Що тримає зірок «на плаву»: Суханова рятує валер’янка, а Мейхер хапається за шанс усвідомити себе
Мами нині завжди говорять: коли є діти, ти маєш триматися усупереч усьому. Катя Осадча, наприклад, розповідала, що дитячі майданчики, ігри, прогулянки, малювання з дітьми – це дуже відволікає:
«Діти живуть тут і зараз, і нам потрібно жити разом з ними тут і зараз, вчитися цього за будь-яких обставин, в дітей не буде іншого дитинства. Якби не діти, я б, напевно, не могла робити більшої частини з того, що роблю».
Так, когось рятує гумор, хтось знаходить спокій, коли виливає пережите на папір… Кожен рятується як може. Як жити майбутнім, боротися з депресивними станами та тримати рівновагу – досвід, який може стати в нагоді.
Олексій Суханов вважає, що сила в єдності
Олексій Суханов говорить, що вкрай сильно переживає все, що відбувається в країні. А ще телеведучий ніяк не може повірити в те, що його рідного каналу «Україна» та роботи, яку він називає сенсом свого життя, більше немає.
- Мої звичайні будні виглядають у компанії двох моїх друзів – пані валер’янки і пана пустирника. Ось вони допомагають мені трішки заспокоїтися, - розповів в інтерв’ю «КП в Україні» Олексій Суханов. - Як би я себе думками не заспокоював, що б собі не говорив, що б не робив, все одно повітря не вистачає, ти розумієш, що це якась безвихідь. І ця безвихідь посилюється тим, що ти не можеш вплинути на ситуацію, змушений сприймати її такою, якою вона є.
Я розумію всі поради – не розслаблятися, заспокоїтися, зосередитися, - але це складно у нинішній час, коли всередині росте порожнеча, виснаженість, втома від того, що коїться. Так, дякуючи нашим військовим, спецслужбам, ти живеш, можеш щось робити. Але день за днем - валер’янка, пустирник і постійні спроби домовитися з собою, що треба триматися попри все. Іншого вибору немає.
На його думку, нині найважливіше для кожного з нас – залишатися людьми.
- Ми маємо берегти одне одного і не сваритися за будь-яких політичних чи ще якихось обставин, - вважає Олексій. - Ми маємо згуртуватися і забути про всі негаразди, незважаючи на різні думки, різні позиції, бо найголовніше зараз – наша єдність. Саме вона, мені здається, є найголовнішою вимогою для перемоги України.
Олексій Суханов живе у постійних спробах домовитися з собою, що треба триматися попри все. Фото: Instagram.com/suhanov.official/
Анну Різатдінову рятує спорт
Бронзовий призер Олімпійських ігор, гімнастка Анна Різатдінова, не дивлячись на серйозну спортивну витримку, каже, що яких тільки емоційних станів у неї не було.
– Перший місяць було дуже складно. Мій хлопець залишився у Києві, нас розлучила війна. Я взагалі людина, схиблена на сім’ї. Я реалізувала себе в кар’єрі, тому головною метою в житті було побудувати свою сім’ю, - розповідала нам Різатдінова. - Здавалося б, усе налагодилося, я знайшла свою другу половинку, і в нас, як у всіх людей, були великі плани. Але… То був для мене великий удар. Я і плакала, і психувала, яких емоційних станів тільки не було!
Аня каже, що, як і у багатьох інших, все її життя, яке вона будувала, залишилося в Україні, і життя треба було починати з нуля.
- Мене рятував спорт. Дякувати богу, у мене є професія, вона мене підхопила, - пояснює гімнастка. - Спочатку мене мотивували онлайн-тренування для дітей, я збирала себе докупи, щоб допомагати дітям. Сама почала активно займатися спортом – так хоча б на дві години ти забуваєшся.
Анна Різатдінова каже, що спорт допомагає хоч на деякий час забутися. Фото: Instagram.com/anna_rizatdinova/
Надія Мейхер прагне відчувати життя по-справжньому
Надія Мейхер зізналася, що увесь час щось намагалася змінити у своєму житті. Війна дала їй шанс усвідомити себе.
- Скільки себе пам’ятаю, увесь час намагалася щось змінювати у житті… Іноді навіть ця внутрішня тенденція мене дратувала, - зізналась співачка своїм підписникам в Instagram. - Якось років 8 назад зрозуміла, що це моя природа - «я приречена». Мало того, прийняла себе саме такою. Але останнім часом, десь за 1,5 роки до війни відчула, що мені потрібні якісь серйозні зміни, як внутрішні, так і зовні. Це було нестерпне відчуття. Куди бігти? До кого? Що робити? Стільки усього було і в особистому, і в професійному, напевно, на декілька життів вистачить. А все одно щось не те!
З війною, як говорить Мейхер, багато чого кардинально змінилося і продовжує змінюватися.
