21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи – у річницю початку Революції гідності, коли люди вийшли на Майдан на знак протесту проти зміни зовнішньополітичного курсу країни колишнім керівництвом держави. Фактично для всіх нас кінець осені 2013 року розділив життя на «до» та «після». Ми вирішили порівняти, як змінилося наше життя за цей час, і чи змогла країна вибратися з економічної ями, в якій ми опинилися через окупацію частини територій.
Якщо ви зараз згадуватимете 2013 рік, то, швидше за все, назвете його останнім роком зростання економіки перед кризою 2014-2015 років. Але це не зовсім так – вже у 2013 році економіка почала стагнувати. За перші десять місяців року реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) знизився на 0,6%. Ми спеціально наводимо дані за цей період, щоб було зрозуміло, що економіка почала падати ще до початку протестів.
У політиці з початку того року Росія економічно тисне на Януковича, вимагаючи відмовитися від планів євроінтеграції. У хід ідуть заборони на експорт до Росії української продукції цілими категоріями – від сирів до кондитерських виробів. За оцінками експертів, торговельні війни з Митним союзом (МС) того року коштували Україні 3-3,5 млрд доларів. Експорт вітчизняної продукції до країн МС впав більш ніж на 12%.
Проте президент та його команда намагалися демонструвати стабільність. Курс долара до кінця року тримався на рівні 8 грн. У цьому платіжний баланс був негативним. МВФ та кредитори грошей не давали. Задля підтримки курсової стабільності Нацбанку довелося спалити значну частину валютних резервів.
Дійшло до того, що наприкінці року після відмови від євроінтеграції Януковичу довелося шукати підтримки у Росії. Наприкінці грудня він зустрівся з Путіним і отримав від нього обіцянку на виділення 15 мільярдів доларів як кредит, з яких режим встиг отримати лише 3 мільярди, а також зниження цін на газ. Але йому, як ми пам'ятаємо, це не допомогло утриматися при владі.
Відразу зазначимо, що для кожного конкретного українця рівень життя у 2013 році і зараз може суттєво відрізнятися. Тому, якщо особисто ваші доходи різко зросли або скоротилися, це радше окремий випадок, а ми намагатимемося оцінити ситуацію, спираючись на сухі цифри статистики.
Експерти очікують, що за підсумками цього року доларовий ВВП України нарешті перевищить показник 2013 року. Зважаючи на те, що близько чверті економіки країни вісім років тому опинилися на окупованих територіях, реальний доларовий ВВП на душу населення зріс. Але доходи населення від цього змінилися не надто кардинально.
У листопаді 2013 року середня зарплата в Україні складала 3268 грн. З урахуванням курсу долара, який на той час становив 7,99-8,01 грн, виходить, що середньостатистичний українець тоді отримував близько 410 доларів. Найсвіжіші дані із зарплат цього року датуються вереснем – 14 239 грн. За курсу долара близько 26,5 грн ми отримуємо 537 доларів. Здавалося б, зараз ми заробляємо значно більше, але це не зовсім так. Адже треба ще зважити на інфляцію самого долара.
З кінця 2013 року американська валюта знецінилася на 21,4%. Тобто теперішню зарплату у доларах варто ділити на інфляційний коефіцієнт. Беремо до рук калькулятор – і виходить, що середня зарплата становить 537/1,214=433 долари зразка 2013 року. Тобто реальна середня зарплата в Україні в доларах США з урахуванням американської інфляції у цінах восьмирічної давності становить 433 долари проти 410 доларів.
І тут варто врахувати ще один момент. Середня зарплата зазначається в абсолютних цифрах до оподаткування. У 2013 році із зарплати платили лише ПДФО (18%), а потім в Україні з'явився ще й військовий збір (1,5%). Якщо врахувати в теперішніх цифрах ще й його, то середня зарплата у 2021 році, приведена до показників 2013 року, становитиме 426 доларів, або лише на 4% вище, ніж вісім років тому.
З соціальним забезпеченням пенсіонерів справа набагато гірша. У 2013 році середня пенсія становила 1470 грн., або майже 184 долари. У жовтні 2021 року, за даними Пенсійного фонду, середній розмір пенсій становив 3915 грн, або близько 148 доларів за нинішнім курсом. Тобто пенсії ще не досягли рівня 2013 навіть в абсолютних цифрах.
