Де б вона не з’являлася, на неї завжди цікаво дивитися – чи то у комедійному серіалі «Танька і Володька», чи то у «Лізі Сміху», чи то у «Жіночому Кварталі». Нині ж Тетяна Песик – Параска російських окупантів. Акторка знімається у гумористичних відео для передачі «Байрактар News».
Ми поговорили з Тетяною Песик про образ баби Параски, теперішнє життя та мрії.
- Таню, а ви згадуєте те, наше щасливе життя до війни?
- Кожного дня я прокидаюсь із думкою, які ми були щасливі, як мріяли, жили. Стільки планів було – нові проєкти, зйомки нового сезону «Жіночого Кварталу»… Я була в очікуванні цього. Згадую, як їздили з концертами у ті міста, в яких зараз живе страшенний біль: Маріуполь, Авдіївка, Сєвєродонецьк... Дуже хочеться нормального життя. Настільки переосмислила сенс усього… Якби нам показав хтось ще на початку незалежності нашої країни ці жахливі кадри сьогодення, що ось так може бути, всі б цінували те, що мали, з більшою силою.
- Ви ж були тоді щасливою?
- Я тепер розумію, якою була щасливою. Хоча в той момент будь-яка дрібниця здавалася проблемою. Основне завдання зараз – мати що їсти і пити, заправити бензин і всім, чим можна, допомагати нашій армії .
Мрія в мене одна – Перемога. Це зараз мрія всієї України, ти ні про що не можеш інше думати, коли в твоїй країні війна. Інші мрії з’являться вже тільки після Перемоги. Звичайно, хочеться повернутися до того життя, яке було, але так вже не буде ніколи – треба адаптуватися до нового ритму. Мрія після Перемоги – жити у вільній процвітаючій країні.
На репетиціях «Жіночого Кварталу» з художнім керівником Олександром Пікаловим ще до війни. Фото: Instagram.com/tanet_vip/
- Що чи хто сьогодні допомагає вам не втрачати надію на наше щасливе життя, яке неодмінно буде?
- Віра в президента. Володимир Олександрович – краще, що могло статися із нашою країною. Я дуже пишаюся ним, як і вся країна, що саме він наш президент зараз. Гордість, що він з нами, з усіма українцями. Як він потужно доносить до всього світу біль нашого народу.
Віра в ЗСУ. Хлопці і дівчата - це наші супергерої. Завдяки їм сплю у своєму ліжку в піжамі. Мені нема на що жалітися, боляче за людей, які втратили свої домівки, за людські життя, катування та гвалтування.
- Буває ж, що не витримуєте, і накриває?
- Від перших днів війни я в стресі і депресії, зізнаюся вам чесно. Я стараюсь з нею боротися. День на день не схожий. Тішити можуть тільки хороші новини з фронту, цифри втрат ворога, якісь смішні історії, меми в соціальних мережах. У нас, українців, дуже сильний бойовий дух і чудове почуття гумору. Гумор та добрі позитивні фільми мене лікують. Ну, і ще сонечко зранку.
- Ваша баба Параска, як на мене, це ще одне з таких знамень, що щасливе життя буде за нами. Як вона «народилася»?
- Всі знають, що це реальна жіночка, яка годувала окупантів отруйними пиріжками. Автори Студії «Квартал 95» запропонували втілити мені такий образ. Я знайшла вдома весь необхідний одяг і придумала собі, що баба Параска має виглядати саме так.
- А хто пише тексти бабі Парасці? Це дуже класно. Дуже якісний гумор.
- Це все автори Студії «Квартал 95». Вони придумують цей смішний текст, скидають його мені, а я вже на зйомках адаптую його під себе. Інколи можемо щось придумати на самій зйомці, і тоді ці жарти залишаються у випуску «Байрактар News».
- У відгуках пишуть, що гумор лікує. І, як кажуть ваші колеги з «Кварталу», «сміємось – отже не здаємось». Вас гумор лікує?
- Наразі у нас вже інший етап, ми кажемо: «Сміємося – отже перемагаємо». Гумор дійсно додає сил переживати ці важкі часи для нашої країни, але ж ви розумієте, що не у всіх є почуття гумору. Тому потрібно бути дуже обережним, щоб нікого не образити.
