Мінекономіки прогнозує зарплати у 20 тисяч гривень: чи потягне їх українська економіка
Поки Держстат знову оперує цифрами середньої зарплати, а в Мінекономіки ж її і прогнозують, економісти продовжують наполягати: для того, щоб робити якісь висновки про рівень життя, нам потрібна не середня зарплата, а медіанна. А показник середньої зарплати не говорить ні про що: більша частина українців їсть капусту, кілька сотень тисяч чиновників - м'ясо, а в середньому виходять голубці. Голубці - це, звичайно, непогано, але проблема в тому, що насправді більшість так і залишається сидіти на голій капусті.
Зарплати у Києві та регіонах
За рік середньомісячна зарплата в Україні зросла більш ніж на 20% і за підсумками третього кварталу 2021 року склала 14194 грн. Такі дані оприлюднив Держстат України.
Зрозуміло, що заробітки по регіонах нерівномірні – від 11046 грн у Чернівецькій області до 20658 у Києві, що, звичайно, зовсім не одне й те саме.
– «Середня зарплата» – це вкрай підступний показник, який дозволяє маніпулювати статистикою, – зазначив у коментарі «КП в Україні» аналітик TeleTrade Сергій Родлер. – По-перше, зростання зарплат відбувається нерівномірно: якщо у Києві за рік вони виросли на 18%, то у Чернігівській області – близько 10%. По-друге, зарплати активно зростають в окремих сферах, тоді як у решті вони можуть залишатися без змін. Наприклад, найвищі зарплати зараз у IT та фінансовій сфері (в середньому 25 тис. грн), тоді як 1,75 млн людей отримують мінімальну зарплату.
Багато в чому мінімалка пов'язана з бажанням уникнути податків, каже Родлер, однак і цей факт лише підтверджує непросту ситуацію в плані доходів, і свідчить про те, що бізнес не готовий до встановленої мінімальної зарплати.
Експерти не перший рік говорять про те, що нам давно потрібно піти від показника середньої зарплати, який дає мало інформації, і перейти до медіанної, яка показує зарплату, «середню в ряду».
Нагадаємо, що зарплата вважається медіанною, якщо половина людей у групі отримує меншу зарплатню, інша половина – більшу. Тобто, кажучи іншими словами, медіанні цифри демонструють, нижче за яку суму заробляє половина населення, і, отже, дають більш об'єктивну картину.
Практика показує, що медіанна зарплата на 30, а то й 40% нижча за середню, тому, кажуть експерти, з переходом на новий показник влада не поспішає. Ніхто не хоче увійти в історію як людина, за якої зарплати впали на третину. Адже про перехід на розрахунок медіанної зарплати всі дуже швидко забудуть, але зниження показників пам'ятатимуть все життя.
Словом, мабуть ми ще довго аналізуватимемо саме середню зарплату, а отже, статистичні доходи українців, як і раніше, продовжать зростати.
Росли і зростатимуть
Експерти ринку праці завжди раді дати прогнози стосовно того, що зарплати зростатимуть. І, чесно кажучи, за такої глобалізації виходу в українських роботодавців небагато: того й дивись, вся країна змотається до Польщі на заробітки.
Опитування роботодавців показали, що половина з них у 2022-му планує збільшити зарплати своїм співробітникам. А експерти прогнозують: наступного року зарплати зростуть на 8-12%, і загалом підприємства дотримуватимуться середнього темпу зростання цін, який задає держава підвищенням мінімальної зарплати.
У Мінекономіки дали конкретніші прогнози, назвавши точні цифри на три роки вперед. Відповідно до консенсус-прогнозу, середня зарплата у 2022 році становитиме 15 778, у 2023-му – 17 425 грн, у 2024-му – 19 258 грн.
Тобто, як бачимо, прогноз Мінекономіки на 2022 рік (+11,2%) повністю укладається у коридор 8-12%, озвучений експертами, опитаними раніше «КП в Україні».
Щоправда, є одна проблема: економісти в один голос кажуть, що зарплати – це похідна економіка. Тобто зростає економіка – збільшуються прибутки. Але річ у тому, що зростання економіки наступного року заплановане на рівні 3-3,5%, та при цьому економісти ще й не втомлюються повторювати, що це – межа можливостей. То звідки ж візьметься зростання зарплат у 3-4 рази більше за зростання економіки?
