Магазинам не вигідне держрегулювання цін. Які продукти можуть зникнути з продажу
За часів СРСР був популярним анекдот: «Якщо на території Сахари збудувати комунізм, то пісок там стане дефіцитом». Щось подібне можна спостерігати і нині – щойно держава починає регулювати ціни, як тут же товар може зникнути з продажу. Після того як уряд запровадив держрегулювання цін на соціально значущі продукти, деякі торговельні мережі заявили, що їм простіше відмовитися від їх продажу, аніж торгувати собі у збиток.
Що кажуть продавці
В Україні спостерігається різкий зріст цін на харчові продукти. Винне в цьому подорожчання кормів, добрив, енергоносіїв та інших складових кінцевої роздрібної ціни того чи іншого товару. Влада намагається вводити обмежувальні заходи, які дозволять стримати подорожчання, і вже говорить про доплати на купівлю продуктів для соціально незахищених верств населення.
Щоправда, боротьбу з інфляцією розпочали з не найефективнішої практики – державного регулювання цін на соціальні продукти. І вже за кілька днів керівництво найбільшої торгової мережі країни заявило, що їм вигідніше взагалі відмовитися від продажу цих товарів, аніж робити це за новими правилами."Як ви вже знаєте, Кабмін прийняв постанову, якою на період дії карантину встановлюється розмір торгової надбавки не більше 10% на розширений перелік соціально значущої категорії продуктів харчування, - написав на своїй сторінці у Facebook генеральний директор корпорації АТБ Борис Марков. - По суті, впроваджується механізм держрегулювання, який нібито дозволить стабілізувати ситуацію зі стрімким зростом цін у продуктовому роздробі. Що маємо за фактом?.. Встановлена планка націнки не більше ніж 10% не покриває витрати операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги. Отже, цілком може призвести до призупинення реалізації зазначених продуктів до моменту налагодження всіх процесів та розуміння порядку їх ціноутворення".
За його словами, в урядову постанову закладено дискримінаційний характер по відношенню до всього організованого роздрібу.
"Ця ініціатива жодним чином не обговорювалася з учасниками ринку, профільними об'єднаннями та асоціаціями і виглядає як інструмент лобіювання, – вважає Марков. - Вже на даному етапі постанова у терміновому порядку потребує додаткових роз'яснень та уточнень як щодо механіки впровадження, так і за порядком ціноутворення. У принципі, прийняття та реалізація нормотворчих постанов у «новорічну ніч», просто поставивши увесь рітейл перед фактом та апріорі, обмеживши йому право для конструктивного діалогу та участі, – м'яко скажімо, далекі від демократичної процедури".
Також глава торгової мережі вважає, що цей механізм не зможе стримати інфляцію.
"Зріст цін на соціально значущі продукти харчування зумовлений зростанням відпускних цін із боку виробників, – каже Марков. - При цьому виробники сьогодні змушені підвищувати вартість через збільшення цін на енергоносії (газ), а також через інші фактори, що є складовими при формуванні собівартості продукції. Причому ця тенденція, за багатьма прогнозами, лише посилюватиметься. До речі, багато виробників вже заявляють про неефективність цієї постанови, яка не вирішує їхніх базових проблем - витрат на енергоресурси, сировину тощо".
Щоправда, буквально через день глава АТБ змінив риторику і заявив, що їхня мережа не припинить торгувати соціальними товарами.
«Поспішаємо запевнити, що реалізація соціально значущих продуктів у магазинах нашої торгової мережі не зупинятиметься, - написав Марков. - А ось в інших операторів ринку – питання відкрите».
Тимчасовий захід
Економісти кажуть, що обмеження націнки на соціально значущі продукти – це тимчасовий захід, який може згладити стрибок цін у короткостроковій перспективі. І цей період просто треба перетерпіти.
– Хоча регулювання цін загалом вважається поганою ідеєю, але якимось чином державі потрібно впливати на ціни за умови форс-мажорного зросту цін на енергоресурси та газ, – вважає економіст Данило Монін. – Уряд має йти шляхом згладжування таких процесів. Спробую пояснити логіку дій чиновників. Нинішнього року з великою ймовірністю ми отримаємо інфляцію понад 10 відсотків. При цьому пенсії зростуть у середньому на 8%. І це стає для держави очевидною проблемою. У той же час саме за продуктами та комуналкою зріст може бути ще більшим, ніж 10%. І тут питання, що може держава ще зробити для незахищених верств населення, витративши при цьому найменшу кількість ресурсів з максимальною ефективністю.
Що може зникнути з полиць
До списку соціально значущих товарів, на які урядова постанова обмежила торгову надбавку 10%, увійшли: гречка, цукор, борошно вищого гатунку, молоко 2,5%, хліб житньо-пшеничний, яйця категорії С1, птиця (тушка куряча), мінеральна негазована вода, вершкове масло 72,5%, макарони з борошна вищого гатунку, олія, батон, а також природний газ, електроенергія, бензин А-92 та А-95, дизель. Тобто саме ці категорії товарів можуть зникнути зі полиць, якщо магазини вирішать, що продають їх собі у збиток.
Але порожніх полиць не буде. Як кажуть експерти, обійти ці обмеження дуже просто – торгові мережі просто замовлятимуть продукти, які не підпадають під обмеження. Тобто замість олії з вмістом жиру 72,5% продаватимуть жирнішу або менш жирну олію. Те саме буде з молоком і яйцями.
Якщо ці продукти зникнуть з магазинів, то за ними, як за старих добрих часів, доведеться йти на ринок. Торговців на ринку точно ніхто не перевірятиме. Але навіть якщо ці продукти і залишаться на полицях магазинів, то все одно будуть дорожчими. Адже постанова лише обмежує торгову націнку, а продукти дорожчають безпосередньо у виробників.
– Це рішення може обмежити маржинальність ритейлерів, але не зможе зупинити зріст цін, – упевнений керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин. - На рівні виробників ціни зростатимуть під тиском зростаючих витрат (енергетика, корма, транспортування, девальвація, а також якщо є імпортне обладнання чи кредити). У результаті виробники підвищують відпускні ціни, і ціна товарів зростає на полицях магазинів. Рітейлери утримують 10% маржі максимум. Або знижують частку регульованих товарів, надаючи перевагу імпорту, який, до речі, може бути дешевшим за вітчизняний.
Інфографіка "КП в Украине"
ПИТАННЯ РУБА
Як стримати ціни?
Економісти та представники торгових мереж пропонують уряду комплексний підхід. Тобто запроваджувати не лише обмеження, але й надавати пільги самим виробникам таких товарів.
До речі, цього тижня уряд провів перший аукціон із продажу пільгового газу для виробників соціальної продукції. Паливо на ньому купили близько 100 виробників хліба. Експерти радять застосовувати ще кілька механізмів стримування інфляції.
– У влади є три основні методи мінімізації наслідків зросту цін для населення, – каже Данило Монін. – Можна надати конкретним особам з низькими доходами персоналізовані виплати, субсидувати випуск товарів, що споживаються малозабезпеченими прошарками, у виробництві (наприклад, компенсація вартості енергоресурсів), щоб мінімізувати зріст вартості цих товарів на ринку, або знизити податки на ці продукти. Як бачимо, наразі уряд обрав перший та другий варіанти. Певна логіка в цьому є, побачимо, яким буде ефект.
