Переможниця “Холостяка” Олександра Шульгіна: Пологи тривали 24 години, і мій коханий увесь час був поряд
Переможниця "Холостяка" Олександра Шульгіна звикає до нового статусу мами. У автора курсів особистісного розвитку та її коханого 3 червня народилася донька. Про те, як змінилося життя з появою дитини, чому називає свого обранця Суперменом і де пару застала війна, ми розпитали у Саші особисто.
- Олександро, наші вітання! Все пройшло так, як ви собі спланували?
- Дякую за привітання. Так, все пройшло саме так, як я планувала (посміхається).
– Це були партнерські пологи?
- Звісно. В Америці це навіть не обговорюється. Мій чоловік був поруч зі мною протягом усіх 24 годин, скільки й тривали самі пологи.
- Чи могли дозволити собі покапризувати?
– У мене вагітність проходила досить добре. Мій чоловік мені навіть казав: “Молодець, у тебе немає жодних примх”. Буквально на останньому місяці у мене почало трішки “зривати дах”, з'явилися якісь страхи, що може щось трапитися з моїм чоловіком. Мені було страшно його кудись відпускати аж до того, що коли він ввечері їхав додому, я дуже турбувалася і переживала. А так все було так само, як і до вагітності, ті ж смакові вподобання. Тільки спочатку не могла пити каву та їсти м'ясо, але потім усе нормалізувалося.
- Вашу вагітність вів зірковий лікар, який допомагав з'явитися на світ дітям Кьяре Ферраньї, Кім Кардаш'ян та Кайлі Дженнер. Чому відмовилися народжувати за страховкою, як це роблять більшість в Америці?
- Є американська страховка, і можна було народжувати у будь-якого лікаря, але ми з чоловіком надали перевагу народжувати у Таїс Аліабаді. Хотіли, щоб цей процес пройшов якнайкраще, тому заздалегідь підписали з нею контракт, вона вела всю вагітність і особисто приймала пологи. Оскільки Таїс - зірковий лікар понад 20 років і працює без страховки, до неї дуже складно потрапити. Ми самі потрапили до акушера-гінеколога через знайомих - і не пошкодували. Для нас було важливо, щоб все було надійно, добре та без будь-яких непередбачуваних подій.
- Ви писали, що у питанні, як назвати доньку, ваші думки з обранцем розділилася. На якому імені все ж таки зійшлися?
- Ім'я ми поки що не озвучуємо (посміхається). Насправді на початку нашого шляху я хотіла, щоб дочку назвали Еліс, Алісія, Аліса. А мій обранець хотів дати ім'я Аспен - як назва гірськолижного курорту в штаті Колорадо в Америці (посміхається). У результаті ми зійшлися на третьому імені, яке починається на літеру “А” і означає “посланець Бога”. Дуже гарне ім'я, яке носить відома та прекрасна жінка. Незабаром у соціальних мережах познайомлю з дочкою і скажу її ім'я.
Вагітність Олександри вела зіркова лікарка, яка допомагала з'явитися на світ дітям Кьяре Ферраньї, Кім Кардаш'ян та Кайлі Дженнер. Фото: instagram.com/alessandra_shulgina
"Коли шукала обранця - ходила на два-три побачення на день"
– Ваш чоловік не любить публічності. В Instagram ви його називаєте не інакше, як Супермен. Чому?
- Мій чоловік справді не публічний. Спочатку ми з ним домовилися про те, що я не буду афішувати наше особисте життя, викладати багато спільних фотографій, хоча все одно показую (посміхається). Я намагаюсь тримати слово. Він не хоче, щоб люди знали, де ми і що ми, але з огляду на те, що спочатку я була блогером і він знав, з ким почав зустрічатися, вирішили обрати таку собі золоту середину, коли я трохи його показую, але не озвучую ім'я. Чому Супермен? Тому що він має суперздібності.
- Як ви познайомилися?
- Ми познайомилися у квітні 2021 року після того, як я запустила челендж #ДругДушиНайдись. Я в Instagram показувала та розповідала, як шукаю свого майбутнього обранця. Що я для цього робила? Активно медитувала, підвищувала свою самооцінку, працювала над собою та зі своїми переконаннями, вивчала чоловічу психологію й почала ходити на побачення. Я знайомилася з чоловіками на сайтах знайомств, і у мене було по два-три побачення на день. Десь через місяць зовсім випадково ми познайомилися з майбутнім чоловіком на вечірці, і у нас зав'язалися стосунки. Практично з перших побачень мені стало зрозуміло, що це серйозно, і своєму супермену я одразу сказала, що наступного року народжу йому доньку (посміхається).
– У січні Супермен зробив вам пропозицію. Чи чекати на весілля?
- Звісно! Гарного і в Європі.
- Чим займається ваш коханий?
