Кінопрем'єри тижня: Камбербетч та котики, олдскульний бойовик з Джерардом Батлером, французька комедія про мажорів та неземна Тільда Суінтон
Незважаючи на те що мало чи не вся країна у «червоній" зоні, кінотеатри, на щастя, працюють. Щоправда, щоб потрапити на сеанс, доведеться пред'являти сертифікат про повну вакцинацію, негативний експрес- або ПРЦ-тест, у крайньому випадку – довідку про одужання, але не більш як шестимісячної давнини. Втім, деякі фільми варті таких жертв.
Котячі світи Луїса Вейна/Котячі світи Луїса Вейна/Electrical Life of Louis Wain
Жанр: драма, біографія.
Сюжет. Британський художник Луїс Уейн (Бенедикт Камбербетч), який жив на рубежі XIX-XX століть, відомий насамперед олюдненим зображенням численних котиків. Але перш ніж знайти свою нішу, він довго перебивався випадковими ілюстраціями, практично не вилазячи зі злиднів, адже мав утримувати п'ятьох сестер. Однак він не сильно переживав, його цікавило все нове, що відбувалося у світі. А потім знайомство з гувернанткою сестер (Клер Фой) змінить світ Луїса Вейна та подарує йому яскраві та щасливі моменти роботи над антропоморфними та смішними котиками. Ось тільки раз у раз на голову падають біди - від злиднів до смерті коханих, і з кожним разом реальність все більше й більше віддаляється від художника.
Навіщо дивитись. Дуже добрий, сумний, але при цьому милий фільм (ще б пак! Стільки зображень котиків, та ще й Камбербетч у головній ролі) про британського художника, який жив на межі XIX-XX століть і страждав від шизофренії. Незважаючи на трагедію реального Луїса Уейна, авторам картини вдалося створити яскраву, насичену незвичайними фарбами душевну історію його життя, кохання й творчості.
У фільмі чудово показані різні епохи – адже коли світ змінює карети на автомобілі, то це інша епоха. Але не тільки. Творці фільму зуміли по-справжньому влізти в голову божевільного художника, показуючи зсередини всі його страхи, сумніви, бачення та страшні сни. А ще - справжнє кохання, яке служить провідником крізь час і простір. Саме воно стає тією електрикою, на важливості якої постійно був зациклений Луїс Уейн.
У ролях в основному британські актори: Бенедикт Камбербетч ("Шерлок", "Гра в імітацію"), Клер Фой ("Корона", "Опоштарення"), Тобі Джонс (Розмальована вуаль), Тайка Вайкікі ("Кролик Джоджо"), Андреа Райсборо («Чорне дзеркало»). Побачимо і музиканта Ніка Кейва у другорядній ролі. А голосом Олівії Коулман, яка озвучувала фільм в оригіналі, в українській версії стане Олена Кравець.
Тривалість: 01.51
Інструкція з виховання мажорів/Мажори на мілині/Pourris gâtés
Жанр: комедія, пригоди.
Сюжет. У французького мільярдера Франсіса Бартека справи йдуть просто чудово. Зате вдома – все не слава богу. Його троє дітей - двоє синів і донька - хоч уже й дорослі, але зовсім інфантильні, зніжені та розпещені, а їхні бізнес-ідеї сміховинні.
Відчуваючи провину через те, що діти виросли не такими, як хотілося, Бартек зважується на авантюру. Він розігрує спектакль: мовляв, він тепер банкрут, їм загрожує небезпека, всім треба тікати з розкішного будинку в Монако і залягти на дно у Марселі, де їх ніхто не знає. Дорогі телефони, кредитки та й просто гроші залишились у минулому.
І ще – на життя тепер доведеться заробляти самостійно. Оскільки ці діти нічого не вміють, то пропонують їм лише низькооплачувану роботу.
Навіщо дивитись. Французька комедія від режисера Ніколя Кюша – саме те, щоб розвіяти листопадову нудьгу. Невигадливий сюжет, виразно читаються ідеї міцної сім'ї та цінності праці, сонце, море, виноградники - загалом, схоже, навіть харчуючись сухим хлібом замість грейпфрутового смузі або соку гуави, мажори все одно не втрачають смаку до життя.
Душевно, передбачувано, оптимістично та смішно – як легке французьке вино.
У ролях: Жерар Жюньо («Іграшка»), Віктор Артус Соларо («Гарний лікар»), Камілль Лу («Кохання на перемотці»), Том Ліб («Сірано. Встигнути до прем'єри»), Лука Мельява, Франсуа Морель («Гінсбур. Любов хулігана»).
Тривалість: 01.35
Хороший, поганий коп/Хороший, поганий коп/Cop shop
Жанр: бойовик, кримінал.
Сюжет. У невеличкому містечку в Неваді одразу кілька подій, у які втягнуто молоду поліціянку Валері Янг (Алексіс Лодер). Спочатку весільна бійка, під час розгону якої Валері б'є якийсь пройдисвіт Тедді Муретто (Френк Грілло). Тедді кидають за ґрати. А трохи згодом якийсь п'яний мало не зносить поліцейську машину. Звичайно , теж опиняється за ґратами.
І це дуже засмучує Муретто, який, як виявилося, напавши на поліціянку, насправді планував сховатися у в'язниці від кілера Боба Віддіка (Джерард Батлер). Проте кілер, як бачимо, прикинувшись п'яним, знайшов дотепний спосіб потрапити до сусідньої камери.
Можливо, ця історія так і залишилася б історією кілера та його жертви, якби не третій ув'язнений - психічно некерований Ентоні Лемб (Тобі Хасс), який теж сподівається пополювати за головою Тедді.
І з цими трьома, і з дільницею, яка перетворюється на поле бою, доведеться розбиратися одній тендітній, хай і амбітній, поліціянці.
Навіщо дивитись. Незважаючи на не особливо високий рейтинг (6,2 IMBd), насправді вийшов такий потужний чоловічий трилер із суворими персонажами, не менш суворими діалогами і вельми видовищними розбірками, стріляниною, вибухами, стерв'ятниками на трупах та ін. Олдскульний бойовик ну прямо родом із 90-х. Нічого дивного, якщо врахувати, що зняв картину режисер Джон Карнахан, який спеціалізується на подібних видовищах («Козирні тузи», «День курка» - в українському прокаті «Boss Level: врятувати колишню» або «Сутичка» з Ліамом Нісоном).
Традиційно суворе чоловіче кіно все ж таки – Карнахан відводив жіночим персонажам другорядні, хоч часто й яскраві ролі. Але не у випадку «Хорошого, поганого копа» – тут, мабуть, найголовніший бойовик – дівчина-поліціянка. І виглядає вона, прямо скажемо, відмінно, анітрохи не гірше за маститих акторів - колег по фільму.
У ролях: Френк Грілло («Boss Level: врятувати колишню», «Бій»), Джерард Батлер («Рок-н-рольщик», «Привид опери», «300 спартанців»), Тобі Хасс («Бруклін 9-9») ), Алексіс Лодер («Поліція Чикаго», «Зачаровані»).
Тривалість: 01.47
Пам'ять/Пам'ять/Memoria
Жанр: фантастика, драма.
Сюжет. Джессіка (Тільда Суінтон) приїжджає до Колумбії, щоб доглядати сестру, яка впала у безперервний сон. Але і з самою Джесікою все не слава богу - періодично її турбує дивний звук, схожий на сильний удар, через нього жінка навіть втрачає сон. І, схоже, розум, адже цей звук чує лише вона. Намагаючись з'ясувати, що це таке, Джесіка дедалі більше віддаляється від реальності, зате з'являється таємничий незнайомець, чиї життєві події головна героїня чомусь пам'ятає.
Навіщо дивитись. По-перше, фільм отримав приз журі на найавторитетнішому та найпрестижнішому кінофестивалі - у Каннах. Тайський режисер Апітчатпон Вірасетакул вже одного разу отримав Золоту пальмову гілку за не менш дивний фільм «Дядечко Бунмі, який пам'ятає свої минулі життя», до речі, із тією ж неземною Тільдою Суінтон.
І в новій роботі Вірасетакул також порушує питання пам'яті та єдності минулого й сьогодення. Але більше, звичайно, це медитативно-споглядальний фільм, який, на думку кінокритиків, може через переживання героя сприяти катарсису й самого глядача. Загалом, як то кажуть, кіно не для всіх.
Зверніть увагу: фільм демонструється іспанською мовою з українськими субтитрами.
У ролях: Тільда Суінтон («Виживуть лише коханці», «Доктор Стрендж»), Жанна Балібар («Знедолені»), Елькін Діас, Хуан Пабло Уррего, Даніель Хіменес Качо.
Тривалість: 02.16
