Як Україна переживе опалювальний сезон: 4 актуальні питання
Український газ не експортується з початку війни, але рішення про заборону його експорту Кабмін ухвалив лише зараз. Незважаючи на те, що в теорії газу має вистачити для побутових споживачів, експерти повністю згодні з нещодавньою заявою президента Володимира Зеленського про те, що на нас чекає найскладніша зима за всі роки незалежності України.
1. Що вирішив Кабмін?
Кабінет Міністрів України вніс зміни до переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік. Про це йдеться у постанові уряду №666. Зокрема, ліцензуванню тепер підлягає експорт вугілля, мазуту та газу українського видобутку, причому на всі ці товари встановлені нульові квоти.
Експерти, опитані КП в Україні, одностайно назвали це вірним рішенням для накопичення резерву до зими.
Щоправда, аналітик Олексій Кущ вважає, що таке рішення потрібно було ухвалювати ще наприкінці минулого року, коли почала з'являтись інформація про можливий напад.
А експерт з енергоефективності Ігор Черкашин каже, що таке ж рішення слід ухвалити щодо вугілля газової групи, паливних гранул, брикетів з твердої біомаси і навіть дров.
2. Чи зможемо ми пройти опалювальний сезон лише на своєму газі?
Внаслідок війни найбільші промислові підприємства України серйозно постраждали. З огляду на падіння попиту на газ з боку промисловості президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко впевнений, що весь опалювальний сезон Україна справді зможе пройти на українському газі.
– Україна видобуває достатньо газу для того, щоб забезпечити їм побутових споживачів, – уточнив експерт. – А от для промисловості та для теплоелектростанцій його не вистачить – тут врятує лише імпорт.
Аналітик компанії Esperio Олександр Болтян наводить цифри: обсяги газу власного видобутку в Україні становлять близько 20 млрд. кубів. Для опалювального сезону необхідно забезпечити запаси енергоносіїв на рівні 19 млрд. кубометрів природного газу та близько 3 млн. тонн кам'яного вугілля. Тобто має вистачити, тим більше, з урахуванням запасів.
Ігор Черкашин погоджується: виходячи з обсягів падіння економіки та збереження внутрішнього видобутку, ми дійсно зможемо пройти опалювальний сезон без імпорту для житлового та комунального сектору. Інше питання – як нам його проходити у містах, де зруйновано централізовану генерацію тепла? Серйозне питання також виникає у зв'язку із збереженням керованості газотранспортної системи за умов постійних ракетних атак агресором.
3. Якщо газу не вистачить, у кого купуватимемо?
Олександр Охріменко впевнений: купити газ – це не проблема, у Європі його непомірно. Інша річ – ціна.
– Якщо купити газ по 1000 доларів за куб, то вартість послуг ЖКГ доведеться підняти щонайменше втричі, – зазначив економіст у коментарі «КП в Україні». - Це неприйнятно як з політичного, так і з економічного погляду.
Ігор Черкашин уточнює: купувати газ потрібно буде для економіки, але це питання до суб'єктів господарювання та їхніх договорів із газовими компаніями. До того ж ця проблема виникне лише за умови пожвавлення економіки.
4. Чи можна сказати, що майбутній опалювальний сезон буде дуже складним, чи були часи й гірші?
Олександр Охріменко вважає, що наступний опалювальний сезон мало чим відрізнятиметься від попередніх.
– У нас щороку якісь проблеми, – пояснив експерт свою думку. - У жодній країні світу влада не займається опаленням – для цього є приватні компанії. Але оскільки наша влада зробила це питання предметом постійного політичного піару, у нас тут повний бардак, корупція і, зрештою, споконвічне питання «як пережити зиму?».
Але більшість експертів все ж таки сходяться на тому, що зима буде дуже непростою.
Так, Олександр Болтян вважає, що складність майбутнього опалювального сезону погіршиться ще й тим, що люди закінчуватимуть гроші. Багатьом залишиться розраховувати лише на родичів, які передаватимуть гроші з-за кордону. Тим, хто живе у приватних будинках, гроші знадобляться на дрова. А мешканцям багатоквартирних будинків, ймовірно, доведеться зимувати за мінімальних температур і чекати на весну.
- За всі роки незалежної України я не пам'ятаю складнішого сезону, - каже Ігор Черкашин. – Це зумовлено саме станом війни та наявністю постійної загрози руйнування енергетичної інфраструктури. Ми пам'ятаємо трагедію Алчевська під час зимових морозів, коли вся країна рятувала одне місто, поставляючи матеріали та обладнання для ліквідації аварії (початок 2006 року. – Ред.). Цього сезону навіть за результатами поточних руйнувань у системах виробництва та розподілу тепла вже можна говорити про те, що «Алчевському» стануть кілька великих українських міст.
Які руйнування виникнуть під час воєнних дій, невідомо нікому. Але, каже Ігор Черкашин, необхідно розпочати роботу над процесом переходу від централізованого виробництва тепла до виробництва тепла модульними конденсаційними котельними та когенераційними установками (це технологічна система, принцип роботи якої дозволяє одночасно отримувати теплову та електричну енергії. – Авт.). Це дозволить швидко ліквідувати існуючі руйнування генерації та максимально убезпечити міста від можливих «прильотів» у майбутньому.
