Олег Скрипка: Якби я мав роботу, то не знімався б у рекламі онлайн-казино
Цього року гурту "Воплі Відоплясова" виповнюється 35 років. Ми запросили фронтмена колективу Олега Скрипку до редакції, щоб трохи поностальгувати та обговорити різноманітні скандальні інфоприводи. До заяв музиканта можна ставитися по-різному, але він ніколи не боявся висловлювати свою думку. А це у нашому пуританському шоу-бізнесі велика рідкість.
"Пісня "Весна" нав'язана Україні Москвою"
- Вас часто в інтерв'ю просять розповісти, з чого все починалося – як зібрався гурт, як знімали перший кліп, яким був тоді шоу-бізнес. Ви взагалі любите ностальгувати чи такі питання вже набридли?
- Історія мене цікавить, але не з погляду ностальгії. Я роблю висновки про події, що відбуваються, мені цікавий процес, що на що впливало і чому ось так сьогодні склалося. Мені це цікаво. А ще ностальгувати мені заважає погана пам'ять. Я не пам'ятаю, що було позавчора, а згадати, що було давно, мені складно.
- В одному з інтерв'ю ви сказали, що найулюбленіші пісні – ті, які не дуже знають у народі. Аналізували, чому вони не вистрілили?
– Аналізував.
- І якого висновку дійшли?
- Що все у житті випадково і не випадково. Деякі речі ми сприймаємо як божу волю, чи результат наших зусиль, чи як долю. А багато чого відбувається випадково. Коли ми написали альбом "Музика", мені здавалося, що однойменна пісня з нього буде найкрутішою. Але один московський діяч сказав, мовляв, давайте краще на "Весну" знімемо кліп, а на "Музику" потім. Я погодився. Це було спонтанне рішення.
Тоді в шоу-бізнесі українців домінувала Москва. І все, що Москва скаже, так і буде, нічого випадково не відбувалося. Хоч як дивно, пісня "Весна" була нав'язана Україні Москвою. Якби цього не сталося, я б із вами тут зараз не розмовляв.
- Що такого є у "Танцях" та "Весні", що вони стали народними хітами?
– Перше, як я вже сказав, момент випадковості. Друге: прості, примітивні пісні зрозуміліші людям. Чим простіше – тим краще. Пісня "Танці" - вона навіть не проста, а саме примітивна. Це було спеціальне рішення, кубізм у музиці.
У європейській та радянській культурі початку XX століття був такий стиль – дадаїзм. Одним із останніх його представників став Маяковський. Ось "Танці" - це дадаїзм, дуже примітивна форма, яка зайшла і до інтелектуалів, і до простих людей.
Але, з іншого боку, у простій формі там була революційна штука - фатальний риф. Це перша хіп-хоп композиція на теренах Радянського Союзу.
- А "Весна"?
- У "Весни" теж проста форма. Я зрозумів гіпнотичність народної пенсії, її трансовість. Люди виходили в поле і вводили себе в стан трансу, щоб не було важко працювати, і вони складали такі пісні. На сьогоднішній день сучасна музика вся така. Я це якимось чином зрозумів ще тоді.
Плюс співпало, що пісня "Танці" вийшла, коли розвалювався Радянський Союз. І це такий шарж на радянську пропаганду. Плакат "Танці" було намальовано шрифтом, як у газети "Правда". Це ніби мало форму радянського життя, але всі розуміли, що це маразм. Ми, ні з ким не борючись, показали: друзі, ми живемо у ситуації маразму, який уже доживає себе. А пісня "Весна" – це відродження.
|
|
"Давайте не будемо дрімучими совками"
- Чи очікували, що англомовний кавер на "Два кольори" викличе стільки нерозуміння та критики?
- Пояснюю на прикладі. У 2020 році "ВВ" випустили кліп на народну пісню "Купалочка" з гуртом "Божичі" та Ніною Матвієнко. Ми 10 років із нею відкривали знаковий для України фестиваль "Країна Мрій". Ми зняли дорогий крутий кліп, який ніхто не помітив. Взагалі. "Два кольори" для мене була простішою, там суті не так багато. Це, скажімо, класична естрада XX сторіччя. Пісню хто тільки не переспівував. І тут стався скандал. І якби цього скандалу не було, пісня припадала б пилом у чорноземі, як і 199 інших моїх пісень. Можливо, коли відбувається скандал, відбуваються зміни. Як кажуть психологи – щоб змінитись, потрібно вийти із зони комфорту.
- Наш слухач виявився не готовим із зони комфорту виходити, судячи з усього.
- Був і є стандартний погляд, що українська класична естрада – це "Рідна мати моя". Але цього вже не існує, ми сучасні українці. Ми живемо у новому світі, де є віртуальна реальність та штучний інтелект. Ми практично вже не їмо своєї традиційної їжі, але все ще живемо в цих паттернах.
Кліп на "Два кольори" - це відображення сучасності. Це англійська мова, яку ми чуємо скрізь, і це БДСМ, яку ми бачимо у кожному кліпі. Там немає нічого нового. Люди, розплющте очі і зрозумійте, в якому світі ми живемо.
