23 сентября в США умер украинский поэт Богдан Рубчак. О смерти поэта на своей странице в Facebook сообщил кинокритик Сергей Трымба.
В последние годы он с женой жил в Бунтоне, штат Нью-Джерси. Умер он в больнице в возрасте 83 лет.
Богдан Рубчак родился в Калуше в 1935 году, в 1943 выехал с родителями в Германию, а потом - в США.
Он был одним из основателей "Нью-Йоркской группы". Рубчака называли выдающимся поэтом украинской диаспоры. Он переводил с английского, немецкого и французского и был известен как авторитетный литературовед и исследователь западноевропейской и украинской поэзий.
Первый поэтический сборник "Камінний сад" Богдан Рубчак посвятил маме. Его он издал в 1956 году в Чикаго. Всего сборников было 7. Кроме того, он написал более 100 статей и эссе.
Кроме того, он был директором украинской редакции "Радио Свобода" в Нью-Йорке и профессором славистики и украинистики в Иллинойском университете.
Столиця поїздами й антенами ніч намацує.
Не егіда Атени, а брудна фіранка в готелі
тепер мені бринить, Гекторе, і мені добре. Це є
мій день.
Кажеш, що пошиєш мені з каменюк шинелю,
називаєш то лялею в льоконах, то моржем-самцем,
женокрадом, жеребцем, кнуром, кльовном в душних спальнях.
Хай буде так. Але йди геть. Хвалися над трупом. Сам цей
світ кори. Кричи собі пеани. А мені дай спокій.
Прокльони, Патроклоси, Ахіллеси з залізним серцем,
коні, колісниці, божевільні боги, ікло піки:
цей маніякальний калейдоскоп — геройство? Сплив сперми
у бронзу оргазмом убивств, чи в скорчені жахом піхви
рабинь — мужність? Ти вже старий. Мариш гаслами стертими.
А мій тілесний спис вібрує днетворчою раною
моєї коханої, і безсиліє в мислях смерти.
Я ще піду в призначення синьовинового ранку,
щоб убити робота сметри з усесвітом на щиті,
і теж трупожерним криком над тілом скульптурним крикну.
А тепер дай мені спокій. Дай заснути в теплім житті.
* * *
Самотні дівчата
носять на грудях стигми місяця
— два відображення його обличчя —
що сповнюються жадібним стражданням, коли ніч,
що сповнюються нестримною спрагою,
і п’ють його повно.
І тоді
в золотих плесах їхнього волосся
палає повня місяця,
а їхні білі стегна —
то палати для нього.
23 сентября ушел из жизни лауреат Нобелевской премии по физике Чарльз Као Куэн. Он умер в Гонконге в возрасте 84 после того, как в 2009 году у него диагностировали болезнь Альцгеймера.