Зростання тарифів та боротьба з ФОПами. Що уряд обіцяє МВФ в обмін на кредити
Цього тижня Україна отримала черговий транш кредиту МВФ на суму майже 700 млн доларів. Здавалося б, гаразд, Фонд нам довіряє. Але для отримання подальших траншів кредитної лінії уряду доведеться виконати низку умов. І деякі з них можуть не сподобатися простим громадянам.
Тарифи відправлять у вільне плавання
Схоже, насолодитися фіксованими тарифами на газ та тепло для населення українці зможуть лише до кінця цього опалювального сезону. Вже з травня тарифи на ці види комунальних послуг мають стати ринковими.
- Ми зобов'язуємося не вводити повторно будь-які граничні ціни на газ, що постачається населенню, і забезпечувати, щоб оптові ціни визначалися на прозорому та ефективному ринку, - йдеться у меморандумі. - Ми також подбаємо про те, щоб усі тарифи на опалення, які стосуються повноважень місцевої влади, були переглянуті та офіційно введені в дію для повного відображення газових та негазових витрат (включаючи капітальні витрати) до кінця жовтня 2021 року, - йдеться у документі.
При цьому уточнюється, що будь-які відхилення від рівня відшкодування витрат, викликані стрибком цін на газ, повинні покриватися субсидіями з державного або місцевих бюджетів.
Щоб забезпечити ринкові тарифи, передбачається, що з травня 2022 року не менше 40-50% газу, який видобуває державна компанія «Укргазвидобування», доведеться продавати на внутрішній біржі «з рівним доступом для всіх учасників ринку». Зазначається, що частка продажів УГВ на біржі у 2024 році збільшиться до 100%, оскільки до цього часу закінчаться терміни контрактів із споживачами за фіксованою ціною – найчастіше це підприємства теплокомуненерго.
Скільки доведеться переплатити
Якщо влада виконає це рішення, то, швидше за все, наступного року суттєво зростуть тарифи на комуналку. Звичайно, може статися диво, і газ у Європі суттєво подешевшає, але серед експертів та аналітиків мало хто у це вірить.
Більшість прогнозів сходяться на тому, що газ у 2022 році коштуватиме дорожче за 350 доларів (близько 9 тис. грн.) за тисячу кубометрів. Якщо додати до цього ПДВ, мита, а також вартість доставки та розподілу, то газ може коштувати близько 13-14 грн за кубометр.
Але навіть якщо встановити ринкові ціни, виходячи з вартості газу за нинішніми пільговими тарифами, то більшість комунальних послуг різко подорожчають.
– Тарифи на тепло та гарячу воду навіть за нинішньої пільгової ціни для підприємств теплокомуненерго мали зрости на 50-70%, – каже експерт у сфері ЖКГ Олег Попенко. – У більшості міст ці тарифи підняли, але вони не набули чинності. Крім того, я не виключаю, що наступного року зростуть інші комунальні тарифи. Вартість електроенергії для населення можуть підвищити на 20-45%, послуги водоканалів - на 20-30%. Послуги ЖЕКів можуть подорожчати до 10%, газ для індивідуальних домогосподарств подорожчає на 15-20% – до 9 грн. за 1 куб, а розподіл газу на 40-60% – до 4-5 грн. у кожному районі окремо.
Такі прогнози формально підтверджує і сам меморандум із МВФ. У нього заклали можливість підвищення обсягів субсидій, що виплачуються. Тобто вже зараз кредитори припускають, що платити за комуналку доведеться значно більше.
– Після перегляду тарифів навесні ми забезпечимо, щоб у переглянутому бюджеті було визначено необхідні ресурси для своєчасного та повного забезпечення зазначеної програми, – йдеться у меморандумі.
ФОПи частіше перевірятимуть
Для бізнесу також є кілька неприємних сюрпризів. Так, влада зобов'язалася не замінювати податок на прибуток податком на виведений капітал. Введення цього податку було закладено у президентську програму Володимира Зеленського, але після приходу до влади його команда усіляко саботувала ці податкові зміни. Тепер у них буде офіційна нагода не порушувати це питання – мовляв, МВФ не дозволяє.
Крім того, влада зобов'язалася не розширювати критерії відповідності спрощеної системи оподаткування, а також почати боротися зі зловживанням цією системою для ухилення від сплати податків. Насправді це може означати, що перевірки дрібного бізнесу та тиск з боку Податкової на малий та середній бізнес можуть посилитися. Знову ж таки, якщо підприємці почнуть обурюватися, завжди можна буде послатися на МВФ.
Також Україна пообіцяла кредиторам не вводити жодних нових податкових преференцій та інформувати своїх громадян про всі чинні податкові пільги для бізнесу.
Що ще пообіцяли
Серед інших взятих владою на себе зобов'язань можна відзначити вимогу до кінця січня затвердити «дорожню карту», в якій буде викладено кроки, необхідні для виведення «Приватбанку» та «Ощадбанку» на ринок для часткової чи повної приватизації. Особливих змін для клієнтів банків це не передбачає, але будь-які подібні новини часто супроводжуються інформаційними атаками та закликами забирати гроші з банків.
Крім того, влада пообіцяла створити робочу групу і до березня 2022 року розробити спільний план дій для «забезпечення розробки та дотримання ринкових та антимонопольних правил, включаючи ефективний поділ операторів газорозподільних мереж та постачальників у всіх регіонах, щоб у них не могло бути одного й того ж бенефіціарного власника». Інакше кажучи, наступного року місцеві облгази можуть змінити формальних власників, а водночас можуть змінитися та їх банківські реквізити у платіжках.
Є питання
Чи можна не виконувати умови меморандуму?
Слід зазначити, що свої обіцянки щодо підвищення тарифів на комуналку уряд виконує далеко не завжди. Непопулярні рішення часто призводять до зниження рейтингу, а це найважливіше, що має кожна влада. Тому не виключено, що чиновники знову почнуть саботувати виконання програми співпраці з МВФ. Тим більше, що наступний рік для Мінфіну досить нескладний з погляду кредитного навантаження. А обіцяні два транші на суму 700 млн доларів і 1,1 млрд доларів являтимуть собою звичайне заміщення старих боргів новими.
- Наступного року ми повинні будемо віддати МВФ близько 2,3 млрд доларів «тіла» та відсотків за кредитами, – каже економіст Данило Монін. - Тобто сума траншей, які уряд планує отримати від МВФ, практично повністю піде на погашення старих боргів. Таким чином, цією поточною кредитною лінією Фонд тримає в тонусі українську владу. Мінфін може і самостійно вийти на зовнішні ринки для розміщення євробондів на ту ж суму. Загалом ситуація з борговим навантаженням для України покращується. За підсумками цього року, держборг знизиться з 61% до 50% від ВВП, що робитиме нашу країну привабливішою для інвесторів.
