На експорт! Що Україна продає, незважаючи на війну
Попри війну, Україна продовжує зовнішньоекономічну діяльність, хоча у березні 2022-го експорт українських товарів скоротився вдвічі, а імпорт – більш ніж утричі. Як повідомляє Мінекономіки, особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції, у той час як обсяги експорту низки товарів переробної промисловості практично не змінилися порівняно з довоєнним часом.
Що Україна продає іншим країнам навіть за умов війни і чи можна очікувати, що санкції проти Росії позитивно вплинуть на український експорт? Ці питання ми обговорили із економістами.
Продовжуємо продавати: у лідерах – залізняк
Україна робить що може, але, проте, скорочення експорту є. У березні 2022 року Україна продала за кордон 5,97 млн. тонн товарів на суму 2,7 млрд. доларів, тоді як у лютому - 13,1 млн. тонн товарів на 5,3 млрд. доларів. Сьогодні основними статтями експорту є руди, кукурудза, феросплави та олія.
«Найбільшою статтею експорту стала залізна руда – 3,1 млн. тонн за березень (3,7 млн. тонн у лютому), вартістю 439 млн. доларів, – написала на своїй сторінці в соцмережі міністр економіки Юлія Свириденко. - За багатьма позиціями товарів із глибокою переробкою обсяг експорту залишився на рівні минулого місяця. Наприклад, це кабельна продукція, експорт якої склав 111 млн. доларів (130 млн. доларів у лютому) або листи облицювальні з дерева – 32 млн. доларів проти 26 млн. у лютому».
Міністр також навела приклади, коли експорт зріс значно. Наприклад, експорт горіхів у березні збільшився з 4 до 7 тисяч тонн, а експорт портландцементу – з 45 тис. тонн до 116 тисяч.
«Ворог цілеспрямовано підриває економіку нашої держави шляхом блокування вітчизняного експорту, – зазначила Юлія Свириденко. – Традиційним шляхом вивезення експортних товарів були порти Чорного моря, заблоковані сьогодні Росією. До того ж окупанти атакують металургійні підприємства та сільськогосподарську інфраструктуру, щоб запобігти відновленню наших можливостей у майбутньому. Все це загрожує не лише Україні, а й усьому світу, адже наша держава була гарантом продовольчої безпеки у низці країн Африки та Близького Сходу. Уряд оперативно реагує на ці виклики. Збільшуємо пропускну спроможність залізничного, автомобільного та річкового транспорту на західному кордоні України, залучаючи виробників, трейдерів, транспортні компанії. Залишків базових сільськогосподарських культур в Україні є достатньо, щоб забезпечувати експорт. Крім того, початок посівної кампанії вселяє стриманий оптимізм на майбутній урожай».
Олія: експорт відновиться не раніше липня
Якщо говорити про сільгосппродукцію, то протягом березня Україна експортувала 1,1 млн. тонн кукурудзи, 309 тисяч тонн пшениці, 118 тисяч тонн соняшникової олії, 40 тисяч тонн соєвих бобів – тобто приблизно в 4 рази менше, ніж у лютому. І це при тому, що до статистики потрапила частина вантажів, що встигли вийти з українських портів у перші дні після нападу Росії.
Як ми вже писали, Європа зараз зіткнулася з нестачею олії, не за горами – дефіцит борошна і, відповідно, хлібобулочних виробів. Прогнози невтішні. Зокрема, експерти Strategie Grains очікують, що нинішня фактично повна зупинка виробництва та експорту соняшникової олії з України продовжиться до кінця червня, і лише у липні розпочнеться поступове відновлення роботи сектору.
Ця ситуація посилить дефіцит соняшникової олії на ринку ЄС, який спробує підлаштуватися під нові реалії, у тому числі збільшивши споживання ріпакової та соєвої олії.
Українська металургія: головне – світ
За даними Мінекономіки, експорт металу у березні суттєво скоротився. Так, експорт плоского прокату впав у 9 разів – із 437 тисяч тонн у лютому до 47 тисяч тонн у березні. А за деякими позиціями металургії експорт не відбувався взагалі через фізичну руйнацію металургійних об'єктів та зупинення виробництва.
Середа, 6 квітня, принесла досить життєствердні новини. Зокрема, як повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков, більшість великих промислових підприємств у Запорізькій області відновили роботу.