- Стільки стресу, розпачу, «ні, цього не може бути», «господи, невже це не сон?!», болю, депресії, справжнього відчуття, що живеш і що жива. Бо якщо жива, то вже добре - саме так відповідаю на запитання «як справи?», - продовжує Надя. - Для багатьох будь-який дискомфорт стає трампліном до нових можливостей, які вже зачекались. Але ж, Господи, не такою ціною! І водночас чую внутрішній голос - «не шукай відповіді там, де її нема». Якщо жива, то нарешті почни відчувати життя по-справжньому, адже саме зараз є така можливість. Можливість і шанс усвідомити себе.
Надія Мейхер старається не шукати відповіді там, де її нема. Фото: Instagram.com/nadyameiher/
Алана Бадоєва надихають наші люди
Нині відомий режисер називає себе людиною, яка втратила 25 років свого професійного життя. Війна знецінила багато з того, що було дороге йому в минулому. Одначе режисер зізнається, що ніколи не підтримує образи та гнів як наслідок.
- У цьому немає сили. Образа руйнує зсередини. Дуже важливо жити не для помсти, а для життя, - розповідав Алан Бадоєв в інтерв’ю «КП в Україні». - У моменти відчаю, а такі трапляються зі мною з певною періодичністю, я згадую, що потрібний своїм друзям, своїм дітям, а тепер у мене з'явилося важливе завдання – фільм «Довга доба». Коли я дивлюсь відеоісторії, які нам надсилають, я і плачу, і сміюся, і точно стаю сильнішим. Коли бачиш, через що проходять українці й при цьому залишаються людьми, це надихає.
Бадоєв говорить, що тепер не загадує наперед, а живе відчуттям кожного нового дня.
- Потрібно усвідомлювати, що після війни нам необхідно буде зігріти та вилікувати наших людей, наших військових, - каже режисер. - Вони йшли хлопчиками з Тік-Током у кишені, а повернуться чоловіками, які побачили жах, як він є. Ми маємо не розчарувати їх! Про це треба думати вже зараз.
А ще - живе мріями знайти себе, відчути свою силу і відстояти любов у собі:
- Я боюся озлобитися, страшно втратити свої крила. Мрію закохатися та розпочати нове життя.
У моменти відчаю Алан Бадоєв згадує, що потрібний своїм друзям та дітям. Фото: Instagram.com/alanbadoev/
Сергію Бабкіну допомагає робота
Сергій Бабкін зізнавався, що просто божеволіє від люті через те, що роблять росіяни на нашій землі. За словами музиканта, його рятує робота.
- Будь-яка ненависть, негатив роз’їдає душу. Я рятуюсь роботою. Якщо це не концерти - допомога комусь, просто фізична робота. Можу траву покосити, - пояснював Бабкін у бесіді з нами. - Можу такою жорсткою йогою позайматися – аж так, що потім не відчуваєш тіла. Це потрібно, щоб не зійти з розуму. Рятують відгуки на твою працю. Вони дають можливість заспокоїтися, знати, що ти кожного дня робиш все, що від тебе залежить. Коли бачиш результат - це дає якісь сили. Але ж лють нікуди не зникає.
Сергію Бабкіну не зійти з розуму допомагають концерти та фізична робота. Фото: прес-служба артиста
Наталка Денисенко кожного дня вмовляє себе «бути»
У Наталки Денисенко, як і у всіх нас, теж бувають «емоційні гойдалки».
- Неважливо, де ви знаходитесь - за кордоном, вдома або під обстрілами, нас всіх гойдає від ейфорії і надії до розпачу і болей, бо так створена психіка. Кожного дня я прокидаюся і збираю себе як пазл.
Зараз відкриваю очі - я вдома, в своєму ліжку, все як раніше, але зовсім не як раніше… Кожного дня читаю новини щодо світових дискусій, дізнаюсь про ще більші втрати серед знайомих, сусідів, колег… Багато «цікавої» інформації мені розказує чоловік з «перших уст».
Іноді накриває. Кожного дня я вмовляю себе «бути». Я хочу бути разом з вами, я хочу допомагати разом з вами, я хочу жити разом з вами! Якщо ми «не будемо», то наш світ зупиниться! І нам треба максимально бути і жити в тих обставинах, де ми зараз знаходимось! Бо кожен із нас - на своєму місці! – пояснювала вона у розмовах з френдами в Instagram.
Як говорить Денисенко, жити треба по правді, по честі, по любові, з відкритим серцем, не шукати погане в тому, що оточує, а тягнутися до хорошого:
- Я не кажу, що ви не маєте права злитися чи ненавидіти, ми має право на різні емоції, але це не має ставати сенсом життя і переходити в звичку! Я і сама деякий час була наповнена найгіршими почуттями, але вчасно зрозуміла, що вони мене просто з’їдають і я гнию зсередини. Тому я пропрацьовувала це, зверталася до спеціалістів. Живіть з доброю душею, любов‘ю, насолодою та вдячністю!
Наталка Денисенко вважає, що жити треба з доброю душею, любов‘ю, насолодою та вдячністю. Тільки це рятує. Фото: Instagram.com/natalka_denisenko/
