Тисячі тат зараз на фронті захищають Україну від російських окупантів. У День батька ми поцікавилися у зірок, чого навчили їхні батьки і якими батьківськими прийомами вони користуються, виховуючи спадкоємців.
Батько співачки Злати Огнєвич Леонід Григорович все життя пропрацював військовим хірургом. Наразі він перебуває на передовій у Харкові, де лікує поранених та оперує під обстрілами військових.
- Мій тато дуже мудра людина, яка багато чого навчила мене. З дитинства батько казав мені, що найголовніше – завжди залишатися людиною. У будь-яких обставинах, особливо у найскладніші часи. Адже саме тоді людина проявляється найбільше. Бути відкритою, доброю, щирою, мудрою та обов'язково допомагати іншим – те, що вклав у мене мій тато. Ще тато казав, що краса дуже швидкоплинна. Те, що завжди з нами, – наш розум. "Тому, доню, берись за книги", - чула я від тата (усміхається). До речі, читати обожнюю з самого дитинства. Не уявляю без книг свого життя.
Суддя проекту "МастерШеф" Ектор Хіменес-Браво зізнається, що за все життя не отримав від батька підтримки, але кілька уроків від нього все ж таки засвоїв:
- Так склалося, що найважливіший урок для мене від батька - як не слід поводитися з жінками: зі своєю коханою, з жінками у своїй сім'ї. Він дав мені антиурок, як слід поважати, як любити, як цінувати все, що робить жінка для тебе. Розуміти, наскільки важко тягнути сім'ю на собі, брати всю відповідальність і водночас бути хранителькою сімейного вогнища, опорою для чоловіка та дітей. Він завжди показував своїми діями, що сім'я – не його пріоритет. З того часу сім'я для мене завжди на першому місці, це найважливіше, що є в житті, – поділився шеф-кухар.
Проте, ресторатор із теплотою згадує дні, коли він разом із батьком готував їжу на багатті.
- Мої теплі спогади про батька пов'язані з їжею. Тато дуже любив готувати. Його блюда відрізнялися від маминих. Він любив робити це на вулиці, на відкритому багатті. Були чудові моменти, коли ми їздили на вихідні до річки і там готували санкочо – суп із яловичиною, картоплею, овочами. Ми варили його на відкритому багатті, в казані. Я дякую батькові за те, що він не надав мені жодної підтримки. Нуль підтримки за моє життя. Завдяки цьому я став сильною людиною, став тим, ким я є, – каже Ектор.
- Тато завжди казав мені: "Роби що хочеш, у тебе є своя голова на плечах і тобі відповідати за свої вчинки", - розповідає Татаринцева. - Я вдячна йому за цю свободу у вчинках. По життю це допомагало мені просуватися вперед і не боятися робити помилок. Він підтримував мене у всьому: у виборі стати танцівницею, у виборі зробити першу тату. Навіть особисто повів мене до свого друга-майстра. Мій найкращий дитячий спогад із татом – це один із Нових років, коли були тільки я, тато та мама. Тато тоді накупив багато різних фруктів та ананас, який я любила. Цього ж Нового року він дозволив мені завести собаку, хоча раніше був проти тварин і не дозволяв мені нікого навіть з вулиці приносити додому. У мене класний і дуже позитивний тато. Хоча він зараз уже на пенсії, але ніколи не сидить на місці та завжди знайде, чим зайнятися. У цьому я!
- Найважливіших уроків від тата я дав кілька: сімейні цінності та традиції дуже важливі, потрібно поважати і розвивати мову та культуру своєї країни, завжди бути оптимістом і підтримувати інших, - розповідає шеф-кухар. - Найкращих дитячих спогадів теж багато! Це сімейні подорожі на море та вилазки разом у ліс. Пишаюся, що він у мене такий і що завжди нам своїм дітям дуже допомагає! Дякую татові, що він мене виховав таким, яким я є. Що у нашої родини дуже дружні стосунки! Обійміть своїх тат, зателефонуйте їм – вони завжди захищатимуть нас – своїх дітей! – зазначив ресторатор Володимир Ярославський.
- У мене дуже багато красивих та світлих спогадів, пов'язаних із татом. Як ми крокували з ним у дитячий садок і довгими дорогами він мене всьому вчив. Як їздили у походи з наметами. Як він заплітав мені коси, створював власноруч новорічні костюми. Тато викладав у мене в школі предмет з біології, а я якось легковажно поставилася до навчання. Якось він поставив мені "трійку" зі словами: "Ти заробила стільки, на скільки ти знаєш". Було настільки незручно перед ним, що я завзято взялася за предмет та довела, що знаю його на "відмінно", - поділилася з "КП в Україні" Марина Боржемська.