Але ми не спеціально це зробили. Спочатку з режисером Оленою Вінярською обговорювали зовсім іншу картинку з образами матері та вишиванки. Кліп коштував дуже дорого. Ти заплатив, приходиш і бачиш, що образи не ті, що обговорювали. Просто так послати всіх і піти ти не можеш. І ти розумієш, що тебе в принципі підвели. Але талант є талант, його не проп'єш, і талановита робота вийшла. Але коли я знімався, то розумів, що це буде скандал. Але цей скандал підняв мул із дна, і я нічого поганого в цьому не бачу.
Коли ми тільки-но починали музикувати, була оцінка - "фірмово" або "совок". Як "Мерседес" та "Лада Каліна". Сучасна естрада - російська чи українська – для мене це "Лада Калина". А старий добрий рок – старенький "Мерседес", він фірмовий, він їздить. Моя мрія, щоб Україна відірвалася від Росії та стала фірмою. А Росія у своєму дрімучому постсовку нехай залишається.
Ну от зробив я таку пробу в пісні, може, десь помилився, але людина пробує, чому ні. Альона Альона приміряла на себе прапор України – і помчало. Американці це вже 50 років роблять. Заспокойтесь. Може, класно, може, не класно, але давайте простіше до цього ставитись, не будемо дрімучими совками. Я бачу, що ці зміни відбуваються, іноді через скандали, але ми змінюємося, ми стаємо фірмовішими.
|
"Я спілкуюся з тією частиною Потапа, яка пише пісні українською"
– А що треба робити, щоб наша фірма не їхала до Росії?
- Ви помиляєтесь, наша фірма не їде до Росії. Їде саме постсовок. Нехай їде і лишається там. Я вважаю українцями лише тих артистів, які є україномовними. Потрібно поставити раз і назавжди крапки над "і". Є українці, які справді співчувають Україні, допомагають, вони можуть бути навіть не етнічними українцями, не мати нашого паспорта. Наприклад, Джон Маккейн. На мою думку, це справжній українець, він стільки для України зробив.
А є ті, що їздять до Росії. Нехай заробляють, але для мене вони не є українцями, вони просто резиденти України, вони не розмовляють українською, вони не перебувають у світогляді українському, вони не живуть в українському світі. Вони живуть у паттернах, у постсовках. Я іноді, може, неправильно говорив із цього приводу чи не так інтерпретували мої слова, що таких людей треба ізолювати.
- Ви маєте на увазі "гетто для російськомовних" ?
- Так. Але, по-перше, я не говорив про це, а по-друге, це інтерпретація. Це була певна спеціальна провокація російських служб перед "Євробаченням", щоб усі боялися їхати в Україну.
Ось ви кажете, що фірма їде до Росії. Фірма українська не їде туди співати. Цю "Ладу Калину", може, й зібрано в Україні, але нехай їде туди і там і залишається. Музичний істеблішмент, на жаль, поки не складається з реальних українських артистів, а велика кількість якісної музики не доходить до людей.
- Припустимо, ваші колеги, які працюють в Україні, пишуть пісні російською мовою.
– Немає в мене таких колег.
- Як ні? А українські артисти, котрі російською пісні пишуть?
- І українських артистів немає, які пишуть російською.
- Тобто це, на вашу думку, не українські артисти?
– Це резиденти України, це не українські артисти. Це люди, які мешкають на цій території, але вони не українці. Це чисто мій особистий погляд. Для мене це питання не є питанням. Люди тут живуть, але є частиною російського світу.
- Ви були на подкасті у Потапа, він більшість своїх пісень писав і продовжує писати російською. Ви не вважаєте його українським артистом?
- Ось "999" – чудова українська поп-пісня. Я ж не диктатор. Та частина Потапа, яка розмовляє українською, а він чудово володіє мовою, і та частина Потапа, яка зробила цю пісню та інші україномовні, які він пише для Насті Каменських, це чудова українська естрада.
- Ви ж не можете з однією половиною Потапа спілкуватися, а з іншою ні?
- Чому? Я спілкуюся.
– Ви його сприймаєте як українського артиста?
- У його українській частині – так.
- Якби Потап не мав жодної української пісні, ви б до нього прийшли на подкаст?
- Може, й прийшов би, але попросив би розмовляти українською. Взагалі, я бачу, що люди зі мною переходять на українську мову.
- Це був перший подкаст Потапа, де він говорив українською.
- Так? Клас! Мені приємно, що я провокую людей на такі речі.
- Ваше бачення яке? Щоб усі артисти, які хочуть вважати себе українськими, переходили повністю на україномовний контент?
- Та як хочуть, хай так і роблять. Я відповідаю за себе.
- Наскільки ця позиція для вас є принциповою? Є таке, що ось із цим я спілкуватися не буду, тому що він говорить російською.
