Кілька тижнів тому соліст ТНМК Олег «Фагот» Михайлюта показав, як вчить 11-річного сина Микиту поводитися зі зброєю.
«Відтепер дозвілля з нащадками набуло інших сенсів. На жаль… Але саме так ми побудуємо те, що маємо побудувати!» - підписав він світлини з сином.
На жаль, сьогодні батьки змушені пояснювати дітям, чому на нас напала росія, чому нас нещадно обстрілюють, бігти з ними у бомбосховища… Звичайні дитячі розваги перестали бути дитячими.
1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, зіркові батьки розповідають історії про своїх дітей - як вони переживають війну.
Єгор Крутоголов з родиною вирішили залишатися удома. Хоча й зізнається: страшно було, і страшно ще й досі, адже ніхто не знає, як все може повернутися в будь-який момент.
- Зі сльозами на очах ми вже прощалися з нашим будинком, бо були дуже близько до межі, до якої підійшли війська. Я завдячую, по-перше, Богу за те, що ми ще живі. По-друге, ЗСУ. По-третє, річці Ірпінь, яка розлилася й не дала їм дійти до нас, - розповідав в інтерв’ю «КП» актор та художній керівник «Дизель Студіо».
У Єгора – двоє синів: 12-річний Лев та 2-річний Максим.
- Старшому, Левові, 12 років, і його це шокувало. Він був дуже напружений, підключився до багатьох телеграм-каналів, почав ставити запитання, яких до цього моменту не задавав - про путіна, росію, геополітику. Я провів йому декілька лекцій, - говорить Єгор Крутоголов. - Спочатку він нам розповідав новини, де що прилетіло, а потім я відправив його до комп’ютерних ігор - у нього є ігровий руль, до цього додали Xbox, Sony PlayStation. Облаштували все в підвалі. І він пірнув у цей процес, почав потроху відходити. І хай тепер скажуть батьки, що комп’ютерні ігри - це щось погане! Зараз це було дуже в тему.
Менший Максим ще мало що розуміє. За словами Крутоголова, вони довго сиділи або в будинку, або в підвалі, а потім все ж таки вирішили сходити на дитячий майданчик. Заспокоював сина грайливими назвами.
- І от катаємося з малим на гойдалках, а воно літає, вилітає, запускає… І ми з ним придумували жартівливі назви, - продовжує Єгор. - Тільки-но щось лусне, кажу йому: «О, це дудука». Малому 2,5 роки. Летить літак, він питає: «Що це, літак?» Кажу, що ні, це ж шишика полетіла. І так у нас були бобося, дудуся, дудука, шишика.
Поки ведучий Нового каналу волонтерить і збирає мільйони гривень на підтримку української армії, його 4-річна донька Соломія позбавляється звичок, пов’язаних з усім російським.
- Моїй доньці цьогоріч виповниться п’ять. У неї така цікава натура. Вона й раніше мала шалену мовну стійкість. Якщо малий (син Сергія – Дмитро. - Авт.) може переходити з іншими дітьми на російську, то якісь дівчатка, з якими грається Соломійка, швидше перейдуть на українську, ніж вона на російську. Ми довго не бачилися, і тут я приїхав, а вона дивиться мультик на планшеті. Знаю, що раніше вона дивилась його російською. А тепер - українською, - розповів Притула в інтерв’ю Оксані Гутцайт у проєкті «Україна на зв’язку». - Я поставив на паузу, ми почали розмовляти, кажу: «Ти взагалі розумієш, що відбувається в країні?» А вона мені: «Так, на нас напала росія, росіяни - наші вороги, і вони роблять біду».
Така реакція, на думку Сергія, свідчить про те, що його виховання спрямоване в правильне русло.
- Якщо дитина вже в чотири роки розуміє такі речі, усвідомлює і починає правильно фільтрувати контент, значить, ми з дружиною правильно виховуємо дітей, - додав телеведучий.
Життя Марини Боржемської, як і кожного українця, зупинилося 24 лютого. Два тижні їй взагалі нічого не хотілося робити. Зізнається, що з цього стану її витягнули діти.
З 12-річним Робертом та 9-річною Олівією Марина розмовляє про війну:
- Я маю їм розповідати про все. Вони ж все чують і бачать, вони ж не маленькі. Звісно, потрібно давати інформацію дозовано. Хочеться їх уберегти від сумних подій, але вони відкривають інтернет і все бачать.
Намагаюся займати їх школою, у них онлайн-заняття, є багато додаткових занять, і вони постійно заняті. Але все одно ми з ними сідаємо і говоримо про війну, про наслідки, про те, що вона несе, забирає.
Ми говоримо про дітей, яким наразі дуже погано, вони мають це розуміти. Наприклад, що краще гроші витратити на армію і допомогу тим людям, у яких немає змоги зараз з’їсти навіть шматок хліба, аніж купити собі нову іграшку чи чохол на телефон. І вони розуміють, що є такі речі, повз які пройти просто не можна.
Тому спілкуємося, говоримо, вони переживають і постійно запитують: «А чи до нас не прийдуть? А чи нам нічого поганого не зроблять?». Я заспокоюю, що я з ними, вони в безпеці, що зроблю все, щоб їх захистити. Ми дуже багато обіймаємося під час цих розмов, дуже багато кажемо одне одному приємних слів, це зараз дуже важливо, це не дає нам стати зовсім холодними і жорсткими.
