5 листопада
Завантажити ще

Від нових законів до аграрної інфляції: що змушує зростати ціни на продукти

Від нових законів до аграрної інфляції: що змушує зростати ціни на продукти
Фото: Ковальчук Віктор/УНІАН

Новини з продуктових полиць не додають оптимізму від початку війни. У той час як реальні доходи українців упали за рік на чверть, продукти подорожчали на третину. Здавалося б, цінники зростають уже більше року – можна ж хоч ненадовго зупинитись? На жаль, незважаючи на те, що ціни на деякі продукти в повному розумінні слова зашкалюють, це не дає жодної гарантії того, що далі нікуди.

Вимоги до безпеки

Поки ціни зростають як на дріжджах, нардепи пишуть та ухвалюють нові закони. Так, законопроєкт №8290, який посилює вимоги щодо безпеки харчових продуктів, був проголосований у ВР і взятий за основу минулого тижня.

Як йдеться у Пояснювальній записці до документа, цілі законопроєкту – удосконалення чинного законодавства у сфері безпеки та якості харчових продуктів та кормів, його гармонізація із законодавством Європейського Союзу, належне виконання міжнародних зобов'язань України, а також забезпечення результативного державного контролю у сфері безпеки та якості харчових продуктів.

"Поліпшення інвестиційної привабливості сфери виробництва харчових продуктів підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції та її виведення на зовнішні ринки", - упевнені автори законопроєкту.

- Ми розуміємо, що турбуватися про безпеку харчових продуктів має держава, адже від цього залежить здоров'я кожного українця, - цитують ЗМІ голову Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду. - Законопроєктом передбачається удосконалення норм щодо харчового законодавства за принципом «від лану до столу». Також додаються норми щодо маркування та обігу харчових продуктів, які спрямовані на надання споживачам інформації про споживчі якості відповідних продуктів у доступній формі для попередження введення їх в оману.

Це однозначно призведе до зростання цін на продукти

Чиновники запевняють, що невтомно вдосконалюють законодавство, щоб спростити умови для ведення бізнесу та розширити доступ до ринків ЄС.

- Ми цифровизуємо адміністративні процеси та спрощуємо умови роботи для малих виробників, – наголошує Гайду. – Ми хочемо допомогти бізнесу, який тримає економіку України.

Звучить усе сказане, звичайно, добре, але економісти до всіх цих благих намірів поставилися досить скептично. Зокрема, економіст Андрій Мартинюк зізнається, що вже багато років не зустрічав жодного підприємця, який би вважав, що умови ведення бізнесу покращали. Насправді бізнес просить лише про одне: встановити правила гри та перестати їх міняти кілька разів на рік – тоді й «допомагати» не треба буде.

Економіст Владислав Банков взагалі вважає, що ухвалення цього документа ще більше ускладнить життя підприємців і збільшить продуктові ціни.

– Це однозначно призведе до зростання цін на продукти, – зазначив у розмові з KP.UA економіст. – На жаль, логіка подібних дій зводиться до захисту великих виробників від цінової конкуренції з боку менших. Справа в тому, що для невеликих виробників найчастіше виявляється неможливо виконати абсолютно надумані вимоги. Ці перекоси частково компенсуватиме корумпованість чиновників на місцях. Але в будь-якому разі і відсутність конкуренції, і хабарі оплачують кінцеві споживачі – тобто ми з вами.

Максимально незрозумілим рішення щодо посилення безпеки продуктів назвав аналітик компанії Esperio Олександр Болтян.

– Виглядає як спроба посилити формальне регулювання виробництва, вирощування та утримання продуктів з метою збільшення корупційної складової, – вважає Болтян. - А додаткові сертифікати якості та перевірки стануть приводом посилити тиск на бізнес. Крім того, це дозволить владі вимагати дотримуватись нових стандартів якості, що підніме «вхідний бар'єр» у бізнес виробництва продуктів.

На думку експерта, в умовах війни це дуже несправедливо до українців, які намагаються працювати, незважаючи на війну.

