Всі люди різні, і тому війна цілком очікувано по-різному вплинула на їхню споживчу поведінку. Наприклад, в однієї з моїх київських подруг ще у березні зламався бойлер, але вона й досі не може зважитися на покупку нового – раптом завтра доведеться їхати чи у будинок щось прилетить.
Інша подруга, яка теж живе у Києві, оговтавшись від першого шоку, у квітні закінчила ремонт у квартирі, своїми руками доклеїла шпалери, а минулого тижня купила новий холодильник. «Життя в мене одне, і жодного непрожитого дня мені ніхто не поверне», - пояснює вона.
Виходячи навіть з цих двох прикладів, можна дійти висновку, що всі результати великих опитувань із розряду «почали купувати» чи «перестали купувати» - це середня температура по лікарні. З іншого боку, загальні тенденції все ж таки є, і всілякі дослідження нам їх час від часу озвучують.
Судячи зі статистики ПриватБанку, більшість карткових витрат українців йде на оплату продуктів – ці витрати становлять половину загального обсягу оплат покупок картками. І це не дивно: навіть за умов, коли всі витрати скорочуються до мінімуму, людям все одно треба щось їсти.
Але життя поступово бере своє принаймні там, де немає бойових дій. За даними аналітики «Привату», поступово зростають обсяги витрат у кафе та ресторанах, магазинах техніки й електроніки, мережах АЗС.
Раніше ми писали про те, що споживчі уподобання українців змінилися: багато хто на своєму досвіді переконався, наскільки важливо жити тут і зараз. За даними OLX, хоча найбільш затребуваними товарами, як і у довоєнний період, залишаються електроніка та одяг, конкретні запити в категоріях змінилися.
Наприклад, якщо говорити про електроніку, зріс попит на ноутбуки, телефони, а також додаткові джерела живлення – пауербанки. У категорії «одяг» на перше місце впевнено вийшов комфорт: зріс попит на кросівки, спортивні костюми, валізи.
- Незважаючи на те що багато хто сьогодні каже, що одяг їм не потрібен, попит на нього зберігатиметься, - вважає економіст Андрій Мартинюк. – Можливо, не потрібен одяг для офісів, святкових заходів, але з настанням осені та зими однозначно знадобиться сезонний одяг та взуття, оскільки багато хто залишав домівки просто в тому, що на них було надіто.
Чималим попитом користуються й автомобілі. Зокрема, за даними асоціації "Укравтопром ", з 1 січня по 1 червня першу реєстрацію пройшли 180,2 тис. б/в авто, що на 13% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них 111 тисяч штук – це машини, завезені для безкоштовного розмитнення, вартість більшості з них не перевищує 5000 доларів.
Загалом це більш-менш очікувано, оскільки наявність машини в сім'ї сьогодні найчастіше є питанням виживання. Люди на окупованих територіях часто кажуть, що не змогли виїхати саме через відсутність автомобіля, а нечисленні перевізники заламують у цих регіонах космічні ціни.
Багато покупців зазначають, що вибір окремих груп товарів сьогодні суттєво обмежений. У магазинах побутової техніки, іграшок, книжок тощо складається враження, що допродають те, що було завезено до війни, а нових поставок немає.
У цьому є своя логіка: в умовах, коли сімейні бюджети стиснуті до мінімумів, довоєнний вибір, мабуть, і не потрібен. Все як завжди: попит породжує пропозицію. І якщо попит на посудомийки та «Лего» впав, то й постачання товарів цілком логічно скорочується.
Економіст Владислав Банков констатує: в умовах, коли люди купують найнеобхідніше, до країни імпортується лише необхідний мінімум, щоб підтримати асортимент.
З цим погоджується аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак і прогнозує: на жаль, роздрібний продаж не стане «подушкою безпеки» для української економіки.
- Навіть великі торгові мережі, які спеціалізуються на продажу різної техніки, не зможуть балансувати на достатньому рівні прибутковості за рахунок більш-менш активного продажу пауербанків, телефонів або машинок для стрижки, - каже експерт. – Все ж таки маржа при продажу великої побутової техніки становила до 50% прибутку магазинів.
