Георгій Делієв: Іноді дуже хочеться зіграти героя-коханця
Продовження телевізійної епопеї про непрості стосунки у родині Юрчишиних вже в ефірі: нові серії стартували на ICTV із 26 жовтня. Непроста історія глави сімейства, колишнього зека на прізвисько Нік-Нік, якого грає 61-річний народний артист Георгій Делієв, набирає нових обертів. У сім'ю з роботи в Італії повертається їхня мама. Яскрава дама у виконанні Ольги Сумської спробує примирити родичів, які постійно конфліктують.
А ось у житті самого Делієва, як він каже, все інакше, і він зовсім не такий, як у своїх фільмах.
Бандит – це вже чисто моє
- Георгію, другий сезон «Юрчишиних» вийшов через два роки. Зізнайтеся, чекали продовження?
- Я дійсно дуже довго чекав, коли ж розпочнуться зйомки. Але у зв'язку з епідемією довгий час була невизначеність із нашим проектом, та й не лише з ним, у всьому світі така ситуація склалася. Але я, звичайно, зрадів поверненню і був безмежно щасливий нарешті зустрітися з акторами-партнерами. Після тривалої перерви всі з ще більшим ентузіазмом взялися до роботи.
- У новому сезоні ситкому на нас чекає той самий невиправний карний злочинець?
- Адже люди не змінюються. А у нас все як у житті. Але, щоправда, буде момент, коли Юрчишину доведеться кимось прикидатись... Я не маю права розповідати (посміхається). Скажімо, на глядачів чекає незвичайний образ.
- А ще цього сезону до родини Юрчишиних приєднується колишня дружина вашого Нік-Ніка, яку зіграла Ольга Сумська. Додасть її персонаж більше гумору чи, навпаки, привнесе драму?
- «Юрчишини» – це комедія становища, ситком. Між героями є конфлікт. Нік ображений на колишню дружину, і він також не хоче налагоджувати сімейні стосунки. Тим більше що Нік закоханий в іншу жінку – ось такий трикутник складається. Якщо конфлікт існує, то буде й привід для сміху. Чим більше герої хочуть виплутатися із ситуації, яку самі ж і створюють, тим безглуздіше і кумедніше це виглядає. При кожній спробі виплутатися вони ще більше заплутуються.
– Після зйомок у «Юрчишиних» з'явилися нові шанувальники?
- Безперечно! Завжди після нової картини з'являються шанувальники, які відзначають саме цю роботу. "Юрчишини" - не виняток. Наприклад, нещодавно приходив на тренування, де займалися боксери, пізніше вони підійшли та сказали: «О, Георгію, Юрчишин такий у вас колоритний!"
- Нік-Нік справді харизматичний. Але, можливо, хотіли б у ньому щось змінити – характер чи вчинки?
- Я ще минулого сезону, коли прочитав сценарій, одразу всім був задоволений. Я зрозумів, що з цим персонажем почуватимуся у своїй тарілці. Мені комфортно в цьому образі, маю досвід роботи з таким матеріалом. Мені, на жаль, часто у кіно дають ролі фашистів, негідників та вбивць. Тож бандитів у своєму житті я багато переграв. Іноді дуже хочеться зіграти героя-коханця, щоб я був позитивним, привабливим, щоб з мене хотіли брати приклад. Але таку історію доводилося грати лише кілька разів. На щастя чи жаль, я звик. Бандит – це вже моє.
Юрчишини у зборі. «Якщо конфлікт існує, значить, є привід для сміху», - вважає актор. Фото: ICTV
– Для зйомок у першому сезоні вам довелося змінювати свої плани. Часто від чогось відмовляєтесь?
– У мене всі контракти за рік-два підписуються. Тому якщо погоджуюсь на зйомки, які тривають півтора місяці безперервно, щодня, доводиться змінювати свій графік. Я працюю у театрі «Маски» в Одесі – це моя основна діяльність наразі. Але з гастролями легко вирішую питання, тому що у мене директори Борис Барський та Олексій Агопян. Крім цього, вони актори «Масок» і легко входять у становище. Коли їду на зйомки, Олексій виконує всі мої ролі із поточного репертуару. Але саме перед зйомками «Юрчишиних» у мене була закордонна поїздка. Через це довелося перенести зйомки всього проекту – я не встигав на 2 тижні.
Ті, кого я граю, дуже відрізняються від мене у житті
- Дивлячись на вас у театрі та кіно, можна подумати, що ви комічні не лише в ролях, а й у житті. Чи це таки сценічні образи?