Я без гумору була б дуже сумною людиною. В житті, поза сценою, я дуже серйозна. Та, на щастя, у мене дуже класне почуття гумору.
- До речі, ще про гумор. У вас в Інстаграмі є фото, де ви з відром бараболі, і - підпис: «Міняю відро бараболь на Медведчука». Саджали город? Чи справді міняли на Медведчука? Нащо він вам здався?
- Війна показала, що ми всі рівні, коли біда прийшла у твій дім. Так, я садила бараболю цього року. Я не соромлюся цього. А щодо підпису під фото, то в мене там ще такий вигляд досить кумедний, хотіла трішки підняти людям настрій. Погодьтеся, він би гарно пішов в землю замість міндобрива.
Коментарі людей були дуже смішні: «Та він зіпсований, земля його не прийме», «відро за нього – то забагато, дві-три картоплини достатньо». Якби СБУ віддала його в руки людям, не знаю, що б з ним зробили… Тому тут якраз було доречне місце гумору.
- Що особисто ви усвідомили за ці дні війни? Що стало головним тепер?
- Як ніколи ціную все, що мала до війни. Розумієш, що найважливіше – це мирне життя в країні та щоб усі буди здорові. Мені немає на що жалітися – я вдома, мої близькі, друзі, знайомі в безпеці. Але я не можу так сказати про інших людей, про їхні домівки та сім’ї.
Головне те, що вся країна об’єдналась і немає байдужих. Українці допомагають один одному. Ця війна змусила переосмислити те, що насправді має сенс у нашому житті, та відкинути неважливі речі.
- Ви збираєте кошти на необхідне для наших хлопців. Ми всі знаємо, що благодійність – це пошепки, бо від щирого серця. Але все ж таки хочу запитати – як ви допомагаєте зі своєю аудиторією та колегами?
- Благодійність – це дуже гострий момент. Якщо ти не показуєш, що робиш, - значить, не допомагаєш. А якщо показуєш, то піаришся…
Я дуже вдячна всім, хто допомагає зараз нашій країні. Допомога відбувається завдяки небайдужим українцям, які готові віддати інколи навіть останнє. Так, ми разом з командою VIP-Тернопіль теж допомагаємо.
Завдяки нашій аудиторії в різних соціальних мережах нам вдалося назбирати і передати хлопцям на передову близько 200 бронежилетів, каски, дрони, тепловізори, одяг, дві карети швидкої допомоги. Ну і 18 автомобілів. Дуже вдячна кожному, без вас це було б неможливо.
На зйомках серіалу «Танька і Володька» з Тарасом Стадницьким. Тепер вони з Тарасом та іншими учасниками команди VIP-Тернопіль збирають все необхідне для наших ЗСУ. Фото: Instagram.com/tanet_vip/
- Ви писали, що бракує слів, щоб сказати всі слова вдячності нашим ЗСУ. А що ви їм кажете при зустрічах?
- Насправді хочеться їм говорити слова вдячності постійно. Це і є найкраща підтримка для них. А також допомога, щоб забезпечити їх необхідним, – так вони відчувають, що про них не забувають та постійно думають. Свій ефект також мають дитячі малюнки та листи, від яких мурашки по шкірі. Яким би міцним ти чоловіком не був, все одно сльозу пустиш.
- У баби Параски рецепт нашої Перемоги над окупантами - пиріжки із сюрпризом. А який рецепт Перемоги над окупантами у Тетяни Песик?
- Віра в ЗСУ, віра в Бога, молитва, віра в Україну. Добро завжди перемагає зло.
І щоб швидше цей день Перемоги настав, потрібно кожного ранку прокидатися з вдячністю до тих хлопців і дівчат, які роблять все, щоб ми з вами бачили новий день.
- Яким буде наш День Перемоги? Що ви робитимете у цей день?
- Думаю, що країна буде безбожно пити, навіть ті, хто ніколи не пили. І, напевно, навіть не один день, а пару днів. Я буду плакати та кричати від щастя, дякувати всім нашим захисникам, цілувати та обіймати. І дуже хочу, щоб цей день настав якомога швидше.
Таня зізнається, що в наш День Перемоги буде плакати та кричати від щастя. Фото: Instagram.com/tanet_vip/