На початку вересня НБУ здійснив емісію на 15 млрд грн, викупивши облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Тобто, як кажуть у народі, «ввімкнув друкарський верстат». Якими є наслідки цього кроку і чи стане це вагомим внеском у розкручування інфляції ? Про це «КП в Україні» поговорила із економістами.
Через війну податкові надходження падають, і держбюджет не може профінансувати всі заплановані статті видатків. При цьому витрати на війну, яку проти нас розв'язала Росія, зростають у геометричній прогресії.
В умовах нестачі грошей Україна дуже залежить від іноземної допомоги, але її недостатньо. Тому Нацбанк змушений проводити емісію - тобто випускати в обіг нові гроші.
Не обов'язково, це можуть бути як готівкові, так і безготівкові гроші. Саме тому вираз «Нацбанк включає друкарський верстат» образний: друкарський верстат працює постійно, оскільки це його звичайний робочий режим.
– Готівкова гривня випускається не тому, що регулятор проводить емісію, а тому, що просто людям потрібні паперові гроші у гаманці, – пояснює президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Хоча наразі дуже багато людей використовують карти, тож потреба у паперових грошах стає дедалі меншою.
Тут експерти налаштовані одностайно – ні, не можна. Сьогодні емісія справді вийшла за межі довоєнних показників, але іншого виходу, окрім емісійного заміщення втрачених доходів бюджету, поки що не існує.
– Якщо не робити емісію гривні, тоді доведеться зупинити виплату пенсій та зарплат бюджетникам, фінансування армії, – пояснює Олександр Охріменко. – Очевидно, що це нереально, тому емісія буде – без неї поки що ніяк не виходить.
Економіст Андрій Мартинюк нагадує: на початку війни були певні надії як на заморожені російські активи, так і на більш значну допомогу від західних партнерів. Оскільки ні того, ні іншого не сталося, в основних напрямках бюджетних видатків інших джерел фінансування, окрім випуску нових грошей, просто не залишається.
Аналітик Данило Монін вважає, що 15 млрд грн – цілком нормальний обсяг емісії.
– Нині дефіцити бюджетів почали більше фінансуватися за рахунок грантів та дешевих західних кредитів, – пояснює експерт. - Тому суми всередині країни стали менш актуальними
Олександр Охріменко взагалі каже, що сума в 15 млрд настільки мізерна, що на неї взагалі не варто звертати увагу.
– З початку війни НБУ зробив емісію близько 300 млрд грн, – наводить цифри експерт. - Найбільшою вона була у липні, коли за місяць емісія становила понад 100 млрд грн, – ось це справді було забагато. Але наразі НБУ робить настільки дрібну емісію, що вона аж ніяк не може вплинути на фінансовий ринок.
На думку економіста Владислава Банкова, будь-яка емісія в умовах падаючої економіки – це погано. Фактично, пояснює експерт, це є податком на всіх користувачів гривні, у яких ці гроші відібрали для фінансування видатків бюджету.
– Безумовно, постійну емісію можна було б виправдати війною, якби не фантастичні (на тлі загального занепаду) доходи чиновників усіх рівнів, які лише посилюють соціальну напруженість, – зазначив економіст у коментарі «КП в Україні».
Основне невдоволення емісією полягає в тому, що вона завжди провокує зростання цін, тобто товари (насамперед продукти) та послуги продовжать дорожчати. Але Олександр Охріменко закликає не робити з цього трагедію. По-перше, каже економіст, від інфляції є й певна користь. Зокрема, зростання цін дозволяє бізнесу заробляти в умовах війни. По-друге, як уже говорилося вище, нинішня емісія не настільки масштабна, щоб істотно вплинути на зростання цінників.
Андрій Мартинюк додає: якщо у мирний час емісія справді може стати основним драйвером інфляції, то під час війни все по-іншому. Кожному очевидно, що ціни не можуть не зростати, а національна валюта не може залишатися стабільною, враховуючи, яких збитків завдано країні, скільки коштів витрачається сьогодні на армію і скільки грошей буде потрібно на повоєнне відновлення.
Аналітик Олексій Кущ взагалі вважає, що українська економіка має лише два варіанти – або прискорення темпів інфляції, або повний крах. До того ж перспективи розкручування зростання цін нерідко перебільшуються.
На думку аналітика, у нас наслідки емісії часто «демонізуються», що, мабуть, викликане спогадами про гіперінфляцію 1990-х. Але тут будь-які аналогії недоречні, оскільки та інфляція була викликана переходом планової економіки до ринкової, а основною причиною нинішньої є війна. Насправді емісія під час такої кризи – це лише заміщення втрачених доходів бізнесу та населення, щоб економіка мала можливість продовжувати працювати.