- Звісно. Ті, кого я граю, дуже відрізняються від мене у житті. Мені доводиться й важкі, драматургічні, ролі грати, де треба не сміх викликати у людей, а сльози. Загалом я справляюся з цим теж. Але буває, звичайно, що й дурнів треба втілювати, але я це люблю, це мій коник, тому й здається, що я такий само і в житті. Але ні, не такий.
- А який?
- Не знаю... Різний. Але не такий, як у фільмах. Якось я був у Мексиці на гастролях, а у цей час на Одеському кінофестивалі демонстрували фільм за моєю участю. На прем'єру пішли моя дружина із сестрою та дочка із чоловіком. Пам'ятаю, дзвоню їм наступного дня, а вони мені нічого сказати не можуть: "Ну, потім розповімо". Я так засмутився, думаю, що ж вони нічого не говорять? Невже так не сподобався фільм?
"Але ти там такий негідник, такий негідник, я боюся тебе", - потім заявила сестра дружини. І дружина те саме сказала. Хоча знає мене добре, знає, що я не такий.
Була ще комедія «Люблю 9 березня». За сюжетом мій герой зраджує своїй дружині та напивається. Моя перша дружина дивилася і казала: «Я не можу просто дивитися на тебе, ти там такий натуральний, такий негідник і дурень». Але для мене це насправді професійний комплімент.
- Як сприймаєте критику?
– А я взагалі критику не сприймаю. Тобто ніколи не слухаю, коли люди кажуть добре чи погано. У мене є своє уявлення, і я знаю, що всі люди суб'єктивні, тому й не беру до уваги. Дуже рідко сприймаю чужі слова – і то тільки як пораду, напрямок, орієнтуюсь тільки на свою думку. Є люди авторитетні, з досвідом у якихось сферах, але їхня думка теж не представляє для мене нічого…
– А якщо це зауваження від близьких?
– І близьких теж. Історію з фестивальним кіно я розповів, бо це яскравий приклад, коли мої ролі суперечили моїй суті. Але коли вони говорили таке, сприймав як комплімент моїй акторській грі. І тому заспокоївся, хоча спочатку засмутився. Це правда.
Георгій каже, що йому в кіно часто дають грати негідників, бандитів та вбивць. Фото: ICTV
Про люблячих батьків діти завжди дбають
- У Нік-Ніка складні стосунки із сином. У вас які стосунки з дітьми?
- Так, у героїв не вибудовується взаємозв'язок. Ігор намагається знайти людський підхід до батька, налагодити з ним контакт, а той геть ніяк. Я й сам минулий сезон дивився і думав: ну, в житті вбив би такого гада! Але без конфлікту не було б смішно, бо комедія – це завжди драма, конфлікт, гіркота.
У реальному житті я не маю таких сімейних проблем. У мене є доросла дочка, і онука вже велика. Ще є два сини, але вони ще маленькі (від другого шлюбу з Катериною Делієвою у актора два сини : старшому Миколі – 5 років, другий народився 5 травня 2021 року. – Прим. авт.). Є онуки двоюрідні, хрещеники – і з усіма чудові стосунки. Я взагалі спільну мову з дітьми знаходжу швидко. Мене діти люблять, і я люблю їх. Вважаю, що головна запорука хороших сімейних стосунків – це виявляти кохання.
- Чи прийнятні для вас суворі методи виховання?
- Як би ти не виховував, яку б методику не обрав, без батьківської любові до дитини не буде любові у відповідь. Дитина чекає. Вона прийшла у цей світ і нічого не знає. Мати і батько – це його вектори - куди вони будуть спрямовані, таку й силу дитина отримає й у той бік піде. Надалі, коли дитина стає дорослою особистістю, то, природно, відплачує вам тим самим – своєю добротою і турботою. Вона повертає це кохання батькам. Про люблячих батьків діти завжди дбають. Ну, принаймні так у моєму житті відбувається.
- А у разі сварки, як думаєте, хто перший має йти на примирення?
- Звісно, дитина підпорядковується батькам. Не батьки ж дитині. Це однозначно. Дитина має йти за батьками. Подобається їй чи ні, але вона має поважати принаймні їхню думку. Так споконвіку було, так у заповідях сказано.
З Ольгою Сумською на знімальному майданчику. Фото: ICTV
У Георгія та Катерини двоє маленьких синів. Фото: Надано ICTV