Мабуть, найважливіше, що змінилося у структурі видатків громадян, – це плата за комуналку. До 2014 року природний газ для населення коштував 72 копійки за кубометр (при споживанні до 2500 кубометрів на рік), або 0,09 долара за курсом 8 грн за долар. Зараз газ коштує близько 8 грн, а з урахуванням ціни доставки коштує в середньому 10 грн за кубометр. За нинішнім курсом – 27 грн за долар – ціна кубометра газу становить 37 центів, тобто навіть у доларах ціна цього ресурсу зросла майже вчетверо.
А якщо врахувати, що до цін на газ прив'язані тарифи на тепло та гарячу воду, то неозброєним оком видно, що комуналка порівняно з 2013 роком подорожчала суттєво в доларах. І якщо відібрати платежі за комунальні послуги від загального доходу, то на життя від вищезгаданої середньої зарплати залишиться набагато менше.
До речі, навіть за часів дешевої комуналки наші громадяни не любили платити за неї. Так, станом на кінець літа 2013 року борги українців за послуги ЖКГ становили 11 млрд грн, або 1,375 млрд доларів.
З того часу борги продовжували зростати, і на сьогодні борг становить уже понад 61 млрд. грн., або 2,3 млрд. доларів. Причому заборгованість зростає рік у рік – за опалювальний сезон громадяни накопичують борги, а потім у теплу пору року їх дещо скорочують, але загальна сума неоплачених рахунків постійно зростає.
– У період максимального зростання платежів з грудня до березня відбувається закономірне зростання боргів фізичних осіб, – пояснює економіст Олексій Кущ. – Українці, які не отримують від держави субсидіарної підтримки, просто відкладають сплату боргів за комуналку «на потім». З середини весни і до початку осені (квітень – вересень) споживачі комунальних послуг поступово віддавали борги та на старт нового опалювального сезону намагалися вийти у нуль. Але рік у рік борг нарощувався.
За словами експерта, за п'ять місяців опалювального сезону 2020/2021 з жовтня до квітня приріст заборгованості становив 20,6 млрд грн. За літні місяці було погашено 12,3 млрд. У результаті лише цього року борг зріс на 8,3 млрд грн.
Вимірювати рівень життя відносними цифрами складно. Тому для порівняння того, як ми жили тоді і як живемо зараз, використовують непрямі показники – наприклад, структуру видатків домогосподарств. На їжу у 2013 році витрачали 50,1% доходу, а у 2020-му – 48,1%. Даних за цей рік наразі немає.
Крім того, згідно з даними Держстату, у 2013 році на споживчі витрати сім'ї витрачали 90,1% доходів, а у 2020 році витрати були на рівні 91,4%. Тобто статистика дуже схожа.
Також експерти кажуть, що оцінити рівень життя можна за іншими ознаками. Хоча останніми роками до статистики вносять плутанину ковидні обмеження.
– Висновки про добробут можна було б робити за завантаженістю ресторанів тоді й зараз, – каже аналітик компанії «Центр біржових технологій» Максим Орищак. – Але через ковидні обмеження це неможливо коректно зробити. Також проблематично оцінювати можливості для подорожей через ті самі ковидні обмеження. Можна спробувати оцінити рівень життя за попитом на нерухомість та динамікою цін на квадратний метр. Але й тут буде вплив пандемії – через карантин та віддалену роботу попит та ціни зросли.
До речі, за цінами на нерухомість 2013-й та 2021 рік відрізняються. Нині житло стало доступнішим, якщо перераховувати квадратні метри у середню зарплату. Так, вісім років тому вартість квадрата у столичній новобудові в середньому оцінювали у 13,7 тис. грн., або 1,7 тис. доларів. Наразі середня ціна квадрата, за даними агентств, становить близько 33 тис. грн, або 1,25 тис. доларів. Щоправда, варто відзначити, що і будувати зараз стали значно більше, це частково погасило високий попит на житло.
Як бачите, згідно зі статистикою, життя громадян змінилося різноспрямовано. Рівень життя у 2021 році працюючих українців став дещо вищим, ніж він був у 2013-му, а для пенсіонерів – він знизився. Свої корективи в споживчі уподобання та настрої вніс коронавірус, але загалом соціально-економічна ситуація 2021 року схожа на те, що ми спостерігали у 2013-му.