Валютний ринок ніяк не заспокоїться. Останній тиждень січня для гривні явно не задався, і українці з побоюванням стежили за табличками в обмінниках: чи перетне долар психологічну позначку в 30 грн? Початок лютого трохи заспокоїв громадськість: рубіж так і не здолали, а гривня трохи зміцнилася. На 2 лютого 2022 року офіційний курс склав 28,32 грн за долар, що порівняно з цифрами тижневої давності не так уже й погано.
Через що виникли нинішні валютні гойдалки, чи варто зараз купувати долари і що буде з курсом найближчим часом? Ці та інші питання ми обговорили з аналітиком Олексієм Кущем.
Понеділок 24 січня поставив для валютного курсу новий тренд: долар на міжбанку злетів одразу на 29 копійок, і НБУ встановив офіційний курс на 25 січня на рівні 28,37 грн за долар. Наступного дня курс Нацбанку становив уже 28,67 грн за долар, 27 січня гривня послабшала ще на 13 копійок.
Погодьтеся, є чого занервувати!
Влада та експерти в один голос пояснювали девальвацію гривні панікою внаслідок скупчення російських військ біля українських кордонів. Але річ у тому, що це була якась «тиха паніка», не помітна неозброєним оком. Жодних істерик, жодних черг біля обмінних пунктів, жодної величезної маржі між курсами купівлі та продажу. Долар просто поступово йшов угору. То чи була паніка?
Олексій Кущ упевнений: фактор військової загрози, а ще точніше, фактор інформаційної атаки у девальвації гривні були перебільшені. І падіння національної валюти мало кілька інших фундаментальних причин.
По-перше, це бюджетний фактор, який є основним. У грудні 2021-го бюджетні витрати становили 260 млрд грн, хоча зазвичай вони становлять 100-120 млрд на місяць. Роком раніше була аналогічна ситуація, але тоді вона гасилася кризою та низькою споживчою активністю. Зараз же відбулася накладка: колосальне бюджетне скидання наклалося на пожвавлення економіки після кризи, різке зростання імпорту та споживчої активності. І це підштовхнуло курс догори.
Другий фактор пов'язаний з енергетичним шоком та витрачанням значних ресурсів на закупівлі вугілля, за яке до того ж доводиться переплачувати.
Третій фактор – сировинний «фарт» 2021 року (експортовані з України метали та зерно подорожчали). По-хорошому це мало призвести до зростання економіки та економічної стабільності. Але в умовах рентної економіки це призвело лише до зростання сум, що фінансово-промислові групи виводили за кордон.
Четвертий фактор пов'язаний з валютною лібералізацією, завдяки якій валюту можуть купувати всі, кому не ліньки - і банки, і компанії, які не мають валютних контрактів.
І, нарешті, п'ятий чинник – це зміна монетарної політики ФРС. І хоча його можна вважати відкладеним, все ж таки він робить свій вплив через інвесторів, які поступово скорочують свою присутність на ринках, що розвиваються.
Вже наприкінці минулого тижня гривня взяла курс на зниження і на 2 лютого офіційний курс склав 28,32 грн за долар.
Олексій Кущ пояснює: це пов'язано з тим, що всі фактори, про які йшлося вище, мінімізувалися.
Найголовніший бюджетний фактор вже повністю використаний: реципієнти отримали гроші, пропустили їх через схеми, перевели в готівку, купили валюту і вивели за кордон. Як правило, напруга внаслідок дії цього фактора йде протягом місяця, не став винятком і цей раз.
Енергетичний фактор теж сходить нанівець: газ ми поки що закуповуємо в невеликих обсягах, а вугілля законтрактоване і оплачене.
Виведення дивідендів завершено, всі, хто хотіли купити валюту та вивести її, вже купили та вивели. Що ж до чинника ФРС, він досить слабкий проти перших двох і суттєвого впливу на курс не надає.
За словами експерта, такі різкі стрибки національної валюти є згубними для будь-якої економіки, недарма їх називають курсовими шоками.
– Якщо говорити про те, яка стратегія потрібна Україні – то це плавно девальвуюча гривня, – каже Кущ. - Девальвація на рівні не нижче за інфляцію потрібна для підтримки експорту динамічних галузей економіки з рентабельністю 10-15% - це текстильна та легка промисловість, виробництво електротоварів, запчастин, побутової хімії тощо. Сировинний експорт чудово почуватиметься і при ревальвації, а ось за міцної гривні вищеназвані галузі втрачатимуть конкурентоспроможність.
Щодо питання, хто виграв і хто програв від різких стрибків, то, каже експерт, відповідь очевидна: виграли фінансові спекулянти. Як сторона, що програла, виступають одержувачі бюджетних грошей. Але коли заробіток на черговому тендері становить 20 млрд грн, з якого половина – профіт, то втрати близько 5% на стрибках курсу можна вважати дуже умовними.
Українці, які зазвичай у будь-якій незрозумілій ситуації купують долар, трохи розгубилися: чи купувати долари «на останнє», чи, може, вже починати продавати?
Олексій Кущ вважає, що звичайній людині купувати валюту з метою спекуляції не варто – щось заробити на цьому вийде хіба випадково.
Загальна порада дуже проста: орієнтуватися на своє життя та свої плани.
І, нарешті, головне питання - що чекає на національну валюту в найближчому майбутньому? Погодьтеся, якщо відповідь на нього буде відома, ми самі розберемося, що робити з доларами – купувати чи продавати.
- Курс цього року буде нестабільний через нестабільні макроекономічні умови: енергетичний імпорт буде складний і дорогий, плюс невизначеність із політикою ФРС та зростанням світової економіки, - прогнозує Кущ. - Думаю, що загалом гривня продовжить зміцнюватись, але проривів не буде, як не буде й сильного літнього зміцнення. Ще у грудні я прогнозував курсовий коридор 27 грн. плюс-мінус 5%. При січневому падінні гривня втрималася в цьому коридорі, думаю, що вона не вийде за його рамки і за нинішнього зміцнення.
ДО РЕЧІ
Зрозуміло, що курс долара хвилює українців не сам собою, а, швидше, у зв'язку з тим, що він тягне за собою подорожчання по всіх напрямках. Слідом за курсом зростають ціни на паливо, імпортні товари та продукти. А цінники на імпорт підтягують до себе ціни на продукти і товари вітчизняного виробництва.
Як ми вже писали раніше, і без будь-якого зростання курсу в найближчі пів року наш продуктовий кошик стане дорожчим мінімум на 10-20%. Паливо та комуналка також не залишаться осторонь.