Катерина БЛИЗНЯКОВА
Коли я йшла в перший клас, мріяла вивчитися на ветеринара або лісника - підручники з біології та оповідання та повісті Пришвіна і Біанкі були «казками на сон грядущий» .Саме в той час я почала висмикувати з читаних батьками «Комсомолки» статті Пєскова і складати в жовтеньку папку, зібравши значний тому. Коли ж я закінчила школу і прийшла пора визначатися з «прижиттєвим призначенням», виявилося, що я нічого не хочу, тому що все вже давно знаю. Ну кому таке не ввижалося в 17 років? Тому я за покликом старшої подруги, клятвено обіцяла ділитися конспектами, вступила на факультет української філології ЗДУ. Там з мене почали робити ВЧИТЕЛЯ - ось про це я не мріяла навіть в страшних снах! Дякую викладачам, які витратили свій час і трохи моїх грошей, - вчителькою я все-таки не стала, але отриманих знань мені вистачило, щоб влаштуватися коректором в з дитинства знайому «Комсомольську правду». Мабуть, за два з половиною роки я прочитала стільки, що бути просто читачем стало нудно, і тепер стала письменником))) От уже трохи більше місяця освоюю «бистропісаніе на задану тему». Народилася 12 листопада 1981 року в Запоріжжі Люблю гори, північну природу і добрих людей, мрію побувати на Чукотці, покататися на оленях і побачити Тихий океан. Не люблю