У соціальних мережах активно поширюються не тільки відверті фейки, але й усілякі «добрі поради». Наприклад, поради щодо порятунку української економіки, яка знищується війною. Сенс цих посилів простий: усе починається з кожного з нас, і наші консолідовані дії не можуть не спрацювати на благо вітчизняної економіки.
Але наскільки ці поради адекватні і чи варто їм слідувати? Про це «КП" в Україні» спитала в економістів.
У популярні поради щодо «порятунку економіки» входять кілька основних пунктів:
Теоретично начебто все правильно, але практично виникають питання. Звісно, ніхто не закликає платити за комуналку тих самих мешканців Ірпеня чи Харкова. Та замовити випічку замість того, щоб купити на останні гроші продукти, також виглядає не найрозумнішим рішенням. Та й вибір «волонтерити чи працювати» краще робити самостійно, а не під впливом закликів та гасел.
До речі, сьогодні деякі компанії настільки захопилися волонтерством та всілякою допомогою, що вже надсилають гроші на благодійність замість того, щоб виконувати контракти та платити зарплати власним співробітникам. Зрозуміло, що армії наразі гроші потрібні, але у всіх нас є діти та батьки, яким треба щось їсти.
Цікаво, що економісти від порад щодо «порятунку економіки» також залишилися не в захваті.
– Сьогодні економіка країни руйнується, і відновлення займе роки, – каже аналітик компанії Esperio Олександр Болтян. - Якщо й у мирний час грошей на потреби міст виділялося недостатньо, то після війни витрати будуть списані по максимуму, а отже, будь-які гроші будуть корисні. Незважаючи на грошову та військову допомогу інших країн, незважаючи на грошові перекази громадян України на підтримку армії, грошей на відновлення не вистачатиме.
Експерт пояснює: роблячи манікюр та замовляючи торт у кондитера, ви підтримуєте не економіку, а тих громадян, які не мають накопичень та живуть поточними заробітками. Що, звичайно, саме по собі теж потрібне, але не має жодного відношення до підтримки економіки.
Щодо податків, то, вважає експерт, говорити про те, що ці гроші ефективно витрачатимуться на відновлення міст, не доводиться.
- Я розумію, що думка про те, що насамперед потрібно думати про себе, непопулярна, але давайте будемо об'єктивними та чесними, - пропонує Болтян. – Що буде з людьми після війни? Очевидно, що особисті накопичення нам знадобляться. Розрахунок на те, що всю країну спонсоруватиме IT-сектор, можливо, і має сенс, але виникає питання: як так вийшло, що у нас зберігся лише IT-сектор?
Простим обивателям треба пам'ятати про сім'ї та дбати насамперед про себе, особливо з фінансової точки зору, вважає експерт. Користуватися послугами різних спеціалістів можна – ви отримаєте послугу та підтримаєте людей. Але при цьому не варто обманюватись тим, що ви таким чином підтримаєте економіку. Найімовірніше, всі платежі будуть оминати податкову, - це реалії воєнного часу.
Аналітик Олексій Кущ зізнається, що на подібні поради щодо «порятунку» йому хочеться відповісти старим жартом: не треба мені розповідати, що мені треба робити, і тоді я не говоритиму, куди вам треба йти. На думку експерта, спільні гасла «не волонтерити та платити за рахунками» абсурдні та безглузді.
– Воєнна економіка передбачає не нову поведінку мікроагентів, а нові функції держави, – каже експерт. – Поведінкова економіка керується емоціями, а вони сьогодні у нашому суспільстві найрізноманітніші – від паніки до консолідації.
Спеціально для «КП" в Україні» Олексій Кущ розклав по поличках, що насправді передбачає воєнна економіка за нинішніх умов. І це зовсім не ті пункти, які поширюють у соцмережах.