- Та я не маю принципової позиції. У мене просто бачення. Нехай кожен собі вирішує - слухати йому артиста чи не слухати. Мене теж багато хто критикує. Спочатку говорили, що ми оскверняємо українську мову. Мене за "Джокера" критикують. Ось ми випустили кліп на честь "Пласту" "Ми ростем", пісню мій син заспівав. Це дуже тонка річ. А люди з "Пласту" кажуть – ні, ти у рекламі "Джокера" знімався.
Життя складне, дуже складне. Той же Потап, я знаю його давно, спілкуюся, він приємна людина. І в шоу-бізнесі багато хороших людей, але вони вирішили так з якихось причин, які я не знаю, це їх рішення, вони несуть відповідальність за себе. А говорити, що їм робити, – я їм що, тато, чи я якийсь диктатор, яке я маю право нав'язувати свою думку? І я не маю відповідальності за них. Це не мої діти. Вони роблять як роблять. Я можу відповідати лише за свої вчинки.
|
|
"Устим Скрипка виглядає старомодно"
- Тобто ви більше на власному прикладі показуєте, як можна?
- Так. Наприклад, батьки дітям розповідають – "будьте ввічливими", а самі хамлять. Або - "їжте правильно", а самі харчуються неправильно. Не треба нічого говорити, просто треба показувати особистий приклад. Мій тато мені, припустимо, казав, що ми підемо на вихідні на атракціон. І ти вже чекаєш на вихідні. А тато поїхав по роботі чи забув, і в тебе раз – дитяча травма.
Я намагаюся виконувати обіцянки, які я дав дітям. І не нав'язувати їм свою думку. Ну ось моя дочка вічно висить у планшеті. Думаю, що вона там дивиться якісь мультики, ютуберів. А потім виявляється, що вона створює власні мініфільми. На планшеті знімала себе, братів, сестер. Має почуття режисури. Ми робимо сімейні свята та вистави. Це не просто у дочки-матері вони грають, а реальні уявлення роблять із декораціями, перуками, костюмами.
- Устим співає, Олеся знімає. Інші діти чим цікавляться?
- Зоряна ще маленька, я поки що не можу зрозуміти, що в неї може виявитися. Старший син Роман має музичний талант, але він себе не бачить музикантом. І я йому не нав'язую. Має хороший смак, він грає на фортепіано, йому подобається класична музика. Сучасну музику не любить.
– А ким хоче бути?
– Він захоплюється історією. Він з дитинства знав столиці всіх країн та їхні прапори. Зараз йому 15, і він може розповісти вам відразу всю історію Болгарії, або Румунії, або іншої країни. Як створювалися імперії, як руйнувалися, він усе це знає. "Може, істориком будеш?" - запитую. "Істориком не буду, це не перспективна професія", – каже. Він не знає. І я не знаю. Але, з іншого боку, я вирішив стати музикантом, коли мені було за 20.
- Чому у Устима сценічне ім'я латиницею та великими літерами? Це данина трендам?
- "Воплі Відоплясова" були одними з перших, хто колись написав назву альбому латиницею. Тому що ми Європою їздили. Було розуміння, що це фірма, і таким чином ми відриваємося від совка. Це тенденції, звісно. Колись ми, можливо, будемо іншими. Але на сьогоднішній день, якщо написати Устим Скрипка, це буде виглядати як Степан Гіга – старомодно. Є тенденції, є вже ухвалені стандарти. Ми робили рік тому "Антивірусні вечорниці". Усі п'ятеро артистів на афіші писалися латиницею, хоч усі україномовні.
|
|
ДО РЕЧІ
Про скандальну рекламу онлайн-казино
- Ви самі сказали, що вас критикують через рекламу онлайн-казино "Джокер". Навіщо ви погодилися?
- Якби я мав роботу, я не знімався б у цьому. Тому, друзі-хейтери, звертайтеся до тих, хто вирішив забрати роботу в артистів. Безперечно, я не в захваті від того, що знявся в цій рекламі, але для мене це не критично. Якщо ти не маєш рік роботи і не маєш перспективи, то починаєш приймати такі рішення.
Я зізнаюся чесно: у казино я ніколи не грав і доки не збираюся грати. Але це рішення кожної людини. Я знаю людей, які люблять грати у казино. У принципі, якщо філософствувати, то все наше життя побудовано таким чином, що ти сам мусиш брати на себе відповідальність. Ти побачив рекламу, але відповідальність лишається на тобі. І якщо у людей є така агресія, гадаю, швидше за все, ця агресія через те, що вони всередині не можуть це рішення ухвалити. Ось я думаю, що не потрібно артистам співати російською, але жодної агресії щодо них у мене немає.
Оновлено: На прохання Олега Скрипки публікуємо додатковий коментар до його слів про рекламу онлайн-казино
- Якщо говорити про рекламу ігрової платформи, то я розібрався із цим питанням перед тим, як підписувати контракт. Це легальний бізнес в Україні, та "Джокер" - ліцензоване онлайн-казино. Компанія сплачує реальні гроші гравцям. Ці хлопці беруть на себе відповідальність, вони рішуче блокують гравців, якщо ті починають багато програвати або якась підозріла активність іде від гравця, - заявив артист.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