За словами фітнес-тренера, саме батько став для неї прикладом почати допомагати людям.
- Папа навчив мене благодійності. Багато років він працював у благодійному єврейському центрі, віддаючи повністю без користі все себе та все, що він може. Колись мені батько сказав: «Благодійність любить тишу. Якщо ти готова щиро поділитися тим, що маєш і можеш – роби це, але ніколи не чекай, що хтось тобі має за це віддячити. Ти це робиш на поклик власного серця», - розповіла спортсменка.
Григорій Решетник разом із дружиною Крістіною виховує трьох синів: Івана, Діму та Олександра. Телеведучий зізнається, що намагається бути для синів прикладом, яким був його батько Іван. Батьківські "фішки" він також застосовує у вихованні своїх дітей.
- Від батька я виніс багато життєвих уроків. Один із них: ніколи не опускати руки. Як би складно не було, завжди необхідно знаходити у собі сили піднятися, зібратися та рухатися далі. Внутрішній стрижень повинен залишатися непохитним. Також тато на своєму прикладі навчив мене цінувати сім'ю, шанобливо ставитись до дружини та дітей. Саме це батьки демонструють уже 40 щасливих років у шлюбі. Я ріс у атмосфері кохання. Пишаюся тим, що в мене такі люблячі батьки і дуже мудрий батько, - розповів шоумен. - Коли мені було років 5, ми з татом ходили за морозивом та молочними коктейлями. Батько знав, як я їх любив, тому купував відразу кілька. То був наш з ним маленький секрет. Найголовніша умова – щоб про це не знала мати (сміється). І хоча мама, мабуть, здогадувалася, мені подобалося, що у нас із татом були такі маленькі вмовляння та чоловіча солідарність. До речі, таку практику зараз маю із моїми хлопцями. Іноді Крістінка може сварити мене за це, тоді в хід йде чоловіча імпровізація (посміхається). Але як важко утриматись перед усмішкою дітей.
Ведучий "Єдиного марафону" та програми "Факти" на ICTV Петро Дем'янчук зізнається, що з початку війни в Україні намагається не зациклюватися на проблемах та не сваритися через дрібниці з рідними. Заради сина Андрія, який хотів навчитися кататися на роликах та ковзанах, журналіст освоїв нові вміння, а також згадав, як керувати велосипедом. Так звик, що два місяці тому змінив авто на двоколісний транспорт.
- Щоб зберегти спокій у сім'ї, ми намагаємося не сваритися і, якщо десь закипає, вчасно чи навіть завчасно зупинитися. Також намагаємося не сумувати та не зациклюватися на проблемах чи конфліктах. Ну, наприклад, сісти на велосипеди і на пів дня в дорогу кудись. До речі, один із останніх подарунків для сина був саме велосипед. А наступний буде суперкомп'ютер для програмування, анімації, монтажу і т.д. Він знає який, а я не знаю, - поділився з "КП в Україні" журналіст.
Актор та художній керівник “Дизель Шоу” Єгор Крутоголов із дружиною виховує двох синів - 12-річного Лева та 2-річного Максима. Як зізнається гуморист, він дозволяє собі бути різним татом залежно від обставин, у тому числі під час війни.
- Найскладніше в батьківстві під час війни - зберігати спокій і вдавати, що нічого страшного не відбувається. Не смикатися і не смикатися під час бомбардувань або вибухів, щоб дитина не боялася. Важко підтримувати добрий настрій, оптимізм. Тобто вдавати, що все ок, коли самому самому страшно. Але ми намагаємось. Наприклад, нещодавно я свого старшого сина та його однокласників повів у кіно на хлопчачий фільм із Томом Крузом. З молодшим Максом я теж витрачаю час – гуляю, граю. Я багато чого йому дозволяю. Наприклад, хоче залізти до фонтану – я допоможу йому це зробити, якщо це безпечно. Щоправда, потім інші діти на майданчику плачуть і просять своїх батьків дозволити їм те саме (сміється). Але, якщо потрібно, я можу перетворитися і на суворого тата. Порядок має бути завжди навіть у супергероїв.
Єгору Крутоголову 41 рік. З 2006 року артист одружений із коханою на ім'я Катериною.