Здавалося б, після березневих новин про індексацію пенсій якийсь час у цій сфері нічого значного відбуватися не повинно. Проте новин для пенсіонерів вистачає. Про всі пенсійні нововведення читайте у матеріалі KP.UA.
Після численних зізнань на тему « на прожитковий мінімум в Україні не вижити» наприкінці лютого стало відомо про те, що українські нардепи займаються питаннями нового розміру прожиткового мінімуму, від якого залежить багато соціальних виплат, у тому числі й мінімальна пенсія.
Як стало відомо ЗМІ, якщо прожитковий мінімум все ж таки піднімуть, то з 1 квітня мінімальна пенсія зросте з нинішніх 2093 грн до 2302 грн.
Також у разі прийняття документа у квітні зростуть виплати для пенсіонерів, які продовжують працювати та отримують страховий стаж. Розміри підвищення будуть індивідуальні.
У липні на коефіцієнт 1,20 буде проіндексовано пенсії держслужбовців та науковців. Йдеться про виплати, призначені до 31 грудня 2022 року.
Натомість є категорії громадян, яким виплати пенсії не піднімуть навіть у разі затвердження документа. До них відносяться:
Українці можуть зробити пожертву для своїх рідних пенсіонерів або для всіх українських пенсіонерів через сервіс Пенсійного фонду України і у такий спосіб збільшити їм пенсію. Для цього на порталі треба вибрати опцію «благодійні пожертвування» та заповнити форму.
На вибір пропонується два варіанти пожертвування: персоналізований (для конкретного пенсіонера) та неперсоналізований (для всіх пенсіонерів). При першому варіанті 30% внеску йде в солідарну пенсійну систему для розподілу коштів на пенсіонерів із найнижчими виплатами, а решта 70% нараховуються на пенсію певній людині. За другого варіанта всі 100% від суми йдуть у солідарну систему на виплати пенсій.
І якщо неперсоналізований варіант питань не викликає (фактично це звична нам благодійність), то персоналізований варіант не зовсім зрозумілий. Якщо людина хоче перерахувати гроші, наприклад, мамі, що може стимулювати її зробити це не безпосередньо, а через ПФУ?
На думку аналітика Данила Моніна, хоча пропозиція від Пенсійного фонду і виглядає цікавою з погляду механізмів забезпечення пенсією на рівні горизонтальних зв'язків, вона все ж таки, швидше за все, не буде затребувана.
- Дивно, що немає варіанту офіційної 100% підтримки конкретної особи, а лише з 30% податком на користь інших осіб у солідарній системі, - зазначив експерт у розмові з KP.UA. – Думаю, що така підтримка пенсіонерів і так здійснюється. Щоправда, виконується без участі ПФУ та звітності – шляхом або банківського переказу, або передачі готівки. Тому сумніваюся, що запропоновані варіанти від ПФУ будуть потрібні громадянам. А якщо й будуть, то у мінімальному обсязі. Адже податок ЄСВ, який ми всі платимо, це, по суті, і так 100% «благодійність» у солідарну систему.
Звідки «ростуть ноги» такої, м'яко кажучи, неоднозначної ідеї ПФУ, розповів президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
– У європейських країнах є така популярна практика – допомагати батькам офіційно, – розповідає економіст. – А популярною вона стала завдяки тому, що гроші, перераховані, скажімо, до Пенсійного фонду чи до будинку для людей похилого віку, віднімаються з доходів та податками не оподатковуються. Але в нас про жодні податкові пільги не чути, тож сенсу в «посередництві» ПФУ з допомогою, наприклад, своїм же батькам я не бачу. Простіше, вигідніше і швидше це робити безпосередньо.
Також днями стало відомо, хто з українців отримує найбільші виплати. Як розповіли у Департаменті пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг та пільг у відповідь на інформ-запит видання «Апостроф », в Україні найвищі пенсії отримують колишні нардепи, працівники прокуратури та судді.
Зокрема, середній розмір пенсії народного депутата за 2022 рік без урахування доплат, підвищень, надбавок та компенсаційних виплат становив близько 15,5 тис. грн. Прокурори на пенсії отримували торік виплати на рівні майже 22 тисяч гривень також без урахування численних доплат, підвищень, надбавок та компенсацій.
Нагадаємо, що в січні в Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів запропонували трохи урізати апетити найзаможніших пенсіонерів та підготували відповідний законопроєкт.
«Середній розмір щомісячного тримання суддів у відставці перевищує 150 тисяч гривень. Розмір щомісячного утримання одного судді Конституційного суду у відставці дорівнює пенсії 70 пенсіонерів (у мінімальному розмірі) або 20 пенсіонерів військовослужбовців», - йдеться у записці пояснення до законопроєкту.
- Мати середню пенсію у розмірі 150 тис. на місяць в умовах військового стану за рахунок коштів єдиного соціального внеску, на мою думку, не є нормальним і справедливим стосовно громадян, які сплачують такий внесок та отримують пенсії у десятки разів менше, - зазначила голова Комітету Галина Третьякова.
Втім, на радикальну соціальну справедливість не варто розраховувати. Нардепи пропонують внести зміни до закону про пенсії для суддів Конституційного Суду України, зменшивши розмір їхнього пенсійного забезпечення до 30% винагороди замість нинішніх 50%. Тобто, умовно кажучи, той, хто зараз отримує 100 тис. грн, у разі прийняття такого закону отримуватиме 60 тис. грн.
І це за середньої пенсії в Україні 4370 грн.
В ТЕМУ
Про те, як не залишитися без пенсії у разі втрати банківської картки, розповів портал «На пенсії».
Насамперед карту необхідно заблокувати. Це можна зробити через мобільний банкінг, інтернет-банк, особисто у відділенні банку. Також можна просто зателефонувати на гарячу лінію свого банку та повідомити про втрату картки.
Після цього потрібно звернутися до найближчого відділення свого банку та замовити нову картку.
Важливий момент: заблокувати стару та замовити нову карту необхідно навіть у тому випадку, якщо ви її втратили, але через деякий час її повернули. Адже якщо вона побувала в руках шахраїв, вони дізнались її реквізити.
ДО РЕЧІ
Після повномасштабного військового вторгнення Росії у багатьох українців суттєво знизилася зарплата. Багато людей, особливо передпенсійного віку, переймаються тим, що це може в майбутньому негативно вплинути на розмір пенсії.
У ПФУ заспокоюють: минулого року до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесли зміни, які дають змогу, якщо це доцільно, виключити невигідні місяці зарплати, нарахованої у період військового стану та протягом трьох місяців після його завершення, з періоду, за який враховується зарплата для обчислення пенсії.