Підводне каміння «вакційної тисячі»: 5 важливих питань про президентську премію за друге щеплення
- Кожен, хто отримав два щеплення, зможе отримати 1000 гривень через програму «Дія». За ці гроші можна буде купити абонемент у спортзал чи фітнес-клуб. Відвідати кінотеатр, театр, музей, концертний зал, виставковий центр чи купити квитки для подорожей усередині країни (залізничні або авіаперевезення), - пообіцяв цього тижня Володимир Зеленський.
У зв'язку з цією ініціативою в українців виникло чимало запитань.
1. Звідки візьмуть гроші?
За словами президента Володимира Зеленського, програма стартує 19 грудня. До кінця року на неї виділять близько 3 млрд. грн. і стільки ж на початку 2022 року. Але для цього, на думку юриста Олексія Бебеля, потрібно ухвалити зміни до Закону про бюджет, що робиться за поданням уряду.
уточнює юрист.
Економісти, опитані «КП в Україні», одностайні: проблем із такою сумою виникнути не повинно. По-перше, вона не така вже й велика, по-друге, гроші можна взяти з коронавірусного фонду, а по-третє, йдеться все ж таки не про «живі гроші», а про те, щоб помістити їх у структуру витрат.
2. Чому так мало?
Неозброєним оком видно, що запланована сума відповідає кількості потенційних вакцинованих. 6 млрд грн вистачить на те, щоб виплатити по тисячі 6 млн. українців. А решті що - задарма прищеплюватися?
- Грошей вистачить просто тому, що частина людей не отримуватимуть їх, - упевнений президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Сума мізерна, і багато хто полінується її оформляти або зрештою не скористається. Думаю, більша частина вакцинованих з тих чи інших причин не отримуватиме цю тисячу, так що гроші навіть залишаться.
Аналітик Олексій Кущ пропонує порахувати. Згідно з експертними оцінками, в Україні проживає близько 37 млн осіб. Якщо відняти дітей, а також взяти до уваги, що планку 100% вакцинації ми не досягнемо - наша стеля 50-60% дорослого населення, виходимо на 15 млн осіб, тобто потрібно 15 млрд грн.
До речі, ходили розмови, що тисячу отримають лише ті, хто вакцинувався після 19 грудня, але речник президента Сергій Никифоров спростував цю інформацію і пояснив терміни виплат.
- Бачу, що потрібне деяке роз'яснення вчорашньої звістки про тисячу гривень щепленим від коронавірусу. Її отримають усі українці, які пройшли повний курс вакцинації. Однією дозою у випадку "Джонсон&Джонсон" або двома - у всіх інших. До 19 грудня і після, - написав речник Володимира Зеленського на своїй сторінці у фейсбуці.
3. Чому не можна витратити тисячу на продукти та ліки?
За словами Зеленського, мета програми – не лише стимулювати людей вакцинуватися, а й підтримати креативний, спортивний та транспортний сектори економіки.
Але всі ми чудово пам'ятаємо, що одним із найбільш постраждалих бізнесів є ресторанний. То чому ж у списку немає ресторанів? Та й взагалі, чи не простіше було людям дати можливість самим визначатися, що їм робити з цією тисячею – Україною подорожувати чи продукти та ліки купити?
Неважко помітити явну невідповідність: озвучені стимули розраховані на середній клас, що веде активне соціальне життя, якому ця тисяча не надто й потрібна. Але при цьому пенсіонерам та незаможним, для яких тисяча гривень могла б стати аргументом для вакцинації, не цікаві такі стимули.
– Перерахований набір сфер справді виглядає дуже дивно, – погоджується економіст Владислав Банков. - Якщо має на меті вакцинувати певну групу, наприклад, пенсіонерів, можна їм надати, скажімо, знижку на комуналку, а не похід до музею та спортклубу. Але виходить, що цільова група - одна, а стимули озвучені зовсім іншим людям.
Олексій Кущ додає: у нашому «різношерстому» суспільстві потрібні поліваріантні стимули: пенсіонерам – гроші на карту, мешканцям сіл – ресурси, що потрібні в селі (та хоч ті ж дрова), молоді – знижкові карти. А озвучена реалізація правильної ідеї наштовхує на думку, що її мета - зменшити кількість людей, які прийдуть за грошима.
4. Звідки виникла ідея?
Аналітик Олексій Кущ, який не перший місяць говорить про те, що Україні підходить модель платити гроші за вакцинацію, зазначає, що ідея належить нобелівським лауреатам.
- У 2019-му Нобелівську премію з економіки отримало тріо економістів: Баннерджі, Дюфло та Кремер за вивчення проблем бідності, - розповідає експерт. - Зокрема, вони аналізували вакцинацію в африканських країнах та виявили, що у таких суспільствах реклама вакцинації не працює, як не працює і особистий приклад політиків. Але дуже сприятливо впливає матеріальне заохочення.
Експерт екстраполював ці висновки на Україну і припустив, що якби в селах вирішили видавати за вакцинацію безкоштовний шифер чи цемент, а в невеликих містах - дитячі путівки, картки знижок, мішок цукру або ящик соняшникової олії, то справа з вакцинацією пішла б набагато швидше.
5. Чому саме тисяча?
З часів прем'єрства Юлії Тимошенко тисяча в Україні є «сакральною» сумою. Щоправда, з 2008-го у доларовому еквіваленті вона «схудла» уп'ятеро. Та й особливо радісних асоціацій не викликає.
– Новина тут же обросла масою жартів та мемів з «Юліною тисячею» та «Вітіною тисячею», і цього просто не можна було не передбачати, – каже експерт. - Але, можливо, мета саме в цьому: опинитися на слуху, підняти хвилю асоціативних лав та стати відправною точкою цифрової хвилі. Тоді все зроблено дуже правильно. У результаті навіть противники працюють на зростання популярності президента, фактично роблячи роботу його штабу.
PS Насправді чим більше намагаєшся розібратися в питанні про цю «ковідну премію», тим більше виникає нових питань. Головне, що механізм отримання заповітної тисячі ще не опрацьовано, так само, як і немає відповіді на питання, що робити пенсіонерам, у яких і «Дії» в смартфоні немає. Втім, нардеп Олексій Устенко у своєму телеграм-каналі обіцяє, що «для пенсіонерів і тих, хто не має Дії, буде надано інший інструмент. Найближчим часом його буде представлено Кабінетом міністрів».
У будь-якому випадку, «КП в Україні» й надалі розбиратиметься у цій темі.