Експерт нагадав, що, за даними за 2022 рік, фактор якості та безпеки їжі, за яким Україна отримала 71,3 бала зі 100, дозволяє нашій країні займати 52-й рядок у глобальному рейтингу Продовольчої безпеки. А чинником цього рейтингу, за яким Україна стоїть на 71-у місці зі 113, є неконтрольованість доступу та управління водними ресурсами, а також недоліки в системі управління ризиками. Тобто, каже Болтян, проблема у війні, а не в тому, що нам не вистачає якихось формальних папірців із новими вимогами щодо безпеки харчових продуктів.

- Сьогодні українці насамперед потребують не безпеки продуктів, а особистої безпеки, - підсумував Болтян. – Щодо їжі, то так, раціон середньостатистичного українця не відрізняється різноманітністю, але справа не в тому, що людям не вистачає нового закону, а в тому, що їм не вистачає грошей. Якщо говорити про інтерес країн ЄС у наших продуктах, то треба розібратися, про що саме мова йде, щоб рішення посилити безпеку харчових продуктів виглядало хоч якось виправданим. Але з огляду на те, що Європа не надто зацікавлена ​​у посиленні конкуренції, внутрішні бар'єри створять проблеми українському бізнесу та призведуть до зростання цін для населення, а не до можливості виходу на нові ринки.

Це агфляція

Тим часом у магазинах та на ринках покупці отримують «свіжі новини» мало не щодня. Цибуля вже коштує 70 гривень за кілограм, такі ж цінники на молоду капусту. Морква продається по 45-50 грн за кіло, огірки та помідори – від 100 грн.

Фрукти теж не відстають: апельсини продаються у столичних супермаркетах у середньому по 53 грн, середня ціна на мандарини клементин становить 112 грн/кг.

Навіть яблука, які донедавна якось трималися в рамках пристойності, немов із ланцюга зірвалися. Українські яблука продаються в середньому по 16-22 грн, але вартість деяких сортів вже перевалює за 100 грн.

– Ми живемо в такий час, коли те, про що знали теоретично, з'являється на практиці, – каже аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ. – Раніше ми стикалися лише з класичною інфляцією. Зараз у нас вже є «шринкфляція», або «стиск», - зниження виробником кількості, обсягу чи ваги товару в упаковці за збереження ціни. Тобто вартість пляшки кефіру начебто така сама, але замість літра чи 900 г у пляшці вже 870 г. Або «агфляція» - аграрна інфляція, сформульована аналітиками інвестиційного банку Merrill Lynch 15 років тому. Цим терміном аналітики позначили різке зростання цін на аграрну продукцію на тлі скорочення запасів продовольства за відносно низького загального рівня інфляції та незначного зростання зарплат.

Що далі

У своїх прогнозах для KP.UA експерти зазначають, що на м'ясо, яйця, овочі та фрукти чекає подальше подорожчання – в середньому на 10-15%.

Невтішну інформацію щодо цін на продукти дав днями й перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

За його словами, зараз ми проходимо сезонний пік, коли на овочі більш високі ціни, але так завжди відбувається саме в цей період. Крім того, зараз до сезонності ще два фактори додала повномасштабна війна.

Перший чинник – це енергетичні кризи, створені країною-агресором. Зберігання овочів потребує витрат ресурсів, насамперед електроенергії. Цього року з цим були великі проблеми, багато запасів зникло, тому ми так залежимо від імпорту.

Другий чинник – тимчасова окупація низки областей. Великий обсяг овочів, насамперед цибуля та морква, вирощувалися на Херсонщині та в Запорізькій області, але через окупантів українські споживачі не мали доступу до цих продуктів.

Але, каже Тарас Висоцький, незважаючи на все сказане вище, найскладніший період уже позаду. Зниження цін розпочнеться на ринку, коли почнуть з'являтися ранні овочі, а потім і решта продуктів. А міністерство продовжує працювати над тим, щоб наповнити ринок.