План Маршалла для України: закордон нам допоможе?
Про « план Маршалла для України » експерти та чиновники говорять уже років 10, але останнім часом про нього взагалі не згадував лише лінивий. В очах обивателя цей план виглядає так: Європа та Америка дадуть нам багато грошей, а вже ми знайдемо, як їх витратити!
Але чи насправді Україні варто очікувати істотних сум і якщо це справді станеться, що можна зробити, щоб гроші пішли реально на відновлення країни, а не розійшлися по особистих кишенях?
Ці питання "КП" в Україні" обговорила з економістами.
Два сценарії
Спочатку відзначимо: план Маршалла (не той, який для України, а справжній) – це програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни. Пізніше план Маршалла був застосований до Японії та деяких інших азіатських країн.
Думки про те, наскільки цей план може бути застосований до України, розділилися.
Так, аналітик Данило Монін вважає можливість отримання коштів на відновлення України досить високою. За його словами, сьогодні західні країни готові платити за свою безпеку, щоб військові дії й надалі проходили на території України та не чіпали Європу.
Водночас, продовжує Монін, ситуація цілком може змінитись, і коли Україна ціною великих руйнувань переможе у цій війні, західні країни почнуть шукати можливості заробити. І тут, каже експерт, ситуація може розвиватися не лише за європейським сценарієм, а й за південнокорейським, коли вся отримана допомога успішно розкрадалася елітами Південної Кореї протягом 8 років. Тільки після перевороту в 1961 до влади прийшов Пак Чжон Хі, який в результаті й створив південнокорейське економічне диво.
- Як показав досвід 2014-2022 року, наші «демократи» теж вміють успішно освоювати та перерозподіляти економічну допомогу, залишаючи громадян країни у злиднях та утискаючи підприємництво, - каже Монін. – Отже, є великі побоювання, якщо план Маршалла почне проводитися через вітчизняних бюрократів, ми можемо потрапити у «пастку Південної Кореї», коли нам знову розповідатимуть про макроекономічну стабільність та кредити від міжнародних організацій. Більше того: велика ймовірність, що це буде не допомога, а кредити, які треба буде віддавати, збільшуючи витрати на обслуговування боргу.
"На заморожені активи РФ розраховувати не варто"
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко заспокоює: щодо зростання боргу можна не турбуватися просто тому, що жодного плану Маршалла для України не буде.
– Якщо Україна й отримає якісь гроші від США та ЄС, то це будуть порівняно невеликі суми, яких явно недостатньо для відновлення, – наголосив економіст у розмові з «КП" в Україні». – Загалом можна розраховувати не більше ніж на 5 млрд доларів, причому йдеться не про безоплатну допомогу, а про кредити.
Щодо розмов про те, що для відновлення України можна буде використати заморожені активи РФ, то ці мрії експерт «зрізав» на корені.
– Забрати собі заблоковані в Росії гроші нереально, – упевнений Охріменко. – Для цього знадобляться рішення судів, а самі суди можуть йти не те що роки – десятиліття. Політики можуть говорити все, що завгодно, але є європейські та американські закони, які стверджують: заарештувати – так, можна, але конфіскувати – лише за рішенням суду. І ці правила ніхто не порушуватиме.
Глава Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін погоджується: на активи РФ особливо не варто розраховувати – там буде занадто багато юридичних питань. Та й загалом експерт не радить приміряти знаменитий план повоєнного відновлення на себе, пояснюючи: план Маршалла мав свої цілі, джерела ресурсів та бенефіціарів, а план відновлення України матиме свої.
До того ж досі незрозуміла сума збитків: мало того, що війна не закінчена і підбивати підсумки рано, так навіть нинішня шкода оцінюється приблизно в коридорі від декількох сотень мільярдів до 1,5 трлн доларів.
"Нам потрібна вудка, а не риба"
Засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян нагадує, що гроші Україні видавалися і раніше, але це мало допомогло. Тому, вважає експерт, у новій реальності все залежатиме від того, чи вистачить мудрості уряду піти на сміливий крок і справді дати свободу малому та середньому бізнесу, полегшивши податковий та регуляторний тягар.
- Тобто у людей, які вже виїхали з країни, має бути достатньо мотивації для відмови від достатньо «ситих» умов перебування у статусі біженця в Європі, – вважає Сароян. - Насамперед варто очікувати на повернення людей з найменш багатих європейських країн. Але, за найоптимістичнішими оцінками, кожна третя людина, що виїхала, тобто близько мільйона, вирішить як мінімум затриматися за кордоном.
Олександр Охріменко також вважає, що сьогодні країні потрібно сподіватися не так на план Маршалла, як на українців та українських підприємців. Швидше за все, каже економіст, відновлюватиме економіку саме український бізнес – це справжні гроші та реальні, а не вигадані інвестиції.
Крім того, кажуть економісти, є безпрограшна в українських реаліях формула: щоб менше крали, допомога має надаватися не в грошах, які можна вкрасти.
Так, аналітик Олексій Кущ не перший рік говорить про те, що справжній план модернізації економік країн, що розвиваються, - це не горезвісні кредити і «плани Маршалла», а можливість безмитної торгівлі товарами на ринках багатих країн. Саме завдяки відкриттю свого ринку США значною мірою «створили» сучасний Китай, Південну Корею, Японію та Німеччину. І це саме той формат, який потрібен Україні – вудка, а не безкоштовна риба.
– План Маршалла надто ідеологізований в експертному середовищі та надто міфологізований серед населення, – вважає Олексій Кущ. - Тим часом сучасну Німеччину, як, до речі, і сучасну Японію, створив не план Маршалла, а вікна можливостей, які були для них відчинені. Цікаво, що американці відкривали свої ринки збуту для німецьких та японських товарів навіть на шкоду собі. Наприклад, дозволивши продавати у себе німецькі "Мерседеси" та японські "Тойоти", вони фактично загубили свій автопром.
План Маршалла для України – це насамперед отримання допомоги для інфраструктурного відновлення, без якої ми не впораємося. Але, каже Олексій Кущ, тільки відновлення інфраструктури ні до чого не приведе без отримання ринків збуту і створення ефективної економічної моделі.
- Нам просто необхідно, щоб Європа та США на 10-15 років відкрили нам свої ринки за програмою «все, окрім зброї», - зазначив експерт. – Принципова відмінність від зони вільної торгівлі полягає в тому, що ЗВТ, по-перше, передбачає взаємне відкриття ринків та взаємні зобов'язання, а по-друге, зберігає квоти та мита на певні товари. Нам же потрібні скасування квот та мит, а також одностороннє відкриття ринків. Це стане магнітом для інвестицій: ті ж азіатські компанії, які захочуть безмитно торгувати з Європою та США, відкриватимуть у нас свої виробництва. Та й наш бізнес отримає можливість працювати на вигідних умовах, а країна нарешті зможе відірватися від сировинної залежності.
Це, звичайно, безпрецедентна вимога, але вона є наслідком безпрецедентних подій, які сьогодні відбуваються в Україні, підсумував Олексій Кущ. Отже, нічого нездійсненного ми не вимагаємо – це цілком адекватна ціна, яку Заходу під силу заплатити.
