• Главная
• Политика

Фото: Фото: REUTERS

Инаугурационная речь Владимира Зеленского длилась 19 минут. Его предшественник на посту президента Украины Петр Порошенко говорил 24 минуты. 

Зеленский произнес свою речь на украинском языке, изредка переходя на русский, за что его упрекнул народный депутат Олег Ляшко.

Речь Зеленского на русском языке

"Дорогие украинцы! После победы на выборах мой шестилетний сын сказал: "Пап, я по телевизору услышал, что Зеленский-президент. Выходит, что я тоже президент". И тогда это прозвучало как детская шутка. Но со временем я понял, что это на самом деле истина. Ведь каждый из нас президент – не 73%, которые за меня голосовали, а все 100% украинцев. Это не моя, а наша общая победа. И это наш общий шанс, за который мы несем общую ответственность. И только что не только я принимал присягу, а каждый из нас положил руку на Конституцию и каждый из нас присягнул на верность Украине.

Представьте себе громкие заголовки: "Президент не платит налоги, …проехал на красный свет, ..ворует, потому что так делают все. Вы согласитесь, что это позор! Вот что я имею в виду, когда говорю, что каждый из нас теперь президент. С сегодняшнего дня каждый из нас несет ответственность за Украину, которую мы оставим своим детям.

Каждый из нас на своем рабочем месте может сделать все для развития страны. Европейская страна начинается с каждого. Да, мы выбрали путь в Европу. Но Европа не где-то там, Европа она вот здесь (в голове). И когда Европа будет вот здесь, то Европа будет и здесь (вокруг, везде в стране).  Она будет в Украине. И это наша общая мечта. Но у нас есть и общая боль.

Каждый из нас погиб на Донбассе. Каждый день мы теряем каждого из нас. И каждый из нас переселенец. Те, кто потерял свой дом, и те, кто открыл двери собственного дома, разделив эту боль.

И каждый из нас заробитчанин. Тот, кто не нашел себя дома, а нашел заработок на чужбине, тот, кто в борьбе с бедностью был вынужден терять собственное достоинство. Но мы все это преодолеем. Каждый из нас – украинец. Мы все украинцы. Не существует больших или меньших, правильных или неправильных, все украинцы – от Ужгорода и до Луганска, от Чернигова до Симферополя, во Львове, Харькове, Донецке, Днепре. И мы должны быть едины, потому что только тогда мы сильны.

И сегодня я обращаюсь к украинцам во всем мире. Нас - 65 миллионов! Да, не удивляйтесь, нас 65 миллионов – тех, кого родила украинская земля. В Северной и Южной Америке, Австралии, Азии,  Африке – обращаюсь ко всем украинцам на планете: Вы нам очень нужны! Всем, кто готов строить сильную и успешную Украину, я с радостью предоставлю украинское гражданство.  Приезжайте в Украину не в гости, а домой. Мы ждем вас. Не нужно сувениров из-за границы, привезите, пожалуйста, нам свои знания, опыт и свои ментальные ценности. Все это позволит нам начать новую эпоху.

Скептики скажут, что это фантастика, что это невозможно, а может, это и есть наша национальная идея – объединившись, сделать невозможное. Наперекор всему. Вспомните сборную Исландии на чемпионате Европы по футболу, когда  стоматолог, режиссер, биолог, студент, уборщик бились и защищали честь своей страны. И сделали это, хотя никто не верил. И это наш путь. Мы должны стать исландцами в футболе, израильтянами в защите свой земли, японцами в технологиях, швейцарцами в умении жить друг с другом, невзирая ни на какие различия.

Наше самое первое задание – прекращение огня на Донбассе. Меня часто спрашивали, а на что вы готовы ради прекращения огня? Странный вопрос. А на что вы, украинцы, готовы ради сохранности жизни людей? Могу заверить, ради того, чтобы наши герои больше не гибли, - я готов на ВСЕ!

Я точно не боюсь принимать сложные решения. Я готов терять свою популярность, свои рейтинги, и если будет нужно, то я без колебаний готов потерять свою должность для того,чтобы настал мир. Не теряя наших территорий, никогда!