- Має свій бізнес.
- Сини коханого вже познайомилися з молодшою сестрою? Як відреагували?
- Так, у мого чоловіка є діти від попереднього шлюбу – хлопчики 12 та 14 років. Це чудові виховані хлопці, у нас прекрасні стосунки. Вони дуже чекали на сестру і дуже щасливі. Я рада, що моя донька матиме двох дорослих братів, які допомагатимуть їй, підтримуватимуть. Я завжди мріяла, щоб у мене був брат.
- Ви автор медитацій та мотиваційний оратор, ведете курси та вебінари для дівчат – як прийняти та полюбити себе. Чи збільшилася кількість звернень від українок під час війни? Якими історіями вони діляться з вами?
- Під час війни я активно проводила медитації по серцю. Це медитації, за які дівчина могла заплатити стільки грошей, скільки вважає за потрібне, - від 1 грн і вище. Це були медитації на грошовий баланс, здоров'я, мрії. Частину грошей, які отримала від продажу, я відправила до ЗСУ та до фонду Маші Єфросініної для допомоги українцям.
Також проводила ефіри на тему еміграції до Америки, Канади, Іспанії, Італії, Польщі, Португалії. Намагалася максимально допомагати тим, чим можу. Були різні звернення: поширити сторіс, звести з людьми, але переважно зверталися через ефіри з еміграції. Тому що завдяки цим ефірам багато хто дізнався, як правильно емігрувати, отримати статус тимчасового біженця в інших країнах. Потім мені люди в особисті повідомлення писали, дякували, що успішно поїхали і наразі намагаються будувати нове життя.
- Більшість українських блогерів зараз не мають тих прибутків, які були до війни. Ви свої соцмережі якось монетизуєте?
– Я ніколи не була блогером, який заробляє на рекламі. Завжди заробляла лише на своїх продуктах: на продажі медитацій, книги “Інструкція щасливої жінки. Я у себе одна. Шлях до себе коханої. Три кроки” та курсах, які я проводжу раз на три/шість місяців. Незважаючи на те що нині в Україні війна, і медитація, і книга, і курси мають попит, їх купують. Здебільшого, звичайно, ті, хто перебуває в Європі, – україномовні та російськомовні.
Ім'я майбутнього чоловіка Олександра не називає, але іноді показує його на знімках у соцмережах Фото: instagram.com/alessandra_shulgina
"Батьки залишилися у Києві"
– Американці ще у січні були впевнені, що Росія нападе на Україну. Чи ви чули про це до вторгнення? У вашому оточенні ці теми обговорювалися?
– У січні, будучи на п'ятому місяці вагітності, я прилетіла до Києва, бо дуже хотіла побачити свою родину, зняти гарні фотосесії, відеоролики. І вже тоді активно говорили в новинах, що Росія готує наступ на Україну. В Америці всі дивилися новини, і це обговорювали, тільки українські громадяни не могли повірити, що сусіди можуть напасти на нас. Ані я, ані моя сім'я, ані знайомі також у це не вірили.
Пам'ятаю, мені мій обранець зателефонував, підняв кіпіш і попросив повернутись додому. Я сказала, що це все фігня і нікуди не поїду. Але в 20-х числах почали активно вивозити з України американських дипломатів, і я прийняла рішення, що настав час летіти назад.
– Ранок 24 лютого. Як ви дізналися, що Росія напала на Україну? Які були ваші перші думки та дії?
- Я тоді перебувала у Мексиці, у Тулумі. Ми відзначали день народження мого чоловіка, поїхали величезною компанією. Це було 23 лютого. Про те, що відбувається, я дізналася з повідомлення друга американця, який просто написав, що небо закрите, почалася війна. Я одразу ж зателефонувала сестрі, яка ще спала, мамі й татові [в Україну]. Вони не розуміли, що відбувається, а я в Мексиці дізналася раніше, що Росія напала на Україну. Звісно, психологічно було дуже складно. Ми тільки-но приїхали відзначати день народження, всі гуляють, відпочивають, а я ці сім днів перебувала немов у тумані, плакала, постійно сиділа у телефоні, моніторила новини, боялася лягти спати, щоб не проспати якісь події. Прокидалася з телефоном та засинала з телефоном. Можна сказати, що не жила, а існувала.
- Чи є хтось із ваших рідних та друзів в Україні? Якими для них були ці три місяці?
- Мої батьки перебувають у Києві, вони нікуди не виїжджали. Сестра тимчасово в Європі, а її чоловік та мої близькі подруги - в Україні. Ці три місяці були дуже складними психологічно, я намагаюся підтримувати з ними зв'язок, надаю їм допомогу, яку можу надати, зокрема моральну та фінансову.
- У вас є родичі та друзі в Росії? Підтримуєте спілкування?
