• Головна
• Економіка

Фото: rada.gov.ua

У четвер депутати оперативно затвердили проект бюджету у другому читанні. Як і передбачалося, через різке зростання інфляції зросли доходи бюджету, тому довелося коригувати не лише показники наступного року, а й перерозподіляти гроші, які несподівано «впал» на голову" цього року. «КП" в Україні» розбиралася, що на нас чекає 2022-го.

Що робити з грошима

Цього року уряд отримав подарунок у вигляді додаткових надходжень до бюджету. Вийшло так через те, що доходи розраховувалися на підставі так званої бюджетної декларації, що передбачала досить низьку інфляцію. Але інфляція виявилася вдвічі вищою – 11% замість 5%. Щоправда, великої провини нинішнього уряду у цьому немає - це загальносвітова тенденція. Через те, що заради перемоги над коронавірусними обмеженнями центробанки найбільших країн включили «друкарські верстати», зростають ціни на товари та послуги навіть у доларах та євро. Так, долар цього року вже знецінився на понад 6%. Україна імпортує цю інфляцію, і замість 5% цього року зростання цін, швидше за все, перевищить 10%. А через це зросте обсяг зібраних податків.

Причому перевиконання плану помітне вже наразі, і уряд вніс до парламенту проект закону, яким хоче збільшити витрати цього року. «Зайві» гроші підуть на компенсацію тарифів місцевим органам влади та на улюблене дітище президента – «Велике будівництво». Загалом уряд просить схвалити розподіл 50 млрд грн до кінця року.

За словами депутата від "СН" Павла Фролова, ці кошти пропонується надіслати на:

• субвенцію місцевим бюджетам на погашення заборгованості за різницею у тарифах (27 млрд грн),
• витрати "Укравтодору" (19 млрд грн),
• грошове забезпечення військових (1,5 млрд грн),
• додаткову дотацію на оплату комуналки бюджетними установами (0,5 млрд грн),
• на надання соціальної допомоги на період локдауну та стимулювання вакцинації (8 млрд грн),
• заходи боротьби із COVID-19 (2,2 млрд грн).

Корекція на наступний рік

Природно, що за таких умов довелося коригувати доходи та витрати наступного року.

– Бюджет для першого читання розробляли, спираючись на некоректні дані щодо розміру номінального ВВП, – пояснює економіст Данило Монін. - Мінфін припускає, що ВВП 2021 року буде у розмірі 4,8 трлн грн і 5,369 трлн грн у 2022 році. Але з урахуванням величезної інфляції зріст ВВП буде суттєво вищим. Відповідно більший обсяг економіки генеруватиме більше додаткових податків.

Тому до другого читання уряд збільшив доходи бюджету-2022 на 55 млрд грн – до 1,322 трлн грн, у тому числі доходи за загальним фондом збільшено на 78 млрд грн – до 1,181 трлн грн.

Витрати збільшено на 56 млрд грн - до 1,497 трлн грн, у тому числі за загальним фондом збільшення становило 50 млрд грн.

Як кажуть експерти в галузі економіки, можливо, у майбутньому доведеться коригувати бюджет наступного року. Справа в тому, що уряд припускає, що інфляція буде всього 6,2%, а експерти в це не вірять.

За словами Данила Моніна, якщо уряд відпустить у вільне плавання тарифи на газ і тепло, як це передбачає меморандум з МВФ, то інфляція за підсумками буде знову двозначною. А це означає, що доходи бюджету знову зростуть і на кінець наступного року видаткову частину доведеться коригувати.

Зарплати та ціни

Останні роки до бюджету закладають дані на три роки вперед, і наразі прогнози Мінфіну дуже позитивні. За даними фінансового відомства, реальний ВВП наступного року, як передбачається, зросте на 3,8%, 2023-го - на 4,7%, а 2024-го - 5%.

Інфляція наступного року прогнозується на рівні 6,2%, 2023-го - 5,3% і 2024-го - 5%.

Середньомісячна зарплата за роками відповідно – 15 258 гривень, 17 159 гривень та 19 063 гривні. Безробіття становитиме 8,5%, 8,0% та 7,8% відповідно.

При цьому зайві гроші вирішили не витрачати на підвищення зарплат та пенсій. Як і в попередній версії бюджету, після зросту мінімальної зарплати до 6500 грн з 1 грудня цього року вона залишатиметься такою до жовтня 2022 року. Тільки тоді її збільшать на символічні 200 грн - до 6700 грн.

Прожитковий мінімум, а це показник, до якого прив'язані багато соціальних виплат, зросте на 8,1%, що має компенсувати втрати від інфляції, якщо вона буде близько 6%, як передбачає уряд. Але якщо ціни зростуть більш ніж на 8,1%, як припускають експерти, рівень соціального захисту громадян знизиться. Наступного року цей показник збільшуватиметься таким чином:

• прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня становитиме 2481 грн, з 1 липня – 2600 грн, з 1 грудня – 2684 грн;
• прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня становитиме 2100 грн, з 1 липня – 2201 грн, з 1 грудня – 2272 грн;
• прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня становитиме 2618 грн, з 1 липня – 2744 грн, з 1 грудня – 2833 грн;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1934 грн., з 1 липня – 2027 грн., з 1 грудня – 2093 грн.
• До останнього показника, до речі, прив'язані мінімальні пенсії. Також уряд обіцяє провести 1 березня щорічну індексацію пенсій.

Що буде з доларом

Не стали в уряді міняти прогнозний курс гривні до долара. Його залишили на рівні 28,6 грн/дол. в середньому за рік та на позначці 28,7 грн/дол. - за підсумками року. Але це не означає, що він буде саме таким. Справа в тому, що це лише технічний індикативний показник, виходячи з якого розраховуються передбачувані розміри податків від імпорту.

Скажімо більше, останніми роками уряд жодного разу не вгадував із курсом. Наприклад, цього року середньорічний курс мав перебувати на рівні 28 грн. за долар, а до кінця року зрости до 28,6 грн. за долар. Насправді ж ми бачимо, що долар усю осінь був дешевшим за 27 грн, а подорожчав лише після загострення військової ситуації з боку Росії та заяв президента про можливий держпереворот.

Куди витратить зайве

За словами депутата Ярослава Железняка, всі зайві гроші уряд вирішив розподілити між міністерствами таким чином:

• Мінінфраструктури – 12,6 млрд грн (у тому числі 1 млрд грн на національного авіаперевізника);
• Мінекономіки – 5 млрд грн;
• МОЗ – 2,85 млрд грн;
• "Укравтодор" – 2,5 млрд грн;
• Міноборони – 2,5 млрд грн;
• Кабмін – 2,24 млрд грн, у тому числі 1 млрд грн одержало Держкіно;
• Мінкульт – 2,1 млрд;
• Мінсоцполітики – 1,4 млрд;
• МВС – 1 млрд грн.

Крім того, за словами нардепа, зростуть витрати на держапарат – Рада отримає додаткові 83,9 млн грн, а ДУС – 23,7 млн. При цьому витрати на Офіс президента збільшили на 12,5 млн грн. Також збільшено витрати на силову вертикаль, яка підпорядкована президентові, – РНБО отримає додаткові 84 млн грн, а СБУ – 100 млн грн.

Цікаво, що на інфраструктурні субвенції для мажоритарних депутатів, тобто гроші, які можна витратити на округ, додадуть 9 млрд. грн.