Якби не ускладнення хвороби, ми б навряд чи дізналися, що акторка Катерина Тишкевич страждає від нестерпного головного болю. Та й то – розповісти про біду наважилися її друзі, оголосивши збір коштів на лікування. Тишкевич зізнається, що їй складно було просити для себе, адже з початку повномасштабної війни, не дивлячись на недугу, вона волонтерила і збирала кошти для інших.
Святослав Вакарчук рідко говорить про особисте, але нині каже: діти – це його оберіг, і якби не вони, може, йому було б важче переживати цю війну.
Хто ще з зірок ризикнув відверто розказати про себе.
Лідер гурту «Океан Ельзи» зізнався, що дуже рідко бачиться з маленькими дітьми, бо нині найважливіше - допомагати українським захисникам на передовій. Коли почалося повномасштабне вторгнення, його синові Іванові було 8 місяців, а 21 червня цього року у музиканта народилась донька Соломія.
- Перші три місяці я їх не бачив взагалі. Це було неможливо. Я зрозумів, що мушу сконцентруватися на головному. Коли, можна сказати, фронт стабілізувався, я бачився з ними буквально декілька днів. Коли є можливість, я це роблю. Я щасливий, що побачив свою маленьку донечку, тримав її на руках, це таке щастя, - розповів Святослав Вакарчук в інтерв’ю Forbes Ukraine. - Бог дуже мудрий і справедливий. З одного боку, можна сказати: Боже, як тяжко, що під час війни в тебе народжуються діти. А з іншого - якби у мене не було маленького сина і донечки, які дають мені шалену енергію і силу, може, мені було б тяжче переживати цю війну. Може, це й добре, що зараз у мене є такий оберіг, як вони. Це дуже надихає.
Музикант каже, що завжди можна знайти час для спілкування, де б ти не був, головне – бажання:
- Перше своє слово Ваня сказав випадково, коли я говорив по відеозв'язку. І пішов теж - так сталося, я це бачив. Потрібно постійно спілкуватися, це допомагає. Слава Богу, якщо ти не на фронті чи там, де взагалі не можна вмикати зв’язок з питань безпеки, зв’язок, відеозв’язок поки є, тут же головне - бажання. Навіть у старі часи люди листи один одному писали.
За словами Вакарчука, гроші сьогодні для нього не мають значення.
- Гроші як такі, абсолютно відверто скажу, мене не цікавлять. Я пробував у своєму житті займатися інвестиціями, але це не моє, у мене не виходить. Це інший склад людей. Я знаю людей, у яких талант робити гроші. У мене є талант писати музику, я вважаю, - говорить співак. - Я точно музикант і волонтер, а не бізнесмен, який рахуватиме гроші. Доходи впали до нуля. За винятком тільки роялті, які збільшуються кожен місяць, тому що все більше людей на Заході слухають нашу музику. Це добре. Велику частину цих коштів, а з воєнних пісень повністю, ми перераховуємо на благодійність. Чергові роялті ми передали фонду Притули.
Святослава Вакарчук з улюбленою іграшкою сина Івана, яку завжди возить із собою. Фото: Instagram.com/sviatoslav.vakarchuk/
Надя Дорофєєва, спілкуючись зі своїми підписниками в Інстаграмі, відповіла на чимало особистих запитань. Так, коли у співачки запитали, яка у неї вага, розповіла, що важить 49 кілограмів.
Також фанати Дорофєєвої поцікавилися, чи, бува, вона не вагітна, на що Надя коротко зазначила – ні. На додаткове питання фоловерів, чи є вона прихильницею чайлдфрі, артистка теж відповіла негативно. На цьому, щоправда, співачка сеанс відвертостей завершила, але всі питання з порядку денного зняла.
У червні Надя Дорофєєва офіційно підтвердила, що зустрічається з ресторатором Михайлом Кацуріним.
Про тяжку хворобу Катерини Тишкевич стало відомо наприкінці червня, коли її друзі оголосили збір коштів на її лікування. Тоді Каті стало настільки погано, що вона навіть не могла встати з ліжка. Ніхто й не здогадувався, що вісім років акторка бореться з постійними сильними головними болями, а лікарі не можуть їй допомогти.
- Це почалося, коли мені було 20. Зараз мені 28. Вже вісім років я страждаю на ці головні болі. Це не просто мігрень чи якісь напади. Це хронічний головний біль, який безперестанно, може сильніше, може менше боліти, але тривати місяцями, роками, поки я не починаю глушити його дуже великою кількістю пігулок. Це антидепресанти і нейролептики. Препарати сильно кардіотокчисні, - розповіла Катерина Тишкевич в інтерв'ю Аліні Доротюк.
За словами акторки, офіційний діагноз є, але його також ставлять під сумнів.