История несправедлива. Не мы начали эту войну. Но нам ее заканчивать. Мы готовы к диалогу, но первым шагом для начала этого диалога станет возвращение всех украинских пленных.

Наш следующий вызов – возвращение потерянных территорий. Но, честно говоря, мне кажется, что эта формулировка не совсем корректна – невозможно потерять то, что и так наше по праву. И Крым, и Донбасс- это украинская земля, где мы потеряли не только территории, мы потеряли самое главное – людей. И сегодня мы должны, я уверен, что они нас слышат, возвращать их сознание. Мы потеряли их сознание. За эти годы власть не сделала ничего, чтобы они чувствовали себя украинцами. Они не чужие – они наши, они –украинцы. Мы все украинцы, где бы не жили. Украина не в паспорте, Украина – в сердце.

Не бывает сильной армии там, где власть не уважает людей, которые отдают свою жизнь за страну. Я сделаю все, чтобы вы чувствовали уважение. Это достойное и стабильное финансовое обеспечение, жилищное обеспечение, законные отпуска после выполнения боевых задач, обеспечение вас и ваших семей. Нужно не рассказывать о стандартах НАТО, а творить эти стандарты. 

Безусловно, кроме войны, есть еще много разных бед, которые делают украинцев несчастливыми – шокирующие тарифы, унизительные зарплаты, пенсии, болезненные цены, медицина, о улучшении которой говорят те, кто никогда не лежал с ребенком в обычной больнице, это мифические украинские дороги, которые строятся и ремонтируются только в чьем-то буйном воображении.

Позвольте меня сейчас процитировать одного американского актера, который стал классным американским президентом. Он сказал: "Правительство не решает наших проблем, правительство – и есть наша проблема". Это просто цитата. И я не понимаю, честно говоря, не понимаю, почему наше правительство разводит руками и говорит, что ничего не может сделать.

Неправда, можете. Вы можете взять лист бумаги, ручку и освободить места для тех, кто будет думать о следующих поколениях, а не о следующих выборах. Я думаю, что люди это оценят.

Какие-то избирательные аплодисменты. Не всем нравится то, что я говорю? Зря, потому что это говорю не я, а народ Украины.

Мое избрание показывает, что граждане устали от опытных системных политиков, которые создали страну возможностей. Возможностей откатов и дерибанов. Мы построим другую страну возможностей, где все равны перед законом, где есть честные прозрачные правила игры. Поэтому к власти должны прийти люди, которые должны служить народу.

Я очень хочу чтобы в ваших кабинетах не было моих портретов. Президент не икона, не идол. Президент – это не портрет. Повесьте туда фотографии своих детей, и перед каждым решением смотрите им в глаза.

Я могу еще много чего сказать, но украинцы уже хотят действий.

Уважаемые депутаты, вы сами назначили инаугурацию на понедельник, рабочий день. Я вижу в этом один плюс - значит, вы готовы работать. Это означает, что сегодня не будет вечеринок, а будет работа.

Поэтому прошу вас принять закон об отмене депутатской неприкосновенности, закон об уголовной ответственности за незаконное обогащение, многострадальный Избирательный кодекс и сделать открытые списки.

А также. Прошу освободить от должностей: главу Службы безопасности Украины, генпрокурора, министра обороны. Это совсем не все, что вы можете сделать. Но для начала - достаточно.

У вас будет два месяца. Примите эти важные законы и решения. Повесьте все медали себе. Заработайте неплохие баллы на досрочные парламентские выборы.

Я распускаю Верховную Раду Украины 8-го созыва.

Слава Украине!

И напоследок. Дорогой народ! В течение своей жизни я старался делать все, чтобы украинцы улыбались. Это была моя миссия. Теперь я буду делать все, чтобы украинцы крайней мере больше не плакали. 

Речь Зеленского на украинском языке

"Дорогі українці!

Після моєї перемоги на виборах мій шестирічний син сказав:
"Та! По телевізору кажуть, що "Зеленський – Президент…"
Виходить, що… я… теж Президент?!"
І тоді це прозвучало як жарт, але згодом я зрозумів, що насправді це істина.
Тому що кожен з нас Президент.
Не 73 відсотки, які за мене голосували, а всі 100 відсотків українців.
Це не моя, це наша спільна перемога.
І це – наш спільний шанс. За який ми несемо спільну відповідальність.
І щойно – не тільки я складав присягу. Кожен з нас поклав руку на Конституцію і кожен з нас присягнув на вірність Україні.

Уявіть собі гучні заголовки: "Президент не платить податків".
"Президент напідпитку промчав на червоне світло".
"Президент потихеньку краде, бо "всі ж так роблять"
Ви згодні, що це ганьба?
Ось що я маю на увазі, коли кажу, що кожен з нас – Президент.
Відсьогодні кожен з нас несе відповідальність за країну, яку ми залишимо своїм дітям.
Кожен з нас, на своєму місці, зможе зробити все для розквіту України.

Європейська країна починається з кожного.
Ми обрали шлях до Європи, але Європа – не десь там. Європа ось тут (у голові. – Ред.).
І коли вона буде ось тут – тоді вона з’явиться і ось тут. У всій Україні.

І це – наша спільна мрія.
Але у нас є і спільний біль.
Кожен з нас загинув на Донбасі.
Кожного дня ми втрачаємо кожного з нас.
І кожен з нас – переселенець.
Ті, хто втратив власний дім... І ті, хто відчинив двері власного дому, розділивши біль.
І кожен з нас – заробітчанин. 
Ті, хто не знайшов себе вдома, а знайшов заробіток на чужині…
Ті, хто в боротьбі із бідністю змушений втрачати власну гідність.

Але ми все це подолаємо! Бо кожен з нас – українець.

Ми всі українці: не існує більших чи менших, правильних чи неправильних.
Від Ужгорода до Луганська. Від Чернігова до Сімферополя.
У Львові, Харкові, Донецьку, у Дніпрі й в Одесі – ми українці.
І ми маємо бути єдині. Адже тільки тоді – ми сильні.

І сьогодні я звертаюсь до всіх українців у світі.Нас 65 мільйонів.
Так, не дивуйтесь: нас 65 мільйонів. Тих, кого народила українська земля.
Українці в Європі та Азії, у Північній та Південній Америці, в Австралії і в Африці. Я звертаюсь до всіх українців на планеті!

Ви нам дуже потрібні. Усім, хто готовий будувати нову, сильну та успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство.
Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому.
Ми чекаємо на вас. Сувенірів з-за кордону не потрібно, привезіть, будь ласка, свої знання, досвід і ментальні цінності.

Все це допоможе нам почати нову епоху.  
Скептики скажуть: це фантастика. Це неможливо.
А може, це і є наша національна ідея? Об’єднавшись – зробити неможливе.
Всупереч усьому!

Згадайте збірну Ісландії з футболу на чемпіонаті Європи.
Коли дантист, режисер, пілот, студент і прибиральник билися й захищали честь своєї країни. І зробили це, хоча ніхто не вірив.

І це наш шлях. Ми повинні стати ісландцями у футболі, ізраїльтянами – в обороні рідної землі, японцями – у технологіях,
швейцарцями – в умінні щасливо жити одне з одним, незважаючи на будь-які розбіжності.

І наше найперше завдання – припинення вогню на Донбасі.
Мене часто питали: а на що ви готові заради припинення вогню?
Дивне запитання. А на що готові ви заради життя близьких вам людей?
Можу запевнити – задля того, щоб наші герої більше не гинули,
я готовий на все. І я точно не боюсь ухвалювати складні рішення,
я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги,
і якщо буде потрібно – я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир. Не втрачаючи наших територій.

Історія – несправедлива річ.
Не ми почали цю війну. Але нам цю війну закінчувати.
І ми готові до діалогу. И я уверен, что прекрасным первым шагом для начала этого диалога, станет возвращение всех украинских пленных.

Наш наступний виклик – це повернення втрачених територій.
Чесно кажучи, мені здається, що це формулювання не зовсім коректне.
Бо неможливо втратити те, що й так наше.
І Крим, і Донбас – це наша українська земля.
Де ми втратили найголовніше. Це – люди.

И сегодня мы должны возвращать их сознание. Вот что мы потеряли.
За эти годы власть не сделала ничего, чтобы они чувствовали себя украинцами. Знали – они не чужие, они наши, они украинцы. 
И пусть кто угодно раздает хоть по 10 паспортов, это ничего не изменит. Украинец – это не в паспорте. Украинец – это вот здесь.

І я точно це знаю. Знаю від бійців, які захищають Україну – наших героїв, і україномовних, и "русскоговорящих".
Там, на передовій, немає чвар і розбрату, там є сміливість і честь.
І я хочу звернутися до наших захисників.

Не буває сильної армії там, де влада не поважає людей, які щодня віддають життя за країну. Я зроблю все, щоб ви відчували повагу. Це гідне, а головне, стабільне фінансове забезпечення, ваші житлові умови, законні відпустки після виконання бойових завдань, відпочинок для вас і ваших родин.
Потрібно не розповідати про стандарти НАТО, а творити ці стандарти.

Безумовно, окрім війни, є ще багато бід, які роблять українців нещасливими. Це шокуючі тарифи, принизливі зарплати і пенсії, болючі ціни, неіснуючі робочі місця.
Це медицина, про покращення якої говорять здебільшого ті, хто ніколи не лежав з дитиною у звичайній лікарні.
Це міфічні українські дороги, які будуються та ремонтуються тільки у чиїсь бурхливій уяві.

Дозвольте мені процитувати одного американського актора, який став класним американським президентом:
"Уряд не вирішує наших проблем. Уряд і є нашою проблемою".

І я не розумію наш уряд, який тільки розводить руками й каже:
Ми нічого не можемо зробити. Неправда. Можете.
Ви можете взяти аркуш, взяти ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління, а не про наступні вибори!
Зробіть це. І люди оцінять.
Якісь у вас вибіркові оплески. Не всім подобається, що я кажу?
Дарма, бо це кажу не я, а народ України.

І моє обрання доводить – громадяни втомились від досвідчених, системних, надутих політиків, які за 28 років створили країну можливостей.
Можливостей відкатів, потоків, дерибанів.

Ми збудуємо країну інших можливостей.
Де всі рівні перед законом, де є чесні та прозорі правила гри. Одні для всіх.
А для цього до влади повинні прийти люди, які будуть служити народу.
І я дуже хочу, щоб у ваших кабінетах не було моїх зображень.
Бо Президент – не ікона, не ідол, Президент – це не портрет.
Повісьте туди фотографії своїх дітей і перед кожним рішенням дивиться в очі їм.

Я можу ще багато чого сказати, але українці хочуть не слів, а дій. Тож…
Шановні депутати!
Ви призначили інавгурацію у понеділок, у робочий день.
Я бачу в цьому один плюс – це значить, ви готові працювати.

А тому прошу вас ухвалити:
1. Закон про скасування депутатської недоторканності.
2. Закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
3. Багатостраждальний Виборчий кодекс і зробити відкриті списки.

А також. Прошу звільнити з посад:
1. Голову Служби Безпеки України.
2. Генерального Прокурора України.
3. Міністра оборони України.

Це геть не все, що ви можете зробити. Але для початку – достатньо.
У вас буде два місяці. Ухваліть ці важливі закони та рішення.
Повісьте усі медалі собі.
Заробіть непогані бали на дострокові парламентські вибори.

Я розпускаю Верховну Раду України 8-го скликання. 

Слава Україні!

І наостанок. Дорогий народе!
Протягом свого життя я намагався робити все, щоб українці усміхалися.
Це була моя місія.
Тепер я робитиму все, щоб українці принаймні більше не плакали".

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ

Инаугурация Владимира Зеленского: он-лайн

Мы следили за церемонией в режиме реального времени.