Цього ж дня про запуск доменних печей та прокатних станів після 33 днів простою заявили у «Запоріжсталі». Поки що відновлення роботи часткове – запрацювали дві домни. На підприємстві пояснили, що на сьогодні через війну, що триває, є проблеми з поставками сировини і відправкою готової продукції.
Ці, безперечно, позитивні новини дають надію на зростання експорту. Особливо з огляду на те, що Росія сьогодні затиснута санкціями по всіх напрямках, у зв'язку з чим на українські метали цілком може зрости попит. Щоправда, цей оптимізм поділяють не всі економісти.
Так, економіст Владислав Банков вважає, що будь-які обмеження проти конкурентів дають виробникам шанси на зростання. Щоправда, у нашій ситуації доводиться говорити не про зростання, а про зменшення темпів зниження обсягів.
Водночас, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що сьогодні одна з проблем України полягає в дорогій енергії. Тому сказати, що «Запоріжсталь» дуже виграє від антиросійських санкцій, було б передчасно, вважає експерт.
– Для української металургії зараз найголовніше – утриматися на плаву, – вважає експерт. – Для того, щоб нормально працювала металургія, потрібні енергія, вугілля, руда і – найголовніше! - мир. Без миру розвивати українську металургію безглуздо.
Щодо відновлення роботи «Запоріжсталі», то, каже аналітик компанії Esperio Олександр Болтян, або керівництво та політичні еліти вірять у швидкий оптимістичний сценарій для країни, або планують часткову робочу активність найближчим часом для поповнення запасів.
- Щоб розуміти потенціал експортної активності України в період війни, треба пам'ятати про те, що головні шляхи експорту товарів лежать через порти Чорного моря, які сьогодні заблоковані окупантами, - зазначає Болтян. - Усього передбачено три експортні напрямки: залізниця, річкові порти через Дунай та автомобільні перевезення, але проблеми є по кожному з них. Тобто справа не так у попиті на українську продукцію, як у стані війни.
Тим часом, в уряді розробляють альтернативні маршрути експорту українських товарів. За словами українського прем'єра Дениса Шмигаля, вивчається щонайменше три варіанти експорту, які дозволять вивозити до 80% товарів, що виготовляються в Україні, на зовнішній ринок.
Насамперед, вирішується питання із зерновими та рудою. Як зазначив Шмигаль, 85-90% цих вантажів йшли морем. Тим часом у країні є запас зернових минулого врожаю вартістю 7-10 млрд. доларів.
Втрати: порахуємо після війни
Сьогодні всіх експертів можна поділити на дві великі групи. Одні не втомлюються рахувати втрати економіки, щоправда, розкид цифр виходить широкий – від сотень тисяч до трильйона доларів. Інші запевняють, що це неможливо і все можна буде підрахувати тільки після закінчення війни.
Економіст Борис Кушнірук в інтерв'ю «КП в Україні» зазначив, що лише коли закінчиться війна, почнеться підрахунок усього і вся.
– Дивують цифри про збитки на добу, – зазначив Кушнірук. – Сьогодні якесь підприємство є, а завтра – ні. Або навпаки: в якийсь день були великі руйнування, але це не означає, що такі самі будуть щодня. Отже, доведеться змиритися з тим, що стан невизначеності продовжиться до закінчення війни, а сьогодні ми можемо говорити виключно про стан речей «на сьогодні».
Олександр Охріменко погоджується: єдине, що можна говорити, - це про втрати «загалом», але сьогодні ніхто точно не скаже, яким буде падіння експорту.
– Тому скажу просто: падіння експорту неминуче, а цифри обговоримо після війни, – каже Охріменко. – Для підняття бойового духу можна скільки завгодно говорити про те, що «все добре», але після війни ми порівняємо цифри та побачимо, що вони непорівнянні.
Хороша новина у тому, що після настання світу експорт відновиться дуже швидко.
- Після закінчення війни взагалі багато чого відновиться, але, на мій погляд, світ все ж таки є необхідною умовою, - резюмував економіст. - Для нормальної роботи експорту мають не лише працювати порти та налагодитись логістика. Люди повинні повернутись на свої робочі місця і спокійно без паніки приступити до виконання своїх робочих обов'язків. Для економіки України дуже важливим є «швидкий світ»: чим швидше закінчиться війна, тим швидше почнеться відновлення.
