Якби не тривожна інформація про новий штам, який захопив Південну Африку і вже підтверджений майже в тисячі випадків у світі, грудневий прогноз розвитку епідемії ковіда в Україні був би обнадійливим. Ще б пак, з кінця листопада і до сьогодні всі показники знижуються на 20% щотижня, надалі цифри очікуються дедалі менші. Але при цьому вчені вкрай стримані в описі того, що на нас чекає перед Новим роком. І причина тому - «Омікрон», що підібрався надто близько.
У Європі вже зафіксовано понад 200 випадків, і українські епідеміологи вважають, що уникнути зустрічі із новим штамом нам не вдасться. Неймовірно висока швидкість розповсюдження, яку не зупиняють ні імунітет, ні домінуюча у світі «Дельта», - вже цього достатньо, щоб і позитивна динаміка, що встановилася, і прогнози з меншими показниками виявилися безглуздими.
Коли чекати нової напасті, ніхто точно сказати не береться, висуваються припущення, що це може бути січень-лютий. А після свят та великого пересування народу гірськолижними курортами та туристичними об'єктами Україну і без жодного «Омікрону» може накрити нова хвиля.
Особливо з огляду на стрімке падіння показників вакцинації, які за останній тиждень знизилися на 50 тисяч на день. За прогнозом системного аналітика Євгена Істребіна, якщо зараз не зробити кардинальних кроків, падіння загального темпу становитиме до 120 тисяч на день. А це напередодні майбутніх небезпек може призвести до сумних результатів.
А поки початок зими виглядає оптимістично: у порівнянні з піковими значеннями кількість позитивних ПЛР-тестів знизилася втричі, нових випадків поменшало в 2,2 раза, добових госпіталізацій – у два рази. Кількість зайнятих місць у стаціонарах скоротилася на 40%, смертність зменшилась на 37%.
Число летальних випадків в останні два тижні виявилося навіть меншим, ніж передбачалося в попередньому прогнозі НАН від 23 листопада. Вчені озвучували середнє значення 510 смертей на день до 7 грудня, а воно склало 430. Але й за такого розкладу цей показник, на жаль, відстає від інших. По-перше, він усе ще вищий за весняний максимум, по-друге, лікарняна летальність, незважаючи на загальне зниження смертей, вкотре оновилася у бік збільшення - з 21 до 22%.
І зовсім безрадісною виглядає статистика загальної та надмірної смертності за останні місяці осені. У жовтні, за даними Держстату, померло 80 720 українців, дані за листопад ще не внесені повністю, але ця цифра вже 77 450. Для порівняння: максимальний рівень смертності у 2021 році був зафіксований у квітні - 68 621.
Надмірна смертність (перевищення кількості смертей над очікуваним показником. – прим. авт.) досягла пікових значень – майже півтори тисячі випадків на добу порівняно із середнім рівнем смертей 2015-2019 років. Максимум припав на 1-5 листопада. І це більш ніж удвічі вище від пікових значень летальних випадків від COVID-19. У жовтні на частку надлишкових смертей припало 30 878 випадків, у листопаді - поки 28 875.
За останні два тижні кількість госпіталізацій скоротилася на 20% і почала становити в середньому 2617 випадків на день. Відповідно, швидко знижується і навантаження на лікарні.
«Кількість зайнятих ліжок для хворих на COVID-19 знизилася до 60% від максимуму цієї осені», - повідомляють у прогнозі НАН. Пікові значення госпіталізацій були зафіксовані наприкінці жовтня та у перший тиждень листопада, тоді вони доходили до 4500 на добу.
Зараз у лідерах із заповненості ковідних стаціонарів несподівано опинилася Кіровоградська область, яка й очолила цей рейтинг. Несподівано, тому що нинішня хвиля начебто обминала цей регіон стороною, число і заражень, і смертей від ковіда тут найнижче в країні.
Але заповненість стаціонарів на рівні 59,3%, ймовірно, пояснюється тим, що й ковидних ліжок на Кіровоградщині передбачено менше, ніж у всіх – лише 800.
На другому місці за завантаженістю лікарень Закарпатська область: 58,6% (1930 ліжок загалом), на третьому - Вінницька область: 49,5% (2910 ліжок загалом), на четвертому - Полтавська область: 48,7% (2368 загалом), на п'ятому - Черкаська область: 47,5% (1960 ліжок загалом).
Найкраще справи із заповненістю лікарень на Дніпропетровщині – зайнято 29,8%, у Херсонській області – 28,7% та у Запорізькій області – 28,5%.
Лідирує Дніпропетровська область і за рівнем вакцинації: повністю щеплено понад 1 млн 100 тисяч людей. За нею Харківська область з 802 578 щепленими та Львівщина – 777 923 особи. Попереду всіх, звичайно, Київ, де дві дози отримали 1 583 852 мешканця.
Водночас, захворюваність у столиці знижувалася повільніше, ніж в інших регіонах, що викликано хронічними затримками офіційних озвучених результатів тестування. Усім зрозуміло, щоденні нові випадки захворювань, нові смерті та одужання не всі відбуваються у попередній день. Між будь-якою з цих подій та датою внесення інформації в базу й оприлюдненням можуть відбуватися усякі затримки.
йдеться у звіті НАН
Але якщо у всій країні кількість позитивних ПЛР-тестів та нових виявлень хвороби непогано узгоджується, то у Києві ситуація інша. Офіційні виявлення ковіда публікуються з такою затримкою, що статистика показує практично відсутність зниження захворюваності, тоді як кількість позитивних ПЛР-тестів знизилася вже втричі. Тобто, насправді все не так погано, як здається.
Загалом епідемічні показники стрімко знижувалися у всіх регіонах, і на цьому фоні неприємним сюрпризом стало зростання захворюваності у грудні на Черкащині. При цьому кількість госпіталізацій та позитивних тестів там впевнено знижувалася. Так само незрозуміле і лідерство Запорізької області, що утворилося на початку зими. за рівнем летальності. У цій же трійці Полтавська та Луганська області. Найнижча смертність зараз у Івано-Франківській, Херсонській та Тернопільській областях.
Вчені відзначають, що останніми тижнями коронавірус «помолодшав»: внаслідок повернення до очного навчання зросла захворюваність серед неповнолітніх. При цьому госпіталізація збільшилася мінімально, а ось кількість виявлених нових випадків «підстрибнула» вдвічі. Найвищі показники захворюваності протягом усього листопада демонстрували діти до 9 років та люди похилого віку 70-80+ років. Тобто ті, хто активно розносить інфекцію і легко хворіє, і ті, хто в групі ризику і має бути вакцинований. У грудні ці цифри зменшилися, але вікова тенденція не змінилася.
Згідно з прогнозом Національної академії наук, у найближчі два тижні найбільша кількість інфікованих передбачається у Донецькій, Київській, Полтавській та Черкаській областях, а також у столиці. За її оцінками, до 21 грудня середня кількість нових хворих у Києві становитиме 1200 осіб на добу, і це є максимальним показником в Україні. А ось мінімальний – 75 осіб – прогнозується до цього часу на Херсонщині.
В Україні середня кількість нових інфекцій на день становитиме 7677, середнє значення смертельних випадків прогнозується на рівні 323. Звичайно, якщо до 21 грудня до нас не дістанеться «Омікрон».