Продюсер Яна Прядко: «Євробачення» не проведеш у полі чи на березі моря
Яна Прядко з 2001 року працює менеджером та концертним директором у команді Руслани, яка перемогла на «Євробаченні» у 2004 році. Була членом міжнародного журі на «Євробаченні-2017». Та й за конкурсом стежить рік у рік та працює з артистами «Євробачення» з інших країн.
Ми поговорили з нею про систему голосування журі, оцінки якого обурили багатьох не на жарт, та майбутнє «Євробачення».
- Яно, на твій погляд, чи маємо шанс провести «Євробачення» в Україні?
- Зараз у соцмережах багато людей розмірковують, що «Євробачення» треба провести на «Азовсталі» чи в Криму… Це всі емоційні ідеї, з точки зору українців. Але «Євробачення» має правила та технічні вимоги.
Хтось пише, що давайте мало не Open Air зробимо. Ніколи «Євробачення» не проводилося Open Air, тому що є концепція – має бути концертна зала, виступи не повинні залежати від погодних умов, це телетрансляція, телезйомка, це ціла інфраструктура та логістика для всіх делегацій країн-учасників та журналістів. Є певні технічні вимоги, які є константою. Не можна «Євробачення» плутати з якимось фестивалем, його не можна провести у полі чи на березі моря. Тож не треба розводити якусь демагогію. Насамперед, це майданчик та інфраструктура.
У будь-якому разі, хто б що не вигадував і не фантазував у соцмережах, правила проведення та технічні вимоги будуть. Це умови, яких дотримуються всі країни. Хоча часто у нас виникає «країна експертів» у Фейсбуці та інших мережах. У якій галузі не візьми, всі в усьому розуміються – у військовій тактиці, в медицині… Тепер у нас всі експерти з проведення «Євробачення».
Безперечно, пісенний конкурс приковує увагу до країни-переможця фактично на весь рік. І це той момент, коли ним потрібно максимально скористатися на благо країни.
На мій погляд, «Євробачення» потрібне нашій країні, і потрібно докласти всіх зусиль, щоб конкурс провести у нас. Але при цьому все одно має бути здоровий глузд - це стосується і питань безпеки, і виконання всіх технічних моментів, і побутових у тому числі. Проведення конкурсу – це великий бюджет. І якщо сміливо уявити, можливо, українські меценати та великі бізнесмени, вихідці з України, будуть готові повністю або частково профінансувати конкурс. Так ми зможемо ще більше розкрити для міжнародної аудиторії всі наші переживання та водночас усю нашу культуру та історію!
- Питання безпеки – найголовніше в цей момент, адже ракети летять куди завгодно.
- Був прецедент, коли 2020-го конкурс перенесли на рік через пандемію. В Україні війна і, звичайно, ми всі хочемо миру якнайшвидше. Як правильно це вирішити – треба обговорювати на міжнародному рівні. Знайти якісь компроміси завжди можна.
Kalush Orchestra стали ще одним сильним рупором України на весь світ. І нам важливо провести «Євробачення»!
- Щодо голосування членів нашого журі, яке дало Польщі та Литві 0 балів… Ми завжди критикували «Євробачення» за систему сусідського голосування та говорили, що треба обирати номер, артиста, а не сусідство. Наразі зворотна реакція, мовляв, чому ми образили Польщу та Литву, які нам допомагають та підтримують. Як бути? Як голосувати правильно?
- У мене теж є питання щодо того, які результати голосування українського журі. Я 2017-го була у складі міжнародного журі та знаю, що є абсолютно чіткі критерії оцінки – це оригінальність пісні та самої композиції, якість виступу, загальне враження від номера. І практично вокальні дані в цьому конкурсі не є першорядними.
У наш рік не було скандалів чи питань про оцінки журі, але й усі члени журі добре знали та розбиралися у правилах та концепції «Євробачення».
Якщо, базуючись на тих самих критеріях, проаналізувати оцінки членів журі 2022 року, то у мене щиро виникають питання. Наприклад, були справді гідні номери, але при цьому наше журі їм чомусь не дало місце у топ-10. А оцінило, наприклад, номер, де був вокал, але не спостерігалося хітовості пісні, що є важливим для такого конкурсу. Це дуже тонкі моменти, і сперечатися можна безкінечно.
