Ефект Мецгера: скільки платять членам наглядових рад держкомпаній і чи є від них користь
Скандал із поведінкою голови правління державного «Укрексімбанку» Євгена Мецгера, який наказав відібрати у журналістів апаратуру і видалити записане раніше інтерв'ю, вказав ще на один бік проблеми у державному корпоративному управлінні. Як мінімум один член наглядової ради банку, коли ще не був опублікований відновлений відеозапис, почав захищати керівника банку і в коментарях у соцмережах озвучував версію, що журналіст спровокував Мецгера. Замість того щоб неупереджено розібратися в ситуації, зайняв позицію з вигороджування колеги. «КП" в Україні» вирішила нагадати читачам, скільки отримують члени наглядових рад в банківській сфері за рахунок платників податків, які перед ними стоять завдання і наскільки ефективна їхня робота.
Навіщо потрібні наглядові ради
Коли люди чують словосполучення "наглядова рада", то на думку спадає тільки одне - висока зарплата і мінімум відповідальності. Адже ці люди прямо не впливають на дії компанії, а лише контролюють, щоб топ-менеджмент компанії дотримувався обраної стратегії і не крав занадто багато. А ось за збитки або прибуток вони зазвичай не відповідають, хоча й отримують свої зарплати незалежно від того, показала компанія прибуток чи ні.
говорить економіст Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.
При цьому члени наглядових рад бувають незалежними - їх обирають за конкурсом, а є ті, кого призначають за квотою президента і Кабінету міністрів. І ось з приводу цих кандидатур і виникають у багатьох питання.
Свої люди
В історії з Євгеном Мецгером, який вважається другом Володимира Зеленського, є цікавий момент. Захищати в соцмережах його почала член наглядової ради Вікторія Страхова, яка була призначена туди саме за квотою президента. Потім вона, правда, вибачалася перед журналістами. У 2019-му прилаштував на роботу Володимир Зеленський і дружину Євгена Мецгера - вона за президентською квотою працює в наглядовій раді «ПриватБанку».
- Сім'я Мецгерів - це близькі друзі президента Зеленського і актриси "Кварталу" Олени Кравець, - упевнений журналіст Юрій Бутусов. - Саме президент Зеленський особисто домігся призначення Мецгера на пост в Укрексімбанку, і саме Зеленський влаштував дружину Мецгера за квотою президента до наглядової ради державного Приватбанку.
Правда, у призначенні Юлії Мецгер на роботу у ПриватБанк формально немає ніяких логічних нестиковок - до цього вона працювала юристом в Укрексімбанку і має розбиратися у банківській справі. А те, що на посади Зеленський призначає своїх друзів, це вже питання його політичного іміджу.
Інша справа - призначений у грудні 2019 року на посаду члена наглядової ради «Укрзалізниці» журналіст та екс-нардеп Сергій Лещенко. За це призначення президента і уряд, напевно, не критикував хіба що ледачий. І ось нещодавно з Лещенком не подовжили контракт, але, швидше за все, той не довго буде залишатися без посади. Його кандидатуру зараз знову розглядають для призначення на цю позицію. Як кажуть експерти, в минулому складі наглядової ради УЗ взагалі було мало профільних фахівців у сфері управління.
- У складі УЗ були економістий експерти з корпоративного управління, світові імена і професори, - каже Анатолій Амелін. - Але досвід управління великими компаніями є лише у одного члена наглядової ради і теж іноземця. Участь в цьому «органі» журналіста Лещенка дискредитує всю ідею на корню.
Спочатку треба знайомого підтримати, а потім можна і розбиратися. Фото: Скріншот ФБ.
Скільки платять в наглядових радах
Але не будемо відволікатися на всі держкомпанії. Поговоримо про банківський сектор і людей в наглядових радах держбанків. Почнемо з того ж Укрексімбанку. У минулому році членам своєї наглядової ради там заплатили 20,92 млн грн. Складно порахувати, скільки це в середньому на людину, річ у тім, що з квітня по грудень рада складалася тільки з семи членів, а решту часу - з восьми осіб.
Додаткову винагороду банк виплачував голові наглядової ради (20% від розміру "ставки") і головам комітетів всередині ради (10% від "ставки"). Крім того, банк виплатив своїй раді 876,43 тис. грн компенсацій (за житло, проїзд і харчування).
Призначена за квотою президента Вікторія Страхова отримала за минулий рік від банку близько 2,528 млн грн.
В іншій державній фінустанові - ПриватБанку - на дев'ять членів наглядової ради витратили 43,66 млн грн. Структура виплат така: 39,79 млн грн вони отримали у вигляді основного доходу, а ще 3,87 млн грн пройшли у вигляді компенсацій на проїзд, оренду житла і т.п. Призначена туди за квотою президента Юлія Мецгер отримала близько 4 млн грн за минулий рік - 3,883 млн у вигляді гонорарів і виплат, а ще трохи від профспілки - близько 171 тис. грн.
В Ощадбанку теж є наглядова рада. У цьому банку на неї за рік витратили 25,4 млн грн. Напевно, такі відносно невеликі суми обумовлені тим, що в другому і третьому кварталах їм урізали зарплати до 47 230 грн на місяць через коронавірусні обмеження. У цьому банку за квотою президента наразі працює син відомого продюсера Олександр Роднянський. Щоравда, в його кваліфікації сумніватися не доводиться - він є професором Кембриджського університету (Велика Британія) і доктором наук Прінстонського університету (США). Про свою роботу в Ощадбанку він поки ще не відзвітував, оскільки прийнятий на посаду був тільки у березні цього року. Але з його щорічної декларації випливає, що у Кембриджі йому в 2020 році заплатили «всього лише» 1,688 млн грн. Хіба це можна порівняти із доходами в наглядових радах держкомпаній? Його попередник на цій посаді Юрій Храмов, який був відкликаний президентом у жовтні минулого року, за неповних 10 місяців заробив 2,771 млн грн.
У ще в одному державному Укргазбанку винагороди членам наглядової ради були куди скромніше. Всього на вісім чоловік банк витратив 7,34 млн грн - менше ніж по мільйону «на брата».
Кілька слів про ефективність
Здавалося б, такі високі зарплати і премії членів наглядових рад мають базуватися на хороших фінансових показниках самих компаній. Але той же Укрексімбанк, за словами оскандаленого Євгена Мецгера, закінчив минулий рік зі збитками в 5,6 млрд грн. Інші держбанки хоч і показують прибуток, але мають свої «хронічні» проблеми.
констатують у Центрі економічної стратегії.
Як кажуть експерти, проблеми наших держбанків - це наслідок відсутності верховенства права в країні: влада використовує їх для особистих цілей, суди і правоохоронні органи не можуть або не хочуть цьому запобігти, а ми - платимо за це все.