- У моєму оточенні немає тих, хто за війну. Усі розуміють, що відбувається, і співчувають українцям. Усі мої друзі та знайомі з Росії покинули країну. Хтось поїхав у Дубаї, хтось до Америки. Моя близька подруга разом із чоловіком полетіла до Таїланду, будучи на восьмому місяці вагітності, щоб там народити дитину. Вони не хочуть і не можуть бути у країні, яка таке творить. Звісно, з цими людьми ми підтримуємо спілкування. Також є знайомі в Росії, які не можуть через ті чи інші обставинами виїхати, але виступають проти політики своєї країни.
- Як на ваші пости та сторіс про війну реагували підписники з Росії?
– За увесь час війни від мене відписалося близько 8 тисяч людей. Це ті люди, які підтримували "військову спецоперацію", як вони це називають. І я блокувала. У перший місяць дуже активно виставляла все, що відбувається в Україні, проводила ефіри, де називала все своїми іменами: “Росія напала на Україну”. Було багато ботів на сторінці - не росіяни, не білоруси, а саме ті, хто з Л/ДНР. "А де ви були вісім років?", "Так вам і треба" - дуже багато писали подібної гидоти. А ось із Москви та інших російських міст писали та питали, як і куди відправити гроші, як допомогти. Але я звикла до критики ще з часів "Холостяка", тому цілком нормально на це реагувала (посміхається). Десь я навіть розумію, що люди зомбовані 20 років і їм просто важко наразі усвідомити, що насправді відбувається. Але я вірю, що все ж таки очі цих людей відкриються, розум очиститься і вони зрозуміють, у якій країні і з яким керівництвом живуть.
- Чи багато у Лос-Анджелесі українських емігрантів? Як Америка приймає українців?
- У Лос-Анджелесі багато українських емігрантів. Їм співчують і всіляко намагаються допомогти. Наші друзі організовують багато благодійних подій на допомогу українцям, зірки збирають гроші. Один наш знайомий, дуже багатий чоловік, ще на початку війни організував приватний літак і полетів до України, де орендував готель на 400 номерів і вивозив жінок та дітей, допомагаючи їм. Багато хто приймає у себе людей, виступаючи спонсорами за програмою UFU (державна програма для отримання дозволу на в'їзд українцям до США. – Авт.). Тут можна побачити велику кількість прапорів України на будинках, де живуть люди різних національностей. Таким чином вони показують свою підтримку нашому народу. Також люди виходили на вулиці, оганізовували акції та проводили мітинги, я сама їх дуже часто відвідувала.
- Емігранти з РФ нині скаржаться на русофобію, мовляв, їх скрізь цькують. Дістається і українцям, які розмовляють російською. Стикалися ви з подібним до ЛА чи це міф?
- Ні з чим подібним я не стикалася. Мені пощастило, що всі мої подруги - українки. Хоча нічого не маю проти тих росіян, які підтримують Україну. Я проти тих, хто за війну і не розуміє, що відбувається. Щодо мови були деякі нападки з боку підписників, але вважаю, що вибір мови - це суто індивідуальне питання. Це мій вибір. Я володію українською мовою, і коли прийму рішення перейти на неї, то зроблю це зі своїх власних намірів, бажань, а не тому, що мене хтось змусив.
Під час вагітності Шульгіна відвідувала мітинги на підтримку України у США Фото: instagram.com/alessandra_shulgina
Питання руба
Найжахливіший хейт я пережила після “Холостяка”
- Бачив, що вас у соцмережах засуджували за продаж медитацій, які допомагають боротися зі стресом у цей непростий час. Мовляв, заробляєте гроші, коли інші віддають останнє на допомогу ЗСУ. Як ви справлялися з хейтом, будучи вагітною? І що відповідаєте?
- Не можу сказати, що у мене багато хейту, але він справді з'явився з війною. Якоїсь миті мій організм перестав реагувати на це: перестала плакати, виявляти зайві емоції, включився інстинкт самозбереження. Заради дитини я намагалася менше дивитися та слухати новини, бо розуміла, що це може позначитися на маленькій. Благо дитина народилася здорова, спокійна незважаючи на увесь той стрес, який довелося пережити.
Найбільший хейт у своєму житті я пережила ще 11 років тому. Отримувала пачками жахливі образливі повідомлення після “Холостяка” про те, яка я погана, страшна тощо. Наразі мені настільки легко все це проходити. По-перше, знаю, хто я: я загартована, і мені вже не 20 років. Та й з погляду психології розумію, чому люди хейтять. Хтось заздрить і хоче жити так само, тому ділиться тим, що у них усередині. І все, що вони про мене говорять, це не про мене, а про них самих. Розуміючи це, зовсім не ображаюся і можу цих людей лише пожаліти.
