували Україну. Порушення визнали Конституційний суд та Європейський суд з прав людини, але всі залишили на своїх місцях, бо так було вигідно владі. Тепер ми бачимо, які реформи дали результати і що розпіарений громадський контроль, етична комісія, закордонні консультанти та інші надбудови не стали на заваді новим порушенням.
На адресу Громадської ради доброчесності, створеної в руслі реформи 2016 для фільтрації суддів, зараз летить багато каменів. Мовляв, добре б і вас, хлопці, покликати до відповіді за те, що пустили на город… самі бачите когось.
- Я не беру конкретний випадок, але чомусь контроль дав збій, можу назвати кілька причин, - коментує для KP.UA юрист Центру протидії корупції Вадим Валько, який входив до другого складу оцінювачів доброчесності. – Сила рішення громадського органу – рекомендаційна. За більшістю висновків щодо неможливості тієї чи іншої особи здійснювати правосуддя Вища кваліфікаційна комісія все одно ухвалювала рішення про направлення до Верховного суду. І таких рішень, які йшли б у розріз із висновками комісії, було більше 90%.
Другий момент, на який звертає увагу Вадим, це те, що будь-яка перевірка здійснюється у минулому.
– Чи були порушення у судді, чи відповідає його майновий стан доходам, як він поводився з людьми. Але ми не можемо зазирнути у майбутнє. Адже часто буває так, що з отриманням великої влади людина змінюється, піддається спокусам. Корупційні ризики закладені у самій природі влади. Водночас хочу сказати, що не можна ставити під сумнів участь громадськості у відборі суддів, можливо їй треба дати більш чіткі повноваження. А реагувати на умовне майбутнє має Вища рада правосуддя. Якщо суддя допускає порушення, його слід притягати до дисциплінарної відповідальності або звільняти до винесення вироку.
Схема розподілу грошей. Фото: nabu.gov.ua
Наївна теза
Згідно з відкритими джерелами, зарплати суддів Великої палати становили від 357 000 гривень до 742 000. Всеволод Князєв отримував 670 000 грн. Цього цілком достатньо не для життя навіть, а для багатого життя. Проте… Ця історія руйнує твердження, що високі зарплати допомагають перемогти корупцію.
- Боротьба з корупцією шляхом підвищення зарплат – це наївна та дуже спрощена теза, яка ніколи не підтверджується практикою, - каже політолог Володимир Фесенко. – На початку 2000-х, коли проводили чергову судову реформу, суддям суттєво підняли зарплату, але корупція не впала. Судді говорили про зарплати: це плата за ризик. Розмір хабара завжди перебиватиме розмір зарплати. У цьому змаганні чесні гроші не переможуть.
Фінансовий аналітик Олексій Кущ наводить такий приклад:
- Якщо, їдучи з квартири у відпустку, залишити на порозі тисячу доларів і записку для злодія з проханням взяти гроші і не перевертати будинок догори дном - злодій візьме гроші і пограбує квартиру, - написав економіст на своїй сторінці у ФБ.
На позачерговому засіданні Пленуму Верховного суду було прийнято заяву про добровільну та повну міру співпрацю зі слідством, повноваження Всеволода Князєва були достроково припинені. За висловлення йому недовіри проголосували 140 із 142 присутніх на засіданні суддів.
З історії питання
Суддівську кар'єру Всеволода Князєва називають стрімкою. У 2013 році його було вперше призначено суддею, з 2015-го по 2017-й обіймав посаду голови Миколаївського окружного адмінсуду, у 2017-му увійшов до складу Касаційного адміністративного суду. У тому ж році було обрано секретарем Великої палати Верховного суду, а 22 жовтня 2021 року очолив Верховний суд за майже одностайного голосування.
Про затримання Князєва ЗМІ повідомили 15 травня, посилаючись на свої джерела. У НАБУ та САП повідомили, що викрили масштабну корупцію у Верховному суді – схему отримання неправомірної вигоди керівництвом та суддями. Найближчим часом Князєву має бути оголошено підозру, гроші, які є доказом, вилучено. Князєву загрожує від 8 до 12 років ув'язнення.
Правоохоронці підтвердили, що рішення, за яке пропонували 2,7 мільйона доларів, пов'язане зі справою олігарха Костянтина Жеваго, який наразі під слідством у Франції. За повідомленнями ЗМІ, йдеться про право власності на 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Ferrexpo.