- Але це ще й справа смаку, як на мене. Усім подобається різне, це суб'єктивна справа.
- Так, справа смаку. Але люди, яких запрошують у міжнародне журі від України, мають бути дуже занурені та розуміти взагалі сам конкурс, його концепцію. Наприклад, якщо розглядати конкурс у Сан-Ремо, то всі чітко розуміють – це вокальний конкурс. Там не потрібно робити постановки, віджеїнг, яскраві номери, неймовірні костюми тощо. Все, що там важливо, це вокал.
За що люди люблять «Євробачення»? За хітовість, креативність або меседжі пісні. Наприклад, «Молитва», з якою перемогла Шерифович, – це чітко пісня з меседжем, але вона змогла зачепити.
Ця схема голосування повторюється рік у рік. Оцінки журі наступного дня з'являються у відкритому доступі на сайті «Євробачення», єдине - там не вказуються прізвища журі, вони позначені літерами A, B, C, D, E, можна подивитися, проаналізувати, хто і як голосував.
Те саме сталося з Kalush Orchestra. У них була класна пісня, яка після 24 лютого отримала більш глибокий меседж. До 24 лютого пісні не вистачало потужної історії. А після всіх подій Stefania заграла абсолютно новими фарбами, новими меседжами, стала голосом народу та по-іншому почала сприйматися і у нас, і у світі.
[/quote_kp]
Виступ польського артиста, якщо подивитися за останні роки, був на гарному рівні. Сусіди - не сусіди, але об'єктивно Польща могла бути у десятці за оцінками журі. Литву я також відзначила ще у півфіналі. На мій погляд, з музичної точки зору номер був дуже хорошим. Безумовно, Британія – це один із фаворитів конкурсу, і я не кажу, що 12 балів їм дали незаслужено. Але Польщу та Литву недооцінили.
– Ірина Федишин каже, що поставила Польщу на 10-те місце. Як тоді так вийшло? Розкажи, як ця система влаштована?
- Схема голосування, яку, до речі, також багато людей не розуміють, така. Кожен член журі виставляє всім фіналістам – а це 25 країн – місце від 1-го до 25-го. Є 5 членів журі. Потім ці п'ять анкет підсумовуються та виводиться середньостатистичне місце. Наприклад, одну й ту саму країну один член журі поставив на 1-е місце, інший – на 5-те, третій – на 10-те тощо. Все підсумовується, і згідно результату країна виявляється, скажімо, на 4-му місці. Якщо Польщу Федишин поставила на 10-те місце, Лисиця, наприклад, на 12-те, хтось – на 15-те, то з першої десятки журі Польща автоматично вибула. А потім береться перша десятка країн, яка вивелася середньоарифметично після голосування всіх членів журі, і вже за правилами «Євробачення» країнам виставляються бали: за 1-е місце – 12, за 2-е – 10, за 3-е – 8 тощо.
[quote_kp type="inr_left" text="На «Євробаченні» не оцінюють виключно вокал або вокал насамперед. Все йде в комплексі - це і пісня, і номер, і загальне враження.Як на мене, члени журі керувалися якимись своїми принципами, які мені не зрозумілі. Як я вже говорила, на «Євробаченні» не оцінюють виключно вокал чи вокал насамперед. Все йде у комплексі – це і пісня, і номер, і загальне враження. Ми ж бачили, як шикарні костюми нічого не вирішували – люди вкладали великі гроші, а вони мало допомагали артисту. При цьому Сальвадор Собрал вийшов у звичайному піджачці, заспівав - і всі очманіли, переміг. Це все дуже тонко, і тут потрібно тримати всі маркери для оцінювання конкурсантів.
Що сталося в головах цьогорічного журі – тільки їм відомо. Але те, що там не може бути жодного впливу, це точно. При голосуванні перебувають представники міжнародної компанії, яка стежить за чесністю голосування, нотаріус, члени журі між собою не спілкуються щодо оцінок, не радяться, це все заборонено і за цим суворо стежать.
Знову ж таки, склад журі від України – це вибір Суспільного мовника. Чому такий склад – це питання вже до них, наскільки компетентних людей вони обирали, наскільки члени журі занурені у специфіку та розуміються на форматі пісенного конкурсу.
