Валютна гойдалка, психотравма для інвесторів і зростання цін: чим Україна заплатить за паніку, що роздмухується
Українцям до постійного стресу не звикати, але останніми тижнями ми спостерігаємо щось особливе. Періодичні новини з «датою вторгнення» підкріпилися евакуацією посольств, від'їздом експатів, гнітючими новинами з міжбанку та повідомленнями про зупинку авіаперельотів.
Зрозуміло, що все це не додає українській економіці впевненості у завтрашньому дні. За словами голови парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, паніка через можливе вторгнення РФ коштує Україні 2-3 млрд доларів на місяць.
Наскільки ця сума близька до реальності та до кого перетікають гроші, які ми втрачаємо? Ці питання «КП" в Україні» поставила економістам.
На межі істерики
У понеділок, 14 лютого, торги на міжбанку відкрилися падінням гривні на тлі зростання геополітичної напруженості навколо України. Основною причиною обвалу курсу керівник відділу аналітики ДК Forex Club Андрій Шевчишин назвав новини про можливе військове вторгнення до України, ймовірність якого розглядається західними країнами як висока.
Загалом шокуючими новинами, що надходять переважно з-за океану, сьогодні пояснюють усе: і падіння гривні, і відхід інвесторів, і зростання цін, і рекордне закриття ФОПів.
Ось і Давид Арахамія заявив, що ця паніка та істерія коштують Україні 2-3 млрд доларів щомісяця.
– Коли хтось вирішує перевести посольство до Львова, така новина коштуватиме економіці України у кілька сотень мільйонів доларів, – уточнив нардеп.
Економістам озвучені мільярди здаються невиправдано завищеними.
- Цікаво було б дізнатися, за якою методикою розаховували втрати, тому що цифри здаються занадто великими, – каже аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. - Начебто не було інших більш реальних проблем, як ціни на газ, що злетіли, дефіциту промислової сировини і товарів АПК. Тому перша реакція на слова депутата – це сумніви.
Економісти відзначають: для того, щоб говорити про втрати предметно, потрібно, по-перше, отримати статистичні дані хоча б за кілька місяців, а ще краще - за рік. По-друге, виникає закономірне питання: хто саме втрачає ці мільярди, про які говорить Арахамія? Бюджет, суб'єкти господарювання, українці?
До того ж, каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, втрачають не всі.
- Наприклад, торгівля наразі отримує гарний зиск, оскільки продає не менше, та ще й суттєво підвищує ціни. На коливаннях курсу добре заробляють банки. Через девальвацію гривні зростає прибуток експортерів, – перераховує Охріменко. - Загалом економіка працює нормально, ані у сільському господарстві, ані у промисловості зупинок немає.
Натомість, продовжує експерт, є й мінуси. Припиняються інвестиції, втрачає сфера послуг, тому що народ більше скуповує борошно та цукор, аніж ходить у кіно. Словом, резюмував економіст, втрати однозначно будуть. Але перевести їх у цифри поки що складно насамперед тому, що незрозуміло, наскільки ця паніка затягнеться.
«Цифри взяті зі стелі»
Про те, що продуктовий ритейл не втрачає гроші, говорить і економіст Борис Кушнірук, пояснюючи: з України виїхало не так вже й багато людей, щоб країна стала загалом менше їсти. Небагато втратити може непродуктовий ритейл, особливо продавці, що реалізують товари довгострокового користування. Водночас, каже експерт, тут формуватиметься відкладений попит, і коли паніка закінчиться, люди куплять усі заплановані дивани та холодильники.
Можливі втрати у туризмі, у перельотах, але економіст радить не перебільшувати цей чинник за силою його впливу на економіку.
- Можуть постраждати малий та середній бізнес, який виробляє «довгострокові» товари – наразі для цього виробництва справді не найкращий час, – міркує Кушнірук. - Але короткострокове споживання йде у звичайному режимі, бо життя продовжується. І загалом усі сфери, які працювали, так і працюють. Думаю, навіть красти можновладці менше не будуть: скільки запланували - стільки й вкрадуть. Отже, повертаючись до цифр 2-3 млрд доларів, думаю, що вони взяті зі стелі.
З тим, що озвучені цифри взяті зі стелі, погоджується й аналітик Олексій Кущ. За його словами, порахувати збитки сьогодні нереально.
– Візьмемо, наприклад, девальвацію національної валюти – чи можна вважати це збитками? Девальвація гривні призведе до додаткових надходжень від митниці у лютому, тобто фактично це додаткові доходи. З іншого боку, якщо говорити про виплати валютних боргів, то це справді додаткові витрати, але у лютому Україна великих боргів не погашає, – зазначив Кущ.