- Діагноз звучить так: соматоморфний головний біль, функціональна уламка в мозку, порушена біохімія в мозку. Причиною цього може бути якийсь нервовий розлад, можливо, це спричинено сильною родовою травмою, мені при народженні поставили діагноз ДЦП. Потім ще струси мозку – три, здається, було. Причин вистачає, чому так могло статися, - зізнається вона.
Біль настільки нестерпний, що акторка навіть думала про самогубство.
- Пігулки, на яких я була вісім років, перестали працювати. Я вже дійшла до максимального дозування. Пила 17 пігулок на день, щодня. А у мене все одно боліла голова. Тоді я вже була в розпачі. Мені намагаються щось знайти, ставлять діагнози, якісь крапельниці, пробують нетрадиційну медицину - мені нічого не допомагає, і я вже впадаю в реальну депресію, бо не можу встати з ліжка. Ніякі знеболювальні не впливають на цей біль. Я була у такому стані, що все - кінчаю життя самогубством, це абсолютно серйозно, тому що в такому стані – це не життя. Я вже дзвонила мамі і казала, що більше немає жодних сил далі боротися, - зі сльозами на очах розповідає Катерина.
Нині Тишкевич знову почала приймати пігулки, які пила раніше, адже після перерви організм очистився, і вони поки що діють. А ще - працює з психологом, бо за ці місяці сильного болю їй потрібна підтримка спеціаліста. Проте не втрачає надії, що зможе перемогти хворобу.
Незважаючи на постійний головний біль, Катерина Тишкевич волонтерила з початку війни. Фото: Instagram.com/mrsketrin/
Андрій Данилко пригадав, як журналісти увесь час намагалися посварити його з мамою, монтуючи скандальні репортажі. Проте насправді у них були теплі дружні стосунки.
- Нас посварили журналісти. «Погляньте, як син жирує, а мама на городі в капцях». А в чому вона там має бути? На підборах? Вони приїжджали, питали, знімали.... Ти ж сама знаєш, як робляться ці сюжети, - розповів Данилко в інтерв'ю Катерині Гордєєвій. - Батьки завжди кажуть: «Це ваше життя. Що я там робитиму в тій квартирі? Смерть чекатиму?» Тому ніхто не намагався якось умовляти. У нас завжди були прекрасні стосунки. Я просто в якийсь момент сказав: «Досить роздавати ці інтерв'ю. Вони ж тебе просто використовують». От якби вони тобі хоч платили, то хоч щодня давай їх, розповідай, що хочеш і чим я хворів. Але вони просто її дурили. Знаходили адресу, приїжджали, тиснули на жалість, вона їх впускала, і вони знімали це в такому світлі, щоб показати, який я поганий син.
А от стосунки з батьком добрими не назвеш. Той зловживав алкоголем і бив матір. За словами артиста, в підлітковому віці він дуже сильно заїкався, настільки, що практично не розмовляв.
– Я ж заїкався дуже. В дитинстві не розмовляв, бо соромився. Мене навіть лікувала бабка. Викочувала яйцем, - говорить музикант. - Мені було років 15, я зі своєю подругою в Полтаві пішов туди, куди нам порадили. Жінка якийсь свій ритуал проводила, виливала на воску і сказала фразу, яку я зрозумів років через 20: «У тебе переляк від людини, якої на цій планеті немає. Вона померла». Я потім зрозумів, що це тато, який влаштовував вечірні концерти.
Данилко каже, зазвичай скандали між батьками відбувалися після півночі, а найбільше він боявся стуку у вікно.
– Він стукав і говорив моїй мамі: «Свєта, Свєта, Свєта, давай поговоримо». Ось це «давай поговоримо» означало те, що я міг ще хвилину полежати, потім вставав із розкладачки, брав маленьку табуретку і біг до таксофону, щоб набрати 02: «Виїжджайте! Рози Люксембург, 57, квартира 11». Оце я вивчив – розповідає Данилко. - Це те покоління – діти тієї війни. У мене є припущення, що там були якісь проблеми сексуального плану. Першого чоловіка мами посадили у в’язницю за зґвалтування, але вона сказала, що такого бути не могло. У нього була проблема, і у них нічого навіть не було. Але він взяв на себе вину і сидів у в’язниці 10 років за зґвалтування, хоча він цього не робив. Тоді всі дуже пили, і пили дуже поганий алкоголь.
На думку Андрія, оскільки у нього не було прикладу щасливої родини, то й свою він побудувати не зміг.
- У мене, напевно, тому й не сталося сім'ї, у мене не було прикладу. Це я зараз розумію, - додав він.
Мама Данилка померла наприкінці 2020-го. Батька артиста не стало у 1980 році.
Андрій Данилко якщо вже розповідає про своє життя, то чесно і без купюр. Фото: Instagram.com/v_serduchka/