Краще не буде
Економісти уточнюють: так, через рік гривень у наших гаманцях стане більше, але купити на них можна буде навіть менше, ніж сьогодні. І на це є ціла низка причин.
По-перше, як ми вже писали раніше, хронічне зростання українських зарплат насправді не зростання, а «вибілювання»: офіційна частина зростає, «конвертна» - зменшується. І хоча грошей у наших гаманцях більше не стає, Держстат завжди має цифри, щоб рапортувати про чергове «покращення».
По-друге, пояснює економіст Владислав Банков, зростання середньої зарплати є результатом накачування економік розвинених країн «порожніми» грошима. Щоб зрозуміти, як це працює, достатньо порахувати, скільки цукру чи, скажімо, соняшникової олії ми можемо купити на свою зарплату сьогодні та рік тому. Не виключено, що за рік зможемо ще менше. Отже, підсумував експерт, зростаюча українська зарплата – це лише статистичні цифри, за якими у реальному житті ховається інфляція.
Крім того, продовжує економіст, на зростання збільшення середньої зарплати у країні впливає скорочення робочих місць з мінімальною зарплатою. Бізнеси закриваються, люди їдуть на заробітки. Тобто, з одного боку, безробітних стає більше, з другого, - середня зарплата зростає.
Чи дійдемо до 20 тисяч?
Сергій Родлер вважає, що формально озвучених цифр досягти можливо, особливо якщо гривня продовжить знижуватися. Тобто, нове зростання зарплат знову ніяк не буде пов'язане з реальним покращенням матеріального становища українців. Інфляція продовжить залишатися високою і з'їдатиме відчутну частину зростання номінальної зарплати.
На думку аналітика Данила Моніна, прогнозоване зростання не є великим. І ресурсів на це зростання вистачить, якщо буде продовжено інфляційне зростання економіки. Крім того, продовжує Монін, ще питання, яким буде курс національної валюти. Адже 19 тис. за курсу, скажімо, 33 грн за долар – це приблизно те саме, що й 15 тис. грн за курсу 27.
погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
За його словами, для держбюджету інфляція – це добре. Оскільки головним джерелом наповнення держбюджету є ПДВ, чим вище інфляція, тим більше ПДВ.
Водночас, на думку економіста Владислава Банкова, прогноз Мінекономіки є оптимістичним, оскільки зростання зарплат буде зумовлене інфляцією та наявністю конкурентних пропозицій у сусідніх країнах, які розвиваються інтенсивніше.
- Тобто вся надія - на зростання економіки та відповідне зростання зарплат у Європі, а підприємства, що все ще працюють в Україні ,будуть змушені підтягуватися до цього рівня, щоб утримати залишки трудових ресурсів від міграції, - каже Банков. – У той час, коли сусіди в авральному порядку знижують податки, у нас відбувається протилежний процес, тому ні про яке реальне зростання добробуту й мови бути не може.
Мінімалка – це про податки, а не про доходи
Щодо мінімалки, то вона у 2022 році підніметься лише один раз. З 1 жовтня 2022-го вона підросте лише на 3% - до 6700 грн.
Справді, каже Охріменко, мінімалка зростатиме не так різко, як у 2021-му, але це навіть добре. Адже до мінімалки прив'язані податки спрощенців, тож для них уповільнення темпів зростання мінімальної зарплати – це добрі новини.
констатував експерт.
При цьому Данило Монін звертає увагу, що різниця між середньою та мінімальною зарплатою останніми роками збільшувалася, і це означає, що, з одного боку, на мінімальну зарплату ніхто не готовий працювати, а з іншого боку, відбувається легалізація зарплат у частини бізнесів.
– Мінімальна зарплата в Україні є лише індикатором рівня оподаткування найменш забезпечених категорій населення, і має відношення до мінімального заробітку лише для працівників бюджетної сфери, – додає Владислав Банков. – Іншими словами, мінімальна зарплата - це про податки, а не доходи.
