Ринок праці України: що потрібно роботодавцям і чим незадоволені претенденти
Ринок праці переживає непрості часи: приблизно кожен третій українець сьогодні офіційно безробітний. За даними онлайн-платформи з пошуку роботи robota.ua, зараз роботу шукають 4,7 млн людей. Половина з них – це люди, які вимушено евакуювалися за межі України, але готові повернутись, половина – всередині країни. Чиїсь навички втратили актуальність через повномасштабну війну, хтось виїхав із окупованих територій і не зміг знайти роботу на новому місці, у когось розвалився бізнес. І всім цим людям потрібно як мінімум швидко адаптуватися до нових умов, а то й освоїти нову професію, щоби почати заробляти на життя.
Операція "перекваліфікація"
Внаслідок повномасштабної війни, яка триває вже другий рік, Україна втратила значну частину працездатних людей. Приблизно третина населення була змушена переїхати як мінімум до іншого регіону, а то й до іншої країни.
Крім того, через бойові дії в країні станом на початок року близько третини підприємств припинили виробництво, багато скоротили потужності. Цілком логічно, що бізнес був змушений скоротити кількість працівників, а тим, хто залишився, знизити зарплати.
Проте учасники ринку дивляться у майбутнє з оптимізмом. За даними аналітиків кадрових порталів, у 2023 ринок праці увійшов, відновившись до половини від довоєнного рівня, і з тих пір повільно, але впевнено зростає. Роботодавці генерують робочі місця, а кадровики радять претендентам не сидіти без діла і по можливості перекваліфікуватися, якщо немає роботи за своєю спеціальністю.
Нещодавно список професій, які мають високий попит на ринку та які можна швидко освоїти, опублікував кадровий портал. До таких професій експерти порталу віднесли рекрутера (особливо враховуючи, що останнім часом надзвичайно актуальною стала допомога українцям у працевлаштуванні за кордоном), SMM-менеджера (для тих, хто хоч трохи вміє писати тексти та почувається у соцмережах як у рідній стихії), е-mail маркетолога (якщо готові займатися і текстами, і цифрами, аналізувати цільову аудиторію, відстежувати кількість продажів через електронну пошту і навіть трохи програмувати), таргетолога (якщо знайдете в собі сили розбиратися в цифрах, таблицях та рутинних технічних нюансах, аналізувати статистику та охоплення аудиторії), рієлтора (для тих, хто хоче і може розібратися у всіляких юридичних тонкощах).
Як бачимо, список від експертів виявився досить спірним. Навчання кожної професії займе місяці, але при цьому успішного пошуку роботи ніхто не гарантує. Судячи з оголошень на тих же кадрових порталах, і рієлтори, і рекрутери, і таргетологи сидять без роботи так само, як і решта.
Пусті резюме та невідповідність вимогам вакансії
Коли в країні сидять без діла мільйони безробітних, роботодавці тримають відкритими десятки тисяч вакансій. Причому деякі вакансії висять на сайтах компаній не те що місяцями – роками. Виявляється, роботодавцям і претендентам дуже непросто знайти один одного, але навіть зустрівшись, вони часом говорять, що називається, «різними мовами». У причинах цього розбирався кадровий портал Work.ua. Аналітики порталу опитали українських роботодавців та склали список найпоширеніших скарг на претендентів.
З'ясувалося, що основна претензія до кандидатів полягає в тому, що вони досить неуважно читають умови вакансії та критерії на посаду та відгукуються на пропозиції, яким абсолютно не відповідають. В результаті рекрутери розглядають сотні невідповідних резюме, а також витрачають час на бесіди з кандидатами, які невірно оцінили, чи підходить їм пропозиція роботи.
Звичайно, буває так, що вакансія виглядає привабливо, але людина не відповідає якійсь із заявлених вимог – то що тепер, навіть не намагатися скористатися шансом? У цьому випадку експерти радять написати супровідний лист та вказати, що не відповідаєте всім вимогам, але, скажімо, маєте великий досвід роботи. Також можна додати пару пропозицій про свою мотивацію: чому ви хочете працевлаштуватись саме в цю компанію і чому рекрутеру слід розглянути вашу кандидатуру.
Інша поширена скарга на претендентів полягає в тому, що вони дзвонять рекрутеру у вихідний день. Зрозуміло, що цього робити не варто: робочі дзвінки потрібно здійснювати виключно в загальноприйнятий робочий час. Рекрутер – така ж людина, як і всі, йому теж потрібен відпочинок.
Також у топ найпоширеніших претензій потрапило ненадання до резюме необхідної інформації про досвід роботи та навички. Рекрутери нагадують: резюме, в якому немає нічого, крім ПІБ та номера телефону, неінформативне і одразу йде у сміттєвий кошик. Тим, хто не має досвіду роботи, ейчари радять вказати місце навчання і написати супровідний лист.
Якщо кандидат не бере слухавку і не відповідає у соцмережах, це також не додає йому плюсів. Тому ще раз перевірте своє резюме на предмет того, чи вказано в ньому актуальні дані та контакти. І навіть якщо ви вже знайшли роботу, це не привід скидати дзвінок. Рекрутер - не ясновидець, тому варто приділити йому пару хвилин, щоб пояснити обставини, що змінилися.
Неохайний зовнішній вигляд, незнання елементарної інформації про компанію та демонстративне ігнорування рекрутера (вимога спілкуватися лише з директором) – це фактори, які відштовхнуть роботодавця вже на співбесіді. Отже, виявивши себе в цьому переліку, можливо, варто подумати над тим, щоб трохи змінити свою поведінку.
«Ігнор» та співбесіди-пустушки
Заради справедливості треба сказати, що і претенденти від поведінки роботодавців не в захваті. Обговорюючи основні претензії роботодавців, читачі написали сотні коментарів, в яких діляться своїм досвідом і запевняють: «сторона, що приймає», поводиться анітрохи не краще.
«Абсолютно те саме можна сказати і про роботодавців: не готуються, ігнорують, викликають на співбесіду даремно, можна було вирішити питання дистанційно».
«Додам, що багато рекрутерів просто тренуються на претендентах, проводять співбесіди-пустушки, витрачаючи час і гроші кандидата. Або ж імітують бурхливу діяльність у компанії, організовуючи співбесіду з нерелевантним претендентом».
"Ти їм душу відкриваєш, а вони - ми вам подзвонимо. А я їхала на співбесіду за 150 км".
«Була на одній такій співбесіді, де було видно, що дівчина на мені вчилася проводити інтерв'ю. Це дуже неприємно та принизливо».
«Кандидат може повністю відповідати зазначеним вимогам, мати відповідну професію, знати мови та володіти купою навичок, але його або футболять, або використовують, або ігнорують, або намагаються переконати, що він ще недостатньо хороший фахівець для них, або пропонують за його знання "пиріжок". Просто бардак, який ніхто не контролює».
«Не читають резюме, і при цьому відмовляють через інформацію, яка була у резюме. Пишуть «нам сподобалося ваше резюме, тож знову відправте своє резюме». Не пишуть всю інформацію у вакансії та надсилають психологічні тести на 200 питань!»
«Деякі роботодавці думають, що працівник – це раб, і повага до його інтересів – це зайве. Було б добре писати про співбесіди та роботу на сторінці роботодавця: обман про роботу, обман по грошах, дивні обов'язки, робота за копійки, хамське ставлення – все це має бути відомо всім претендентам».
Здається, що претензії сторін зрозумілі, тому найкраще, що можуть зробити роботодавці та кандидати, - це піти назустріч один одному.
У той же час, як говориться у відомій приказці, правий той, у кого більше прав. Сьогодні в Україні склався ринок роботодавців, тож саме вони диктують правила гри. Втім, експерти кажуть, що ситуація може змінитися, оскільки кваліфікованих фахівців дедалі менше – одні виїхали за кордон, інші пішли на фронт. Тож незабаром ринок вкотре переформатується і знову стане ринком претендентів: зарплати почнуть зростати, а кандидати матимуть можливість обирати найкращі пропозиції.
