Прогноз від НАН: ковідна хвиля знижуватиметься, але до новорічних свят не закінчиться
З погляду цифр, свіжий прогноз вчених Національної академії наук вперше за останні два місяці виглядає оптимістично. Благодатним ґрунтом для цього стали підсумки останніх двох тижнів, коли кількість позитивних ПЛР-тестів скоротилася на 53%, кількість нових випадків та добових госпіталізацій упала на третину, а заповненість лікарень знизилася на 19%.
Спад захворюваності спостерігався у всіх регіонах України, окрім Закарпатської та Кіровоградської областей, «здала позиції» навіть Дніпропетровщина, яка упродовж листопада утримувала лідерство із щодобового приросту хворих.
Але, на думку керівника Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки Юрія Ганіченка, незважаючи на те що рівень захворюваності за тиждень скоротився на 20%, все ще зберігається високий ризик його повторного збільшення. І це наочно демонструє нинішня ситуація у сусідніх європейських країнах.
Смертність знижується дуже повільно
Побоювання вчених викликає стрімке зростання хвилі захворюваності в країнах Європи: щоденні оновлення антирекордів у Німеччині, найбільші показники за увесь час пандемії в Австрії, Нідерландах та Фінляндії, перевищення весняних піків в Угорщині та Чехії. Крім того, і смертність наразі найвища у країнах Центральної та Східної Європи. За даними університету Джона Хопкінса, лідерами з щодобової летальності є Болгарія, Грузія та Латвія, загрозливо зростає смертність у Чехії та Угорщині.
В Україні за останні два тижні кількість смертей, на щастя, знизилася, але лише на 9%. І в порівнянні з іншими показниками пік смертності ми пройшли найпізніше. До того ж цифри все ще залишаються дуже високими: за останній тиждень – у середньому 619 випадків на день. У НАН прогнозують, що до 30 листопада цей показник знизиться до середнього значення 574, до 7 грудня – до 510.
До речі, за даними Держстату, які опубліковані поки що лише за вересень, зростання смертності в Україні у перший місяць осені становило +14,1% і перевищило середній рівень 2015-2019-х років. Найбільший приріст зафіксований у Чернівецькій області - +36,3%, яка у вересні лідирувала за захворюваністю.
Щодо коронавірусних смертей, за увесь період пандемії найбільших втрат зазнала Дніпропетровська область (7477), Київ (7284) та Харківщина (5460).
Ковідні реанімації, як і раніше, «забиті»
Кількість госпіталізацій в останні дні почала зменшуватися і в середньому становить 3459 випадків на добу проти майже 5 тисяч два тижні тому. Але й тут є своє «але»: летальність серед пацієнтів стаціонару знову оновила свій максимум – ненабагато, але збільшившись з 20 до 21% і підтвердивши попередній прогноз учених НАН.
Та навантаження на лікарні поступово знижується, і не лише за рахунок померлих, а й тих, хто одужав.
«На сьогодні не залишилося лікарень, завантажених на 95%, – повідомляється у прогнозі Національної академії наук. - Хоча два тижні тому у таких медустановах перебувало близько 10% пацієнтів, половина з яких лікувалася у 100-відсотково заповнених стаціонарах».
При цьому рівень завантаженості реанімацій поки що, на жаль, не демонструє жодної позитивної динаміки і залишається максимальним.
Цікаві спостереження наведено у нинішньому звіті вчених щодо ефективності вакцинації для запобігання госпіталізації у різних вікових групах. Найбільш захищеними є молоді люди віком від 18 до 29 років. Повна вакцинація у них працює на 92,2%, одна доза захищає на 84,2%. При цьому для категорії 65+ ефективність одного щеплення – 58,9%, двох – 84,7%.
"КП в Україні"
Найбільше хворіють на Хмельниччині
За інформацією МОЗ, епідемічні показники протягом двох останніх тижнів синхронно знижувалися практично у всіх регіонах. Винятком стали Закарпатська та Кіровоградська області, де кількість нових госпіталізацій продовжує зростати. Крім того, у цих регіонах та на Вінниччині зросла кількість і позитивних тестів, і нових випадків хвороби. Хоча відсоток хворих від загальної кількості населення у цих областях низький – від 3 до 6%. А максимальні показники - у Чернівецькій (12,84% населення), Сумській (11,77%), Хмельницькій (10,92%) областях.
Останнім часом у п'ятірці лідерів за кількістю нових щоденних випадків ковіда відбулися деякі рокіровки. Львівська область поступилася місцем Хмельницькій та, за оцінкою експертів, найближчим часом разом з Луганською областю може вийти з «червоної» зони. Одеська область міняється місцями з Полтавської. Незмінні та стабільні Київ, Дніпропетровська, Донецька і Запорізька області.
Згідно з прогнозом вчених на найближчі два тижні, найбільша кількість нових випадків очікується, як і раніше, на Дніпропетровщині (від 1504 до 1376), у Києві (від 1295 до 1242), у Запорізькій (від 921 до 862), Донецькій (від 845 до 776) та Полтавській (від 834 до 756) областях.
Чого чекати далі?
Якщо говорити про цифри, то, за прогнозом вчених, до 7 грудня середня кількість нових інфекцій на день становитиме 11 377, а кількість щодобових смертей – 510. Все це, звичайно, виглядає набагато краще, ніж усередині листопада, і всі графіки та хвилі демонструють спад, але особливого оптимізму поки що не викликають.
резюмують спеціалісти НАН.
І хоча загалом епідемічні показники стрімко знижувалися, останні кілька днів ця стрімкість трохи стихла. Імовірність нового «зльоту» у найближчі кілька тижнів вчені називають незначною.
Їх обережність викликана і спалахом, що розгорається, в Європі і нестабільністю динаміки зміни кількості нових хворих. До того ж вакцинація тих, хто найчастіше потрапляє до стаціонарів і вмирає від ковіда, як і раніше, рухається черепашими темпами.
За даними системного аналітика Євгена Істребіна, в Україні проживає 4,834 мільйона людей старше 70 років. З них однією дозою вакциновано 22,9%, двома – 18,1%. Тобто в середньому у нас щеплено близько 20% людей похилого віку.
«Після Нового року, у січні-лютому, ймовірно, знову країну накриє хвиля, – повідомив аналітик на своїй сторінці у соцмережі. - З урахуванням низького рівня вакцинації людей похилого віку ми отримаємо знову заповнені лікарні + смертність + перевантаження медсистеми + витрати бюджету на лікування цих людей похилого віку».
На думку експерта, наразі було б правильно заохочувати та стимулювати «вакцинальною» тисячею гривень саме літніх людей, зробивши її разовим збільшенням до пенсії. Їм це вберегло б їм життя, а країна, можливо, уникла б нового спалаху епідемії.
