• Головна
• Шоу-біз

Фото: gettyimages.com

"Смерть на Нілі" - вже друга адаптація роману королеви детективів (після "Східного експресу", 2017), знятого режисером Кеннетом Брана. Картину називали одним із найочікуваніших фільмів року. І через те, що дуже багато хто любить Агату Крісті, зокрема її франтуватого детектива Еркюля Пуаро, і через те, що вихід фільму з різних причин за майже три роки кілька разів переносився, а ще через сексуальний скандал з виконавцем однієї з головних ролей – Армі Хаммером. Ну а найбільше через те, що «Східний експрес» вийшов хоч і сумнівним за режисурою (рейтинг на IMDb – 6,5), але при цьому дуже красивим, до того ж зібрав плеяду видатних акторів. Хотілося повторення такої ж візуальної насолоди для очей.

І ура! У «Смерті на Нілі» теж все дуже красиво: неймовірні рожеві заходи сонця та світанки у дельті Нілу, водні та пустельні пейзажі, зняті з висоти пташиного польоту, величні піраміди та пам'ятники фараонам у Гізі (хай навіть це все і не справжнє, а намальоване на комп'ютері), красиві актори, декорації та костюми… Рекламний буклет, та й годі.

Навіть якщо роман британський, про британців і написаний у 1937 році, то це зовсім не означає, що майже через сто років його не переосмислять. Фото: gettyimages.com

Втім, якби Агата Крісті воскресла, то свій роман вона змогла б упізнати лише за фінальними сценами, так сильно його переробили. Цікаво, що серед сценаристів значаться Майкл Грін («Східний експрес», «Логан») і сама леді Агата. Але фантазія сценариста та режисера (він же виконавець головної ролі Еркюля Пуаро) принесла туди всякої всячини.

Тут і трагедія молодого Пуаро під час Першої світової війни, і практично повністю змінені в порівнянні з оригіналом персонажі. Тому що політкоректність – непохитний тренд у Голлівуді. І треба вводити в картину не лише білих акторів (індус на прізвище Качадурян? Ви серйозно?), наприклад, замість англійської письменниці – темношкіру джазову співачку, показувати кохання не лише між чоловіком і жінкою та однозначно уникнути гендерної дискримінації: жінки теж можуть бути вантажниками. Заразом можна вбити не тих героїв, кого вбила Агата Крісті, а ще з «пихатого, набридливого та егоцентричного» в оригінальних книгах Пуаро зробити романтичного героя. Можливо, Кеннету Брана хотілося ще більше приділити увагу самому собі та зробити свого персонажа глибшим – але виглядає трохи дивно.

Втім, якщо ви роман не читали, вас це так сильно не зачепить, тому що детективна складова, нехай і урізана та перековбашена, там цікава і сама собою. Не дарма Агата Крісті – найкраща у цьому жанрі.

Чого у Пуаро не відібрати, так це випрасуваної елегантності навіть серед пустелі. Фото: gettyimages.com

Про що фільм. Еркюль Пуаро проводить відпустку в Єгипті, випадково зустрічається зі старим знайомим, який запрошує детектива до своїх друзів. Молодята –  бідний бонвіван Саймон Дойл (Армі Хаммер) та багата красуня Ліннет Ріджвей (Галь Гадот) у компанії близьких їй людей відзначають медовий місяць. Свято намагається зіпсувати шкільна подруга Ліннет – Джекі де Бельфор (Емма Маккей). Вона була заручена з Саймоном, але той віддав перевагу заможнішій нареченій.

Щоб урятуватися від настирливої істерички, Саймон вирішує потай від неї відправити всю компанію в круїз Нілом. А Ліннет, впевнена, що всі з оточення ненавидять її з тієї чи іншої причини, просить Пуаро поїхати з ними і простежити за безпекою. Але за кілька днів Джекі примудряється проникнути на корабель і влаштувати скандал. А вранці одного з пасажирів знайдено мертвим. Пуаро змушений взятися за свої прямі обов'язки детектива, щоб знайти вбивцю. А їм міг виявитися хто завгодно з присутніх.

Не завжди Пуаро оперативний, здебільшого події випереджають його розслідування, але в результаті він, звичайно ж, розгадає цю загадку.

Любовний трикутник: Ліннет Ріджвей знайомиться з нареченим Джекі де Бельфор Саймон Дойл. Фото: gettyimages.com

І тут у класичному камерному детективі Остапа, вибачте, режисера понесло. Спочатку нам у чорно-білих окопах Першої світової досить довго показують завдяки якій трагедії Володька поголив... вибачте, Еркюль Пуаро обзавівся своїми розкішними вусами. Потім довга, еротично гіпертрофована прелюдія знайомства Саймона з Ліннет. Потім ми споглядаємо разом із бельгійським детективом красоти пірамід... Знайомимося з усіма персонажами… Загалом убивство відбудеться лише на 70-й хвилині фільму.

У час, що залишився, ми спостерігатимемо за незграбною режисерською подачею того, як розслідується справа. Можна, наприклад, показати, як герої навіщось розмовляють за ґратами, чи промінь світла, як у старих фільмах, не зрозуміло для чого підсвічує очі сищика.

Втім, чудово, що як режисер Брана показує розвиток чи не кожного персонажа, даючи можливість їм розповісти свою історію. І це робить картину досить об'ємною.

Тож якщо відкинути всі критичні зауваження, то в цілому в нас залишається класичний «олдскульний» неквапливий детектив, з несподіваною розв'язкою в прегарних декораціях. І він точно заслуговує бодай на один перегляд.

Кольє Ліннет Ріджвей шалено подобалося її покоївці. Фото: gettyimages.com

PS

На цьому, швидше за все, екранізація Агати Крісті від Кеннета Брана закінчиться. А щоб не зневіритися в ньому як справді талановитому режисері, можна подивитися його ж «Белфаст», який зібрав 7 номінацій на «Оскар», у тому числі за найкращий фільм та за найкращу режисерську роботу. До речі, передісторія Пуаро в 1914 році - точнісінько в стилістиці «Белфаста».

Режисер Кеннет Брана

Сценарій: Майкл Грін, Агата Крісті

У ролях: Кеннет Брана («Тенет», «Гаррі Поттер і Таємна кімната»), Галь Гадот («Диво-жінка»), Емма Маккей («Статеве виховання», «Ейфель»), Армі Хаммер («Агенти U.N.C.L.E.»), Роуз Леслі («Гра престолів»), Софі Оконедо («Доктор Хто»), Летішіа Райт («Месники: Війна нескінченності»), Аннетт Бенінг («Краса по-американськи»), Чарлі Енсон («Аббатство Даунтон», « Гострі козирки», Том Бейтман («Вбивство у "Східному експресі»).