Ведучий каналу ICTV Вадим Карп’як, який нині працює над телемарафоном «Єдині новини», говорить, що його діти були готовими до того, що росія піде війною на Україну.
- Річ у тім, що ми і до початку масштабного вторгнення говорили про війну (Оресту - 8 років, Марті – 9, Марку – 13. – Авт.). Я все ж таки ведучий «Свободи слова», і мої діти більш-менш добре орієнтуються у політичному житті країни, - розповідав він нам в інтерв’ю. - Вони знають імена політиків, як вони виглядають, хто що відстоює… Знають, що в Україні війна з 2014 року. І, до речі, це їхній постійний страх. І до 24 лютого у них був страх, що росія буде нападати. Бо ми їм розказували і про Крим, і про Донецьку, Луганську області. Тому для дітей це не стало шоком. Вони були готові до того, що це можливо. Тим більше, останні кілька днів перед війною я взагалі кожен день виходив в ефір зі «Свободою слова». І нервозність в повітрі висіла. Тому ми з ними говоримо, ми їм пояснюємо все це, і вони як громадяни сприймають.
Ведуча каналу 1+1 Наталія Мосейчук у розмові з нами зізналася, що у неї навіть думки не було поїхати з країни. Її молодший син, 10-річний Матвій, деякий час був в евакуації разом з бабусею, але потім повернувся додому.
- Матвій з’їздив на два тижні в іншу країну з бабусею. За два тижні Матвій сказав: «Заберіть мене, я буду з вами спускатися в бомбосховище, буду сидіти, буду швиденько вдягатися навіть вночі, так, як ти, мамо, просиш, але тільки заберіть мене». І ми забрали свою дитину, він з нами, - розповідає Наталія Мосейчук. - Так що його не було в країні рівно два тижні. До цього ми ніколи дитину від себе не відривали. Він не був так часто з бабусею. У нас бабуся завжди була як свято. А коли він відірвався від нас, ми почули, що йому геть кепсько. І психологічно це важливо для нього - бути з нами. Тож попри все ми його забрали наразі. Він дуже сильно переживає все. Малює - нещодавно Зеленського намалював. Робить це у своєрідній формі. Навіть путлера. Воєнне покоління дітей.
Телеведуча каже, що дуже важко було на початку, тому що треба було триматися і показувати, що все добре:
- Дитині сказала: «Синочку, ти ж так хотів кудись помандрувати, от у нас є нагода помандрувати». Ми виїжджали на кілька тижнів в інший регіон, бо живемо якраз поряд з Бучею та Ірпенем. Треба було бути дуже сильною і фактично жити двома обличчями. Одне - перед дитиною, а друге – коли вже виключається світло і тобі хочеться аж в зуби щось взяти, щоб не скришилися від стискання. Тяжко було - не те слово! Звичайно, страшно за дитину, бігали у бомбосховище.
Олександр Педан зараз із сім’єю перебуває у Хмельницькому – дружиною Інною, 5-річним сином Маріком та 17-річною донькою Лєрою.
– Зараз діти потребують найбільше нашої уваги. А ще дуже чітко відчувають ситуацію, – каже ведучий Нового каналу. – З перших днів ми говоримо з Маріком і пояснюємо все, як є. Він ставить запитання: «Чому росіяни нападають на Україну?» А я не маю відповіді. Не можу йому пояснити, бо ніхто не може це пояснити. Просто кажу, що з якоїсь причини вони нас незлюбили й бомблять. У нас була ситуація, коли він на планшеті дивився ігри. І натрапив на таку, де герой сідає в танк і переїжджає машину. Марік одразу: «Тато, це так роблять росіяни?» Діти все розуміють.
Лєрі ще складніше було сприйняти ситуацію. Я скажу, що навіть гірше, ніж Маріку. Зізнаюся, траплялися моменти, коли донька просто лежала і плакала. Вона довше відходила. Зараз активно займається вибором університету. Її завдання – зрозуміти, куди вона хоче вступати. Я вважаю, дітей треба побільше завантажувати справами, займати активностями, щоб вони відволікалися.
Телеведучий порадив налаштовувати дітей на світле майбутнє. І - відповідати малим по-дорослому і чітко все пояснювати. Але потрібно бути максимально обережним у словах.
– 24 лютого ми розбудили Маріка і сказали: «У нас пригода! Їдемо до бабусі». Малий був заряджений, – розповів Педан в YouTube-проекті Нового каналу «Предметка». – А потім 18 годин шляху з Києва до Хмельницького… Згодом, коли ми їхали розбитою дорогою, Марік запитав: «Тату, а це нас бомблять?» Мені стало справді страшно. Дитина, з якою ми не говорили про війну, запитала, чи нас бомбили…
Олександр зізнається, що спочатку з Маріком було важко. Він недосипав, був надто емоційним, нервувався. Але згодом у бомбосховищі знайшов собі друга. Хлопчик приходив у гості до сім’ї Педана, спілкувався і грався з Маріком.
– Зараз у сина проскакують різні фразочки, – каже телеведучий. – Наприклад, ми їдемо десь, а в нього в руках невеличкий ліхтарик. Я кажу: «Марік, ти ж знаєш, що ним не можна світити в очі. Це дуже небезпечно». А він мені: «А рашанцям можна?» У нього періодично проглядається посил, що це погані люди. Зупиняю його й пояснюю, що мирних ми не б’ємо, вбиваємо тільки тих, хто на нас нападає. Я абсолютно відвертий з ним. Кажу, що в нас зараз йде війна.