Про что пишут и говорят победители Шевченковской премии-2020
Суспільне узнало лауреатов Шевченковской премии-2020. Ежегодно ее вручает президент ко дню рождения Тараса Шевченко. Победителями в номинации "Литература" стали Тарас Прохасько и Марианна Кияновская.
ТАРАС ПРОХАСЬКО
|
Тарасу Прохасько 51 год. Писатель из Ивано-Франковска удостоился премии за сборник эссе "Так, але...". Он же в конце 2019 года стал Книгой года ВВС. Прохасько наряду с Юрием Андруховичем и Юрием Издрыком причисляют к "станиславскому феномену" - художникам-постмодернистам Ивано-Франковска (бывшего Станислава).
По образованию Прохасько биолог, закончил биологический факультет Львовского государственного университета имени Ивана Франко. Работал в институте карпатского лесоводства, но в 90-е, чтобы кормить семью, ему пришлось устроиться барменом. В одном из своих интервью писатель заверил, что не взял для книг ни одну из рассказанных ему историй.
Позже Прохасько работал ведущим на радио и корреспондентом в газете "Галицкий корреспондент". Сейчас он Член Ассоциации украинских писателей. Его произведения переведены на русский, польский, английский и немецкий языки.
Цитаты Прохасько
Про литературу
"Коли в мене не було, що читати, коли я їхав поїздами, то читав вокзальні правила проїзду, розклади руху поїздів, правила боротьби з пташиним, свинячим та іншими видами грипу, читав навіть про роботу котла. Який нагріває чай у вагонах".
***
"Зрештою, люди, які прочитали одну книгу, є небезпечнішими за людей, які не прочитали жодної. Адже люди, які відкрили для себе всього лише одну книжку, стають адептами, фанатиками думки, яка в ній звучить, звужуються до однієї ідеології, знають тільки одну правду. Діалог обривається, тому ліпше нічого не читати."
***
"В літературі мені не йдеться про час та національність. Я страшенно щасливий, що можу читати цих авторів в оригіналі, бо розумію, скільки б втратили такі алхіміки слова як Чехов та Довлатов навіть у найкращому перекладі. Я страшенно люблю Лева Рубінштейна. Цього року була одна з небагатьох книжок за декілька років, яку я дійсно чекав, "Духи времени", така есеїстка-колумнистика".
Про СССР
"Тому що уявити собі Радянський Союз як щось ціле, єдине, своє було дуже тяжко навіть справжнім його прихильникам. Це було неосяжно. Складно було відчути своїми Прибалтику чи Туркменістан".
Про Киев
"У Києві для мене теж замало цього україномовного фону. Я себе тут не відчуваю рідно. Це як заходити у воду - температура комфортна, але ти відчуваєш, що ти в чомусь".
Про украинский и русский
"Ідея двомовної України не є вигадкою. Хоча я вважаю її неправильною. З іншого боку, це природно, бо це відповідає натуральному станові речей".
***
"Відповідно, існує багато мільйонів дебілів українців, які вважають, що коли вони перейдуть на погану російську, це буде краще, ніж говорити доброю соковитою українською".
***
"Я думаю, що власне в цьому є найбільша проблема. Тому що, якби були собі справжні росіяни в Україні, які говорили б російською, то ніякої проблеми б не було. Українська ситуація драматична оцим переходом українців на російську".
***
"В українців також дуже добрий лінгвістичний слух, в росіянів, мені здається, він поганий. Тому що, коли хтось навіть вивчить українську, все одно вимова дуже часто зраджує. Наприклад, Тимошенко, вона все одно чогось не може вимовити фонетично. Фонетичний слух, він не пов'язаний із знанням мови, бо вона ж знає перфектно українську мову, але от не може дещо вимовити".
Про Украину и Россию
"Недавно зрозумів силу вчення про кочівників і осідлих людей. Бачу це на прикладі україно-російських відносин. Російська ідея в своїй суті є кочівною. Вона побудована на експансії, на русі вперед. Коріння там не таке важливе - це такі бігучі істоти, олені... Українська ідея пов'язана з таким собі лагідним сидінням. І героїка, і ментальність, і сила, і поразки пов'язані з цією прив'язаністю до власного місця."
МАРИАННА КИЯНОВСКАЯ
|
Марианна Кияновская – 46-летняя поэтесса из Львова. Она получила Шевченковскую премию за сборник "Бабий Яр. Голосами". В 2019 году Кияновская презентовала ее в Нью-Йорке на мероприятии PEN America World Voices Festival. Стихи в книге написаны от лица погибших в Холокосте и тех, то выжил во время массовых расстрелов в Бабьем Яру.
- Только написав эту книгу, я поняла, что нет другого крупного, целостного поэтического текста на украинском языке о Холокосте. О Холокосте в Украине были или единичные стихи, или тексты, созданные через призму личных контактов. Но прежде среди тех, кто пишет на украинском языке и не имеет еврейского происхождения, никто не писал и не говорил об этой трагедии как своей, - Марианна Кияновская в недавнем интервью.
В отличие от Прохасько, Кияновская профессиональный филолог, закончила филологический факультет Львовского университета. Марианна Кияновская - член Национального союза писателей Украины и украинского ПЕН. Ее произведения переводились на английский, белорусский, польский, сербский и русский языки.
Цитаты Кияновской
Про Зеленского
"Ціла передвиборна кампанія чинного президента Володимира Зеленського (не знаю, чи ви захочете це опублікувати, але я це скажу) базувалася на мові насилля: "Весна — пора саджати", "Здай олігарха — отримай 10 відсотків".
Про украинскую литературу
"Проблема в тому, що ми, учасники літпроцесу, масово не володіємо базовими знаннями з історії рідної літератури, не прочитали обов’язкового для кожного українського філолога списку."
В прошлом году Шевченковскую премию в номинации "Литература" не вручали, так как жюри не смогло выбрать победителя. Писательница Оксана Забужко получила Шевченковскую премию в номинации "Публицистика, журналистика" за книгу "И снова я влезаю в танк".
В конце 2019 года Владимир Зеленский изменил состав комитета Шевченковской премии. В него среди прочих вошли актриса Римма Зюбина, телеведущая Алла Мазур, музыкальный критик Игорь Панасов, художница Влада Ралко, продюсер Одесского международного кинофестиваля Юлия Синькевич.