На думку Орищака, ті товари, які з об'єктивних причин сьогодні не купують, вже у 2023 році виявляться у дефіциті, оскільки нових надходжень не буде. При цьому магазини можуть дозволити собі тримати ціни високими навіть за відсутності попиту в останні місяці. З падінням купівельної спроможності населення падатиме і бізнес-активність: підприємці розпродаватимуть залишки та чекатимуть на закінчення війни.
Вважають, що у війну попит на предмети розкоші – шуби, дорогі автомобілі, ювелірні прикраси – падає чи не до нуля.
– Після початку війни українські покупці практично не купують ювелірні прикраси, дорогі продукти харчування, нові квартири, велику побутову техніку, шуби, дорогі аксесуари, подарункові сервізи, – зазначив у коментарі «КП в Україні» Максим Орищак. - Це все надмірно, неліквідно, неактуально. Думаю, що золото та ювелірні прикраси багато хто не тільки не купує, але й навпаки - намагається продати. Інвестори, можливо, відродять попит на дорогоцінні метали в країні вже восени поточного року, а ось прості громадяни у період гострої потреби намагаються хоч якось вижити. З цієї причини українці скоротили споживання дорогих продуктів. Стагнує ринок нерухомості, оскільки війна – це і ризик переїзду, і ризик руйнування житла.
У той же час Владислав Банков вважає, що все не так однозначно, і попит на предмети розкоші є завжди.
– Ми досить специфічна країна, де існує цілий клас людей, які не заробляють гроші працею, а отримують винагороду за зайняте місце на різних «хлібних» посадах у державній системі, – пояснює Банков. - Чого варті одні лише покупки чиновниками лакшері-автомобілів у період пільгового розмитнення. І хоча ця каста відносно нечисленна, бізнес має задовольняти її запити.
У той же час, продовжує експерт, безумовно, криза, пов'язана з війною, позначається і на цьому сегменті. Тож ситуація аналогічна до стану речей в інших сферах – хтось закриється, а хтось зможе втриматися на плаву. І це нормальний стан речей у такий час.
Слова експерта підтверджує статистика. Так, попит на нові автомобілі в Україні впав порівняно з минулим роком на дві третини, але він все ж таки є: у червні в країні було зареєстровано 2,9 тис. нових легкових автомобілів. Лідером ринку першого літнього місяця 2022-го стала Toyota (456 автомобілів). Друге місце – у Renault (327 штук), третє – у Volkswagen (263).
Підбиваючи підсумки, можна сказати, що з купівлею речей сьогодні справді все дуже складно, причому навіть на рівні планування покупок. Одні кажуть, що речі взагалі перестали приносити радість, і чашка кави у кафе може дати набагато більше задоволення, ніж нова сукня. Інші зізнаються, що раптово виникла гостра потреба у товарах далеко не першої необхідності – дорогих парфумах, новому купальнику та пляжній сумці або, скажімо, у винному столику. І відсутність грошей тільки посилює бажання купити те, без чого можна обходитися чи не все життя.
Моя подруга наразі активно купує картини за номерами і тепер малює не лише вдома, а й в обідню перерву на роботі – каже, що так вона знімає стрес.
А мама іншої подруги в евакуації відчула необхідність у вазочках із квітами. Вихід знайшла такий: робить «вазочки» самостійно (тобто обертає папером банки з-під томатної пасти чи огірків) і ставить у них дрібні польові квіти чи навіть траву, яка росте у дворі її нового будинку.
– Нині все дуже складно навіть із відповідями на найпростіші запитання, – каже психолог Марина Деркач. – З одного боку, нам уже не потрібен шопінг як терапія, коли ми покупками піднімали собі настрій. З іншого боку, коли світ довкола руйнується, нам гостро необхідні речі, які нагадують про колишнє життя і дають надію, що ще не все втрачено. Це дійсно можуть бути і улюблені парфуми, і винний столик, і ароматичні свічки, і декоративна косметика. Вазочка з квітами дарує втіху та заспокоєння, новий купальник та пляжна сумка – надію на продовження життя та зміни на краще, а ті ж картини за номерами показують, що людина знову готова почати жити.