Якщо говорити про зростаючі ціни, то основна причина цього все ж таки не війна, а інфляція, продовжує експерт. Щодо 16 млрд грн, виділених Кабміном на гарантії безпеки польотів, то це теж важко віднести до втрат. Страхування пасажирських перельотів зовсім не означає, що ці гроші вже кудись пішли, – їх потенційно могли б виплатити у разі НП.
Чому біжать інвестори
Окрема розмова – ринок ОВДП, який залишають нерезиденти.
- У Мінфіна виникли труднощі із залученням грошей, і для того, щоб привернути увагу потенційних інвесторів, непогано було б підняти відсоткові ставки, – вважає Кущ. - Підвищення ставки на 2% призведе до додаткових втрат 20 млн грн на кожному мільярді. Тобто за рік можна втратити кілька сотень мільйонів гривень, але ж не мільярди доларів. І це не кажучи про те, що відхід нерезидентів пов'язаний не так з панікою через можливу агресію, як із змінами політики ФРС США. Інвестори йдуть не тільки з України, але й з інших країн з ринками, що розвиваються.
Максим Орищак погоджується: поточна паніка впливає на інвесторів, але не можна забувати, що ситуація значно погіршилася ще восени минулого року. Експерт нагадує, що потужний приплив капіталу в папери країн, що розвиваються, стався через надм'яку політику ФРС. Тоді на ринку з'явилися величезні обсяги доларів, які понесли, зокрема, і в українські папери. Саме тому у 2021 році спостерігалася така позитивна динаміка гривні. Проте як мінімум із середини 2021-го спостерігається відтік капіталу з даних ризикових інструментів (не лише українських) та переведення коштів у надійніший долар.
– НБУ не без причин став підвищувати ставку ще у березні, – каже Орищак. - Головна мотивація – підвищити привабливість ОВДП для нерезидентів. Тим не менш уже в листопаді ситуація погіршилася: інвестори стали масово виводити гроші як з інструментів країн, що розвиваються, так і з американських акцій. Тобто ще до всієї цієї істерії були фундаментальні передумови для падіння гривні. І сьогодні важко сказати, наскільки винна саме паніка в тому, що у січні вдалося залучити лише 10,8 млрд грн від розміщення ОВДП, – найнижчий обсяг із середини 2021 року.
«Це як коронавірус»
Олексій Кущ вважає, що у поточній ситуації правильніше говорити не про прямі збитки наразі, а про непрямі в довгостроковій перспективі. Інвестиційний потенціал України отримав колосальний шок, а інвестори – «психотравму», від якої оговтаються нескоро.
- Вже зараз можна говорити про те, що з погляду зростання економіки 2022 рік для нас втрачено, - вважає Кущ. - Швидкого відновлення не буде, а інвестиції за інерцією тільки відходитимуть. Логіка проста: ризики є, і те, що не сталося сьогодні, може статися завтра. Тож краще піти, доки не пізно. У довгостроковій перспективі це виллється для України в мільярди доларів недоотриманих інвестицій, що призведе до недоотриманого економічного зростання, недоотриманих доходів до бюджету та, відповідно, непідвищення пенсій й інших соціальних виплат.
- Це як коронавірус: про нього вже всі і забудуть, а він все одно продовжить шкодити економіці, - резюмував Охріменко.
Кому це вигідно?
Як відомо, якщо звідкісь щось йде, то десь щось приходить. Очевидно, що наші недоотримані інвестиції осядуть в іншому місці – насамперед у США. Проте, вважає Кущ, говорити, що американський ринок від цього виграє, було б великим перебільшенням.
- Український ринок надто «непомітний» для США, і кілька мільярдів доларів, які перетечуть з України, жодної погоди на американському ринку не зроблять, – зазначив Олексій Кущ «КП" в Україні». – Наразі боротьба йде не за ринки. Україна для США виявилася з погляду економічного та інвестиційного партнерства настільки малозначною фігурою, що нашими економічними інтересами можна пожертвувати у геополітичній грі. У якомусь сенсі вся ця ситуація показує наше місце у «табелі про ранги» американців.
У свою чергу Максим Орищак вважає, що відповідь на запитання «Кому це вигідно?» однозначна: спекулянтам.
- Як уже говорилося вище, передумови для падіння гривні були, але завдяки паніці, що роздувається, спекулянтам вдалося додатково розхитати курс: у січні курс злетів з 27,25 до 28,98 грн за долар, потім відкотився назад, - наводить цифри експерт. Такі «гойдалки» є наслідком цілеспрямованих дій гравців і частково пояснюються відсутністю можливостей держави контролювати курс. Певною мірою подібна динаміка і відштовхнула нерезидентів від участі в аукціонах ОВДП, адже за таких умов прорахувати всі можливі ризики та потенційну прибутковість майже неможливо.
