Анатолій Анатоліч про нью-йоркський марафон: Усіх учасників вакциновано і довкола поліція
Телеведучий Анатолій Анатоліч пробіг свій третій нью-йоркський марафон 50 TCS New York City Marathon 2021, якому цього року виповнюється 50 років. Йому вдалося подолати дистанцію за 4 години та 42 хвилини. "КП" в Україні" поспілкувалася з телеведучим та дізналася про підготовку, а також про те, чим український марафон відрізняється від американського.
Не знав, що разом зі мною біг народний депутат
- Анатолію, вітаємо вас із завершенням марафону. Які ваші враження?
- Все чудово. Це було непросто, але цікаво. Найбільший марафон у світі. Хоча рекорд поки що не було поставлено. Було дуже багато людей із різних країн, атмосфера неймовірна.
- Чи задоволені своїм результатом?
- Я результатами, звісно, незадоволений, бо збирався пробігти швидше.
– Разом із вами біг і народний депутат України від "Голосу" Ярослав Железняк. Ви бачилися з ним? Побажали один одному удачі?
- Ні, я навіть не знав, що він біг, чесно кажучи. Але здорово, вітаю його, сподіваюся, він добре пробіг.
Фото: instagram.com/anatoliyanatolich
У Нью-Йорку люди підтримують учасників на всій дистанції
- А що скажете щодо організації марафону?
– У нас в Україні дуже гідна організація марафонів. Я багато років бігаю напівмарафони у Києві і дуже радий цій події у нашій країні. Що стосується нью-йоркського марафону, то організація на високому рівні, передбачені наперед всі нюанси, дуже крута підтримка по всьому шляху, обов'язкова вакцинація всіх учасників марафону та максимальні заходи безпеки - охорона, поліція навколо. Щоб ви розуміли, кожен поворот обгороджений поліцейськими авто. Також стоять спеціальні транспортні засоби для запобігання терактам, оскільки був випадок, коли машина в'їхала у натовп бігунів. Після цього перекривають усі транспортні виходи та входи. Дістатись на сам марафон можна лише на поромі, а щоб потрапити на пором, що знаходиться на острові Staten Island, потрібно пройти металошукачі та поліцейських із собаками. Сам пором охороняється вертольотом і патрульним катером, безпека понад усе. Важливо, і це дуже відчувається, що для місцевих щорічний марафон – як свято. Можливо, є незадоволені, проте за фактом це величезний прибуток до бюджету міста.
- Чи є відмінності від українських марафонів?
- Я сказав би, що головна відмінність нью-йоркського марафону - це люди, які підтримують тебе. Це просто божевільна енергетика. Ти почуваєшся атлетом, супергероєм, усі тобі аплодують, підтримують, кожен тобі кричить, вітає. Причому є ще відмінність: зазвичай у нас підтримують на фініші та на старті, а тут на марафоні у 42 кілометри на узбіччі стоять люди - такий запал енергії! Тобі увесь час кричать "Давай, ти можеш!". Особисто мене марафон заряджає, це масштабна історія, яку складно передати словами. Її можна лише відчути, побачити та зрозуміти. Тому я повертаюся і вже запланував приїхати обов'язково наступного року на свій четвертий нью-йоркський марафон.
- Ви сказали, що обов'язковою була вакцинація. А чи були ще якісь карантинні обмеження?
- Спортсмени були у масках, і їх можна було зняти лише на старті. У принципі, все.
Фото: instagram.com/anatoliyanatolich
Пробіжу марафон у Валенсії і зроблю паузу
- Розкажіть про вашу підготовку до марафону. Скільки у вас це забрало часу?
- Цього року я поставив собі високу планку – пробігти три марафони за три місяці. У жовтні я пробіг лондонський марафон, у листопаді – Нью-Йорк, а у грудні збираюся пробігти марафон у Валенсії. Тож готуватися я почав за півроку.
– Однак в Інстаграмі ви написали, що плануєте закінчити з марафонами. Передумали?
– Я зрозумів, що зроблю паузу. Я таки пробіжу Валенсію, бо вже запланував поїхати туди із сім'єю. Минулий марафон ми були разом, а на цей дружина та доньки не змогли поїхати зі мною до Нью-Йорка. Це через нашого сина, він ще маленький для таких далеких мандрівок. Але поїдуть зі мною недалеко, до Валенсії, і, звичайно, я побіжу. А потім точно зроблю паузу.
– Після змагань спортсмени часто кажуть, що нагороджуватимуть себе чимось смачним або дорогим подарунком. А як щодо вас?
- Ні, я собі конкретної нагороди не вигадував. Для мене важлива реакція людей, їхня підтримка – сам процес мене надихає. І хіба це не нагорода – отримати акредитацію на найбажаніші марафони світу у Нью-Йорку, у Лондоні? Це вже є великою мотивацією. Якби я, напевно, бігав навколо свого будинку, то точно довелося б мотивувати себе (посміхається). Також у Нью-Йорку я мав ще одну важливу складову: я біг одного дня з марафоном у смт Нью-Йорк на Донбасі, який знаходиться у прифронтовій зоні. Це був віртуальний марафон разом із волонтерами, військовими та медиками. Я пробіг тут, у Нью-Йорку, США, і водночас отримав медаль у нас в Україні.
– Є люди, які дуже хочуть, але бояться брати участь у марафонах. Що б ви їм порадили?
- Я б порадив, звичайно, зробити перший крок – надягнути кросівки та побігти. Система дуже проста: щоб пробігти нью-йоркський марафон, потрібно вийти на пробіжку біля свого дому. І це буде ваш перший крок до Нью-Йорка, Лондона або Токіо. Біг унікальний тим, що для нього не потрібно купувати абонементи до спортзалу, спеціальне обладнання, а достатньо мати пару кросівок. Це найкомфортніший і найбюджетніший вид спорту, який існує, тому потрібно просто вийти на першу пробіжку, щоб здійснити мрію.
