• Главная
• Экономика

Продовження другої частини інтерв’ю УНН з Павлом Барбулом.

Інтерв’юер: Як Ви вважаєте, спроба міністерства Уруського підпорядкувати собі оборонні підприємства - це хороша ідея?

Перш за все, хочу сказати, що таке у нас вже було. Тільки згадайте, чим закінчилася історія Міністерства промислової політики. Сотні порізаних на металобрухт підприємств. Деякі з них були частково приватизовані, деякі частково випиляні, а щось просто "загубилося", - з сумом розказує Павло Барбул.

Спроба зробити мегамонстрів з якогось міністерства закінчується лише зміною вивіски та перекиданням підприємств з одного міністерства в інше. Неважливо, буде це Мінекономіка чи Мінпромполітика. На шляху таких "змін" губилися документи, люди, виробничі площі та ще багато чого. Під час кожної передачі не робилися аудити, а на багатьох підприємствах аудит не робили від слова "ніколи". Як результат - 18 "трупів" на приватизацію, які не мають ключового бізнесу.

Довідка: 9 грудня Кабмін виставив на приватизацію 18 підприємств "Укроборонпрому".

Інтерв’юер: А що кажуть про цінність землі?

Це також цікава тема, - говорить Павло Барбул. - У багатьох з них навіть немає оформленої землі. Звичайно, є можливість, що десь там земля знаходиться на актах постійного користування. Тобто її потрібно або відводити в оренду, або ж у власність. Проблем з землею там вистачає з головою.

Займатися якимось процесами або випускати якусь технологічну висококонкурентну сучасну продукцію жодне з цих підприємств не може. Три або чотири з них виставляються на приватизацію просто як таблички, юридична адреса і все. Більше нічого.

Інтерв’юер: Цікава інформація! Кому з інвесторів це може бути вигідно? Можливо таке, що хтось шукає тут дешеву робочу силу?

Те, що в Україні робоча сила дешева - це міф. Хто таке сказав? - дивується Павло Барбул. - Це як науковий потенціал українських підприємств. До одного з найуспішніших кейсів "Укроборонпрому" треба віднести будівництво заводу для міжнародної компанії Delfi. Будівництво відбувалося на базі двох українських заводів. Одна виробнича база була в Хмельницькій області, а інша - у Вінницькій.

Вони платять хороші та гідні заробітні плати, які відносяться до ринкових. Працівники збирають електричну проводку, електрокомпоненти для міжнародних автовиробників. У такій сфері важлива висока кваліфікація, яка, звісно, оцінюється.

Якщо дивитися глобально та на різні сфери, то, наприклад, будівельники в Еміратах отримують 500 доларів на місяць. А вони, на хвилинку, будують ті самі круті хмарочоси. Така ж зарплата і у наших будівельників. Ані копійки більше.

Інтерв’юер: Чому у такого молодого "Укроборонпрома" така скандальна репутація?

Як би не звучало - це сукупність факторів. Ринок зменшується, що нормально, а ось бажаючих взяти в ньому участь багато. Це виключно конкурентна боротьба за владу всередині самого концерну.

І треба зазначити, що ці люди замовляють статті, виносять інформацію, роблять якісь інформаційні вкидання, намагаючись когось скинути, підставити або зрадити, а когось, навпаки, призначити.

Інтерв’юер: Тобто не все правда, про що пишуть?

Тут також потрібно дивитися. Наприклад, пишуть, що в "Укроборонпромі" щось вкрали, а потім починаєш копати глибше та розбиратися - а ні, помилка, - ділиться Павло Барбул.

Інтерв’юер: Багато розслідувань зводяться до того, що агенти "Укроборонпрому", які беруться для супроводу контрактів, насправді нічого не роблять, а просто виступають "офшорною кишенею" для виведення державних грошей в офшори. Хоча, напевно, не дуже правильно говорити, що комісія - це розкрадання держкоштів. По суті це преміальні за укладені контракти, які в тому числі сплачуються за рахунок замовника послуг?

Можу відповісти на це питання з двох сторін. Чимось звичайним стали слова кожного нового керівника "Укроборонпрому" про те, що з агентами потрібно покінчити. Але проходить зазвичай десь два місяці, новий керівник починає заглиблюватися, їздити з делегаціями за кордон, отримувати контакти "тих самих" підприємств. Якщо в нього достатньо сміливості, то він виходить з цієї гри і каже: так, дійсно, так працює весь ринок, - розказує Павло Барбул.

Інтерв’юер: На Вашу думку агенти - це лобісти?

Агенти - це така більш міжнародна назва. Їхній ринок не відрізняється ні від якого іншого. Наприклад, ви купуєте пляшку солодкого напою або смартфон. Хтось інший в цей час отримує за це комісію. За що саме? За те, що звів вас, споживача, з виробником або компанією. Ви можете купувати що завгодно (автівку, будинок, меблі і т.д.) і якийсь посередник отримує за це гроші.

Інтерв’юер: Робота без агентів можлива?

Дивлячись де, - задумуючись каже Павло Барбул. - Деякі країни потенційно мають такі можливості, щоб обійтися без них. А в деяких без агентів не відбувається жодна дія. Хтось прямо говорить, що кожна іноземна держава, яка має бажання працювати на міжнародному ринку, повинна знайти собі місцевого посередника, що буде представляти інтереси в Міноборони. Звичайно, складніше, коли агента немає.

Четверту частину інтерв'ю з Павлом Барбулом можна знайти за посиланням.