• Головна
• Економіка

Фото: tsoua.com

В Україні багато говорять про необхідність приватизації держпідприємств. Мовляв, держава – це найгірший власник, а під керівництвом приватного менеджменту ці підприємства стануть ефективнішими. Але низка компаній поки що залишаються у держвласності, і так триватиме якийсь час. Одні є стратегічними, але для інших, таких, наприклад, як держбанки, сьогодні неможливо знайти покупця. І днями деякі з цих компаній звітували про прибутки та збитки за підсумками дев'яти місяців цього року.

Плюси та мінуси

Якщо брати суху математичну статистику, то з п'ятнадцяти компаній, що відзвітували, дві третини показали позитивний результат, а третина – збитки.

Найбільший прибуток отримав «Укргідроенерго» на суму 9,14 млрд. грн., на другому місці «Оператор газотранспортної системи України» - 5,8 млрд. грн., а замикає трійку лідерів «Енергоатом» - 2,35 млрд. грн. До п'ятірки увійшли також «Адміністрація морських портів» з результатом 1,44 млрд грн та «Укроборонпром», який отримав прибуток у 797 млн грн.

Позитивні результати продемонстрували Поліграфкомбінат «Україна» – 235 млн грн, аеропорт «Бориспіль» – 189 млн грн, «Укрпошта» – 131 млн грн та Аграрний фонд – 1 млн грн.

«Нафтогаз» вчинив хитріше. Компанія прозвітувала про прибуток у 9,78 млрд грн окремої юридичної особи «Нафтогаз». Тобто це рекордний показник, і, напевно, це дозволить нарахувати непогані бонуси керівництву газового монополіста за підсумками року. У той же час компанія прозвітувала про сукупні чисті збитки 4,37 млрд грн групи підприємств, якими управляє «Нафтогаз». Тобто збитки було списано на дочірні фірми. Це нагадує анекдот про хлопчика, якого батьки назвали Ізяславом, що надалі дозволило йому залежно від необхідності представлятися або Ізею, або Славою.

Серед найбільш збиткових підприємств виявилися «Укренерго» з 2,74 млрд. грн. збитків, «Укрзалізниця» – 461 млн грн, «Держпродзернокорпорація» – 328 млн грн, корпорація «Автомобільні дороги України» – 118 млн грн та «Украерорух» – 77,5 млн грн. 

Транспортні компанії власні збитки пояснювали впливом обмежень на перевезення, які були введені через антиковідні заходи, зернова корпорація – зниження доходів через проблеми з китайським контрагентом, а «Укренерго» – спеціальними обов'язками перед «зеленою» енергетикою.

Доходи керівництва

У свою чергу доходи керівництва держпідприємств, схоже, не сильно залежать від того, який фінрезультат показує компанія, яку вони очолюють. З жовтня держкомпанії мають публікувати фінансові дані своїх керівників, але не всі ще виконали цю вимогу закону. Тому за деякими компаніями ми брали дані за минулий рік, а за деякими просто не знайшли.

Безумовний лідер рейтингу найвищих оплат - ексглава правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв. Його річний дохід у 2020 році становив 347 мільйонів гривень, або 29 мільйонів щомісяця. Щоправда, навесні цього року на зміну Андрію Коболєву прийшов його заклятий друг Юрій Вітренко. І зараз його заробітна плата на посаді голови правління НАКу за листопад склала скромні 51,3 тисячі гривень. При цьому додаткових винагород за роботу головою правління в останній осінній місяць Вітренко не отримав. Можливо, на нього чекає премія за підсумками року.

Цікаво, що за Андрія Коболєва зарплата Вітренко в «Нафтогазі» була у 940 разів вищою і становила близько 48 мільйонів гривень на місяць. За пів року роботи в компанії у 2020-му він задекларував майже 285 млн. грн. Але не виключено, що зарплата була нижчою, а за звільнення йому виписали компенсацію. Зараз же, коли він сам очолив НАК, його зарплата за офіційною статистикою виглядає значно скромнішою.

Зарплата генерального директора акціонерного товариства "Укрпошта" Ігоря Смілянського за жовтень кілька разів трансформувалася. Спочатку у компанії повідомили, що він отримав 272 тисячі зарплати та майже 41 тисячу у вигляді надбавок, але потім уточнили дані, і виявилося, що зарплата голови поштового оператора склала 977 тисяч гривень. Доходи голови правління збиткового «Укренерго» Володимира Кудрицького за той самий місяць становили 558 тисяч гривень.

Гендиректор аеропорту "Бориспіль" Олексій Дубревський у жовтні отримав майже 512 тис. гривень. Генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв задекларував 410 тис. гривень зарплати за підсумками двох місяців – у жовтні-листопаді. За жовтень він отримав 144 тис. грн, а в листопаді 266 тис. грн.

Гендиректор «Укргідроенерго» Ігор Сирота за жовтень одержав 372,9 тис. гривень зарплати. В. о. голови Адміністрації морських портів України Олександр Голодницький у жовтні одержав майже 289 тис. грн.

Керівник Аграрного фонду України Богдан Банчук показав заробітну плату за жовтень на рівні 258 тис. грн. В. о. голови «Автомобільних доріг України» Тарас Петрушак у жовтні одержав 233 тис. грн.

Тимчасово виконуючий обов'язки президента «Енергоатому» Петро Котін задекларував 144 тис. гривень зарплати у жовтні.

ДО РЕЧІ""

Якими мають бути зарплати топів

Високі зарплати керівництва держкомпаній завжди розбурхують уми обивателів. І експерти кажуть, що згідно зі світовим досвідом не можна ставити такі високі ставки топменеджерам, якщо середній дохід у країні суттєво нижчий.

– В Україні відсутні чіткі критерії регулювання фонду оплати праці чиновників та менеджерів держкомпаній, – пояснив «КП в Україні» економіст Олексій Кущ. - Загальноприйнята практика – максимальна щомісячна виплата в держсекторі з урахуванням премій та надбавок не повинна перевищувати 10-кратного розміру середньої зарплати у країні, тобто на даний момент – 140 тис. гривень (еквівалент 4,5 тисячі євро, що можна порівняти із зарплатою середнього чиновника у ЄС). Натомість в Україні відбувається справжня управлінська вакханалія, коли виплати в держсекторі взагалі не мають законодавчого обмеження. І якщо завтра чиновник чи менеджер держкомпанії нарахує собі премію у розмірі річного держбюджету – це не суперечитиме жодному закону.

За словами експерта, найшкідливіша ілюзія полягає в тому, що високі зарплати – це страховка від корупції.

- Насправді навіть космічні виплати не відповідають способу життя чиновників, ці гроші їм потрібні для обґрунтування офіційних витрат на утримання своїх домогосподарств, подорожей та деяких покупок, – упевнений Олексій Кущ. - Реальні бюджети в них у десятки разів вищі.

Графіка "КП в Україні"

[h5_tt class="orange_h5_title" text="Підсумки господарської діяльності державних підприємств за перші три квартали 2021 року

ПРИБУТКОВІ

ЗБИТКОВІ