З 1 липня 2022 року прожитковий мінімум в Україні зросте із сьогоднішніх 2393 грн. до 2508 грн. Для працездатних осіб його розмір становитиме 2600 грн., для непрацездатних – 2027 грн., для дітей до 6 років – 2201 грн., для дітей від 6 до 18 років – 2744 грн.
Разом із прожитковим мінімумом підростуть і різні соціальні виплати.
Оскільки мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може становити менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з 1 липня аліменти на дитину до 6 років становитимуть щонайменше 1100,50 грн., на дітей 6 – 18 років – 1372 грн.
Також зросте допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батькові) у разі смерті одного з батьків.
Мінімальний розмір допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами (не менше 25% прожиткового мінімуму для працездатних) складе 650 грн.
Максимальний розмір допомоги з безробіття, який не може перевищувати чотириразового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде обмежено у сумі 10 400 грн. До речі, як заявила минулого тижня перший віце-прем'єр України Юлія Свириденко, українці, які понад 30 днів перебувають за кордоном, виплати по безробіттю не отримуватимуть.
Разом із зростанням прожиткового мінімуму традиційно зросте розмір мінімальної та максимальної пенсії. Також зміниться розмір виплат у громадян, які втратили працездатність.
З 1 липня мінімальна пенсія в Україні зросте так само, як і прожитковий мінімум для непрацездатних – з 1934 грн до 2027 грн, тобто на 93 грн.
При цьому максимальна пенсія, яка обмежена десятьма мінімальними, зросте на 930 грн. – з 19 340 до 20 270 грн.
Також українцям підвищать надбавку за стаж понад нормативний. За кожен наступний рік стажу (для жінок – понад 30 років та для чоловіків – понад 35 років) доплачуватимуть 20,27 грн (зараз – 19,34 грн).
21 червня ВР ухвалила законопроект №7418, який передбачає відновлення оподаткування, яке було скасовано Законом №2142. Усі податки в Україні поновляться вже з 1 липня 2022 року.
У записці пояснення до документа перелічується кілька категорій:
Останній пункт призвів до того, що останніми днями червня на кордонах з європейськими країнами утворилися кілометрові черги з автомобілів, які везли на пільгове розмитнення.
Аналітик Данило Монін назвав ухвалення цього документа «кінцем військової реформи Зеленського».
- Законопроект №7418 відкочує положення військової реформи, ухваленої у березні, - каже аналітик. – Мабуть, влада оговталася від шоку і почала працювати у своїй старій парадигмі. Незважаючи на падіння економіки в 30-40%, прийнято рішення піднімати податки, мінімізувати доступ до грошей і ще й збільшувати держвитрати з будь-якого приводу. Все це призведе до ще більшого обвалу економіки, зростання тіньової економіки.
У середині липня запрацює реєстр руйнувань, через який фізособи зможуть подавати заяви про пошкоджене під час війни майно. За словами міністра інфраструктури Анатолія Комирного, якого цитують ЗМІ, реєстр дозволить нашим громадянам відстоювати свої права у міжнародних судових інстанціях.
За словами чиновника, зараз розробляється реєстр руйнувань, а в середині липня буде запущено повний функціонал, у якому буде можливість не лише подання фізособами заявок про пошкодження майна, а й додавання результатів обстеження органами місцевого самоврядування.
З 24 липня в Україні зміниться механізм підготовки та перепідготовки водіїв.
Тепер для отримання прав водія буде необхідно:
У липні набирають чинності норми, які містяться у законі «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну».
З 11 липня буде заборонено використовувати електронні пристрої для куріння у громадських місцях – зокрема, у кафе, барах, ресторанах, літніх майданчиках, таксі, вокзалах, аеропортах, зупинках громадського транспорту, ліфтах, підземних переходах, місцях загального користування житлових будинків, дитячих майданчиках.
За порушення правил продажу та куріння у громадських місцях запроваджено чималі штрафи:
Традиційно липень завжди був «гарячим» місяцем відпусток, проте війна, яка вкрала у нас весну, тепер краде ще й літо. Як показало опитування, проведене кадровим порталом grc.ua, цього літа у більшості українців відпусток не буде: планують відпустку лише 11% опитаних. Із них лише 1% мають намір виїхати на відпочинок за кордон. Найбільш популярні напрями не змінилися – це Туреччина та Єгипет. Щоправда, вилітати доведеться із інших країн Європи.
Більшість тих, хто планує цього літа відпочинок, віддає перевагу внутрішньому туризму. Про бажання поїхати в гори в Україні розповіли 3% опитаних, 6% просто хочуть поїхати в інший регіон країни.
Водночас майже половина українців (47%) вважають, що під час війни відпочинок та радості взагалі не доречні. А кожен четвертий зазначив, що втратив роботу через війну, тож ні можливості, ні бажання відпочивати немає.
Як ми вже писали раніше, із введенням у дію військового стану в Україні змінилися і трудові права працівників. Відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах військового стану» від 15.03.2022, протягом дії військового стану співробітникам надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 24 календарні дні. Якщо умовами трудового договору було передбачено більше днів відпустки, то дію цих положень під час військового стану може бути припинено.
Також роботодавець має право відмовити працівникові у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки з догляду за дитиною), якщо цей співробітник задіяний у роботах на об'єктах критичної інфраструктури.
Крім того, на прохання працівника роботодавець може надати йому відпустку без збереження заробітної плати. Тут ключове – «на прохання працівника», тобто вимагати від співробітника піти під час військового стану у відпустку власним коштом роботодавець не може. Оформлення відпустки без збереження заробітної плати – це право, а чи не обов'язок співробітника.
З 1 липня Україна запроваджує візовий режим для громадян Росії «у рамках протидії безпрецедентним загрозам національній безпеці». Раніше росіянам для поїздки до нашої країни та перебування в ній протягом 90 днів віза була